Вакцина Pfizer — які побічні ефекти виявилися згодом?

Мета дослідження: Вакцини проти COVID-19 спочатку отримали дозвіл на основі короткострокових даних клінічних випробувань фази 3, проведених на ретельно відібраній групі людей. У цьому дослідженні оцінювали довгострокову безпеку вакцини Pfizer-BioNTech проти COVID-19 BNT162b2 та відмінності в частоті небажаних явищ у клінічно важливих підгрупах.

Результати: Із 9518 учасників (медіанний вік — 36,6 року) основної групи оцінки безпеки (щеплених BNT162b2 протягом 10 днів після включення до дослідження) більшість становили жінки (69,0%), білі (66,1%) і неіспаномовні (75,2%). Найпоширенішими захворюваннями на початку дослідження були ожиріння/надмірна вага (24,4%), гіпертонія (11,9%) та астма (11,6%). Загальна частота небажаних явищ особливого інтересу становила 13,65 на 1000 людино-років. Більшість таких явищ не призвели до госпіталізації (67,4%). Найпоширенішими небажаними явищами особливого інтересу на 1000 людино-років були артрит/біль у суглобах (3,32), алергічні реакції без анафілаксії (2,84) та самовільний аборт/мертвонародження (3,10). Частота всіх інших небажаних явищ особливого інтересу становила <1,0 на 1000 людино-років. Нестандартизована частота таких явищ (відношення частот; 95% ДІ) була вищою в періоди ризику, ніж у контрольні періоди (2,32; 1,54–3,51), однак після коригування за віком вона зменшилася (0,95; 0,53–1,72).

Мета дослідження: Під час пандемії COVID-19 вакцинація принесла значну користь громадському здоров’ю, запобігаючи захворюванням і знижуючи смертність. Метою цього дослідження було вивчити довгострокові несприятливі клінічні симптоми після вакцинації проти COVID-19 вакцинами Oxford AstraZeneca (ChAdOx1 nCoV-19, Oxford), Pfizer-BioNTech (BNT162b2) і Moderna (mRNA-1273).

Результати: Порушення менструального циклу дещо рідше траплялися серед жінок, які отримали вакцину Pfizer-BioNTech (14,8%), ніж серед тих, хто отримав Oxford AstraZeneca (18,9%). Найбільша частка людей, які заразилися після вакцинації, була серед отримувачів вакцини Oxford AstraZeneca (46,3%). Отже, найпоширенішими довгостроковими побічними ефектами, про які повідомляли після вакцинації проти COVID-19, були хронічна втома, когнітивні порушення та порушення менструального циклу. Для отримання переконливіших доказів потрібні подальші масштабні дослідження.

Мета дослідження: У світі є занепокоєння щодо безпеки вакцин проти COVID-19 у зв’язку з функцією тромбоцитів. Однак їхній довгостроковий вплив на загальну активність тромбоцитів залишається недостатньо вивченим.

Результати: У світі є занепокоєння щодо безпеки вакцин проти COVID-19 у зв’язку з функцією тромбоцитів. Однак їхній довгостроковий вплив на загальну активність тромбоцитів залишається недостатньо вивченим. У цій роботі ми досліджуємо це питання за допомогою аналізу окремих клітин на основі зображень і відстеження змін агрегатів тромбоцитів у крові здорових людей до та після отримання кількох доз вакцини Pfizer-BioNTech (BNT162b2) протягом майже 1 року. Результати не показали значущих або стійких тенденцій агрегації тромбоцитів після введення вакцин. Це свідчить, що будь-який вплив вакцинації на оновлення тромбоцитів, їхню активацію та агрегацію, а також взаємодію тромбоцитів із лейкоцитами був незначним.

Мета дослідження: У цьому дослідженні вивчали зв’язок між вакцинацією мРНК-вакцинами проти коронавірусної хвороби 2019 року та інсультом у Катарі.

Результати: Скориговане відношення шансів (aOR) вакцинації серед випадків порівняно з контрольною групою становило 0,87 (95% ДІ: 0,75–1,00). Для однієї дози вакцини aOR становило 0,74 (95% ДІ: 0,45–1,23), для первинного курсу вакцинації (дві дози) — 0,87 (95% ДІ: 0,73–1,04), а для бустерної вакцинації (три або більше доз) — 0,91 (95% ДІ: 0,66–1,25). Для BNT162b2 aOR становило 0,87 (95% ДІ: 0,72–1,04), а для mRNA-1273 — 0,86 (95% ДІ: 0,67–1,11). Аналіз підгруп із урахуванням різної тривалості часу після вакцинації також не виявив зв’язку. Аналіз підгруп за громадянством, віком, кількістю супутніх захворювань або попереднім інфікуванням дав подібні результати. Аналіз підгруп за типом інсульту вказував на можливий зв’язок вакцинації з тромбозом венозних синусів головного мозку (aOR 2,50 [95% ДІ: 0,97–6,44]), але він не досяг статистичної значущості.