Лактулоза — солодкий сироп, що живить корисні бактерії?

Мета дослідження: Хоча середні та високі дози лактулози регулярно застосовують відповідно для лікування закрепу й печінкової енцефалопатії, численні дані свідчать, що низькі дози лактулози також можна використовувати як пребіотик для стимуляції росту бактерій, корисних для здоров’я, у шлунково-кишковому тракті.

Результати: Коротколанцюгові жирні кислоти (КЖК), що утворюються внаслідок мікробної ферментації лактулози, найпоширенішою з яких є ацетат, імовірно, сприяють регуляції імунітету. Це важливо не лише для самого кишківника, а й для організму загалом і здоров’я кісток. Також показано, що низькі дози лактулози посилюють всмоктування в кишківнику таких мінералів, як кальцій і магній, що може мати важливе значення для здоров’я кісток. У цьому огляді узагальнено доклінічні та клінічні дані, опубліковані на сьогодні, які свідчать, що низькі дози лактулози стимулюють ріст корисних для здоров’я кишкових бактерій, пригнічують ріст патогенних бактерій, збільшують вироблення корисних метаболітів, покращують всмоктування мінералів і загалом добре переносяться. Також обговорюється значення цих даних для застосування лактулози як пребіотика.

Мета дослідження: Порушення функції кишківника — одне з поширених ускладнень на ранній стадії гострого панкреатиту (ГП), яке часто пов’язане з несприятливим результатом лікування. Лактулозу як пребіотик широко використовують для поліпшення здоров’я кишківника, проте її вплив на ГП незрозумілий.

Результати: Після 7 днів лікування лактулозою або ревенем порушення функції кишківника значно зменшилися. Після лікування знизилися рівні цитокінів у сироватці крові та показник кишкової проникності; у групі лактулози зниження було вираженішим, ніж у групі ревеню. У групі лактулози збільшилася кількість потенційно корисного роду Bifidobacterium, тоді як у групі ревеню було багато патогенних бактерій, зокрема Escherichia-Shigella та Neisseria. Примітно, що після лікування рівень КЖК значно зріс і був вищим у групі лактулози, ніж у групі ревеню. Лактулоза може не лише відновлювати функцію кишківника, а й регулювати кишкову мікробіоту та стимулювати вироблення КЖК.

Мета дослідження: Кишкова мікробіота тісно пов’язана зі здоров’ям. Показано, що лактулоза регулює кишкову мікробіоту й позитивно впливає на здоров’я організму.

Результати: У цьому дослідженні вивчали вплив короткострокового (3 тижні) застосування лактулози на кишкову мікробіоту. Мікробіоту досліджували у фекаліях мишей за допомогою високопродуктивного секвенування 16S рРНК, а коротколанцюгові жирні кислоти (КЖК) визначали методом газової хроматографії-мас-спектрометрії (GC-MS). Застосування лактулози підвищило α-різноманітність кишкової мікробіоти; збільшило кількість бактерій, що виробляють водень, Prevotellaceae і Rikenellaceae, пробіотиків Bifidobacteriaceae і Lactobacillaceae, а також бактерій, що розщеплюють муцин, Akkermansia і Helicobacter; зменшило кількість шкідливих бактерій Desulfovibrionaceae та розгалужених КЖК (РКЖК). Ці результати свідчать, що застосування лактулози ефективно збільшує різноманітність і покращує структуру кишкової мікробіоти, що може бути корисним для здоров’я організму.

Мета дослідження: Лактулоза — поширений проносний засіб, який широко застосовують у клінічному лікуванні закрепу. Метою цього дослідження було з’ясувати, як лактулоза полегшує закреп завдяки впливу на кишкову мікробіоту й метаболіти кишківника.

Результати: Лікування лактулозою мишей із закрепом прискорило моторику кишківника, пригнітило запальні реакції, захистило кишковий бар’єр і покращило обмін води та солей у кишковому тракті. Ці лікувальні ефекти були пов’язані з усуненням порушень кишкової мікробіоти, що сприяло виробленню кишкових метаболітів, зокрема жовчних кислот, коротколанцюгових жирних кислот і катаболітів триптофану. Крім того, виснаження кишкової флори в мишей, яких лікували лоперамідом або комбінацією лопераміду й лактулози, підтвердило важливість кишкової мікробіоти у впливі на закреп. Підсумовуючи, автори припускають, що лактулоза може полегшувати закреп завдяки пребіотичному впливу на кишкову мікробіоту й метаболіти кишківника.

Мета дослідження: Нещодавно ми повідомили, що лактулоза — синтетичний дисахарид, який застосовують для лікування хронічного закрепу, — покращила взаємодію кишківника й нирок у мишей із хронічною хворобою нирок (ХХН), спричиненою аденіном. Проте механізм цього впливу залишається незрозумілим. Akkermansia muciniphila (AKK), пробіотик нового покоління, зменшує порушення функції різних органів, зокрема нирок, впливаючи на здоров’я кишківника.

Результати: Введення лактулози значно зменшило порушення функції нирок у мишей із ХХН і покращило цілісність кишкового бар’єра, збільшивши товщину слизової оболонки кишківника. Крім того, лактулоза вплинула на спричинений ХХН дисбіоз кишківника, змінивши різноманітність і склад мікробіоти та помітно збільшивши кількість AKK. Це підтвердили результати досліджень in vitro, які показали значне посилення розмноження AKK під впливом лактулози. Подібно до лактулози, пероральне введення AKK — як живої, так і пастеризованої — протягом 3 тижнів зменшило ураження нирок у мишей із ХХН. Обидві форми AKK також значно покращили функцію кишкового бар’єра, посиливши цілісність слизової оболонки. Наші результати свідчать, що лактулоза діє в організмі як стимулятор AKK і захищає нирки, покращуючи функцію кишкового бар’єра при ХХН. Ці результати вказують на потенціал лактулози як пребіотичного засобу для лікування ХХН.

Мета дослідження: Лактулоза — дисахарид, який застосовують у клінічній практиці з 1957 року. Відтоді її випробовували для лікування багатьох захворювань у людей, зокрема хронічного закрепу, печінкової енцефалопатії та хронічної хвороби нирок. Механізм її дії ґрунтується на ферментації лактулози кишковою мікробіотою.

Результати: Механізм дії лактулози ґрунтується на її ферментації кишковою мікробіотою. На основі досліджень in silico, in vitro та in vivo ми всебічно розглядаємо вплив лактулози на склад кишкової, фекальної та вагінальної мікробіоти людини, а також на метаболоми фекалій і крові. Однак узагальнені в цьому огляді дослідження in vitro та in vivo показали, що вплив лактулози на склад мікробіоти людини залежить і від пацієнта, і від дози. Це свідчить про потребу враховувати неоднорідність у клінічних дослідженнях.

Мета дослідження: Оцінити ефективність лактулози для лікування закрепу в літніх пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю та її вплив на функцію нирок.

Результати: І лактулоза, і ПЕГ покращили симптоми закрепу; значущої різниці між ними не спостерігали (p = 0.995). Після 4 тижнів лікування лактулозою рівні креатиніну, сечової кислоти та IL-6 у сироватці крові значно знизилися (p < 0.050), тоді як після 4 тижнів лікування ПЕГ вони не змінилися (p > 0.050). На рівні родів після лікування лактулозою помітно збільшилася кількість Anaerofustis stercorihominis (пов’язаної з виробленням коротколанцюгових жирних кислот) (p < 0.050), а кількість Halomonadaceae (пов’язаних із виробленням уремічних токсинів), Eikenella (умовно-патогенної бактерії) та Sphingomonas (пов’язаної з обміном азоту) значно зменшилася. Лактулоза може покращити функцію нирок, легке запалення та кишкову мікробіоту в цих пацієнтів. Ми припускаємо, що покращення функції нирок після лікування лактулозою може бути пов’язане з поліпшенням кишкової мікробіоти та зменшенням системного легкого запалення.