Добавки з оксидом азоту — які діють, а які є лише порожнім маркетингом?

Мета дослідження: Буряковий сік (BRJ) стає дедалі популярнішим серед спортсменів, які прагнуть покращити спортивні результати. BRJ містить високу концентрацію нітратів, які після споживання можуть перетворюватися на оксид азоту (NO).

Результати: Крім того, споживання BRJ впливає на доставку кисню до скелетних м’язів, ефективність м’язів, витривалість і здатність переносити навантаження, а отже, може позитивно позначатися на спортивних результатах. Окрім корисних властивостей, споживання BRJ може мати й потенційні ризики для здоров’я. Вживання бурякового соку може легко призвести до споживання нітратів понад допустиму добову норму. Відомо, що це стимулює утворення в організмі N-нітрозосполук (NOC) — класу сполук, які є канцерогенними й можуть спричиняти низку інших небажаних ефектів. Порівняно з дослідженнями корисних властивостей, обсяг даних і наукової літератури про негативні ефекти BRJ досить обмежений. Його слід збільшити, щоб провести збалансовану оцінку ризиків.

Мета дослідження: Система L-аргініну (L-Arg)/оксиду азоту (NO) бере участь у патофізіології важливих акушерських станів. У цьому огляді підсумовано результати щодо безпеки й ефективності добавок L-Arg під час вагітності.

Результати: Із 1028 публікацій критеріям включення відповідало 51 дослідження: 25 проводили за участю жінок, решту — на тваринах. Порівняно з контрольною групою або плацебо, добавки L-Arg зменшували ризик розвитку прееклампсії (чотири дослідження), знижували артеріальний тиск і потребу в антигіпертензивних препаратах у жінок із гіпертензивними розладами вагітності (HDP, вісім досліджень). У жінок, які виношували плоди із затримкою росту, L-Arg покращував кровообіг у системі «плід—плацента», масу тіла новонароджених і результати для немовлят (п’ять досліджень). У разі загрози передчасних пологів L-Arg зменшував скорочення матки (два дослідження). У кількох видів тварин добавки L-Arg під час вагітності покращували репродуктивні показники, збільшуючи кількість і розмір приплоду. Крім того, в експериментальних моделях прееклампсії та метаболічного синдрому покращувалися показники материнської гіпертензії та росту плода.

Мета дослідження: У цьому дослідженні оцінювали, чи пов’язані зміни мікробіому ротової порожнини у відповідь на харчові нітрати й антисептичну рідину для полоскання рота зі змінами біодоступності оксиду азоту та функції судин.

Результати: intermedia r = -0,72, P = 0,001; P. dentalis r = -0,88, P < 0,0001; Crassaminicella sp. SY095 r = -0,81, P < 0,0001). Більша користь від нітратів у раціоні для артеріального тиску в людей старшого віку порівняно з молодшими зумовлена насамперед пригніченням потенційно шкідливих бактерій ротової порожнини, пов’язаних із виробленням аміаку.

Мета дослідження: Вживання нітратів (NO3-) може підвищити біодоступність оксиду азоту (NO), знизити артеріальний тиск (BP) і покращити скоротливу функцію м’язів у людей. Концентрація нітритів у плазмі (плазмова [NO2-]) є найчастіше використовуваним біомаркером біодоступності NO.

Результати: Біологічні зразки збирали, вимірювали артеріальний тиск у стані спокою та виконували 10 максимальних довільних ізометричних скорочень розгиначів коліна через 2,5–3,5 години після приймання добавки в 1-й і 14-й день. Після одноразового приймання діастолічний тиск у групі BR був значно нижчим (-2 ± 3 мм рт. ст., P = 0,03), ніж у групі PL. Після двох тижнів приймання в групі BR абсолютна швидкість розвитку крутного моменту (RTD) була значно вищою на відрізках 0–30 мс (39 ± 57 Н·м·с⁻¹, P = 0,03) і 0–50 мс (79 ± 99 Н·м·с⁻¹, P = 0,02), ніж у групі PL. Після одноразового приймання в групі BR нижчий діастолічний тиск порівняно з PL корелював із вищим рівнем [RSNOs] у цільній крові, а не з плазмовою [NO2-] (r = -0,68, P = 0,02). Після тривалого приймання вищий рівень [NO3-] у скелетних м’язах корелював із вищою RTD на відрізку 0–30 мс (r = 0,64, P = 0,03) у групі BR порівняно з PL.

Мета дослідження: Магній (Mg) може мати низку сприятливих впливів на здоров’я людей. Один із запропонованих механізмів такої дії — вплив Mg на показники запалення в сироватці крові.

Результати: Загалом ризик систематичної похибки був низьким. Метааналіз показав, що добавки Mg значно знижували рівень С-реактивного білка (CRP) у сироватці крові та підвищували рівень оксиду азоту (NO). За описовими результатами, добавки Mg значно знижували рівень фібриногену в плазмі, тартрат-резистентної кислої фосфатази 5-го типу, члена 13B суперродини лігандів фактора некрозу пухлини, білка ST2 та IL-1. Отже, добавки Mg можуть значно знижувати рівень різних маркерів запалення в людей, зокрема CRP у сироватці крові, та підвищувати рівень NO.

Мета дослідження: L-аргінін — умовно незамінна амінокислота, що слугує субстратом для синтази оксиду азоту та регулює енергетичний обмін. Його здатність підвищувати фізичну працездатність припускали й раніше, але механізми його протиутомної дії вивчені не повністю.

Результати: В організмі L-аргінін знижував рівні LDH, CPK, NEFA, аміаку, оксиду азоту й кортизолу в сироватці крові, водночас підвищуючи рівень глюкози в крові та запаси глікогену в м’язах і печінці. Під час примусового плавання рівень лактату в сироватці знижувався, а під час бігу на біговій доріжці лактат у м’язах підвищувався, що свідчить про залежність регуляції лактату від умов. Важливо, що L-аргінін не спричинив значного збільшення часу нерухомості під час примусового плавання, але за найвищої дози подовжив час до виснаження під час бігу на біговій доріжці. Антиоксидантні реакції покращилися, про що свідчила нормалізація активності каталази в печінці. У дослідженнях in vitro L-аргінін підвищував активність HK, посилював експресію міогеніна та знижував рівень ROS, що свідчить про покращення використання глюкози, диференціювання м’язів і стійкості до оксидативного стресу.