Смачна їжа — чи змушує вона нас переїдати?

Мета дослідження: Ця перша стаття з трисерійного циклу Lancet поєднує описові та систематичні огляди з оригінальними аналізами й метааналізами, щоб оцінити три гіпотези щодо харчового типу, заснованого на ультраоброблених продуктах.

Результати: Другу гіпотезу — що такий тип харчування погіршує якість раціону, особливо з погляду профілактики хронічних захворювань, — підтверджують національні опитування щодо споживання їжі, великі когортні дослідження та інтервенційні дослідження. Вони свідчать про значний дисбаланс поживних речовин; переїдання, зумовлене високою енергетичною щільністю, надмірною смаковою привабливістю, м’якою текстурою та порушеною структурою харчових продуктів; зниження споживання фітохімічних речовин, корисних для здоров’я; а також збільшення споживання токсичних сполук, ендокринних руйнівників і потенційно шкідливих класів та сумішей харчових добавок. Третю й останню гіпотезу — що такий тип харчування через різні механізми підвищує ризик багатьох хронічних захворювань, пов’язаних із харчуванням, — підтверджують понад 100 проспективних досліджень, метааналізів, рандомізованих контрольованих досліджень і механістичних досліджень, які охоплюють несприятливі наслідки майже для всіх систем органів.

Мета дослідження: Глобальне зростання ожиріння відбувалося паралельно зі зміною раціону: традиційні основні продукти поступалися місцем ультраобробленим продуктам (UPF). Це посилило науковий інтерес до UPF як чинника пандемії ожиріння. Тут ми узагальнюємо наявні докази ролі UPF в ожирінні, зосереджуючись на потенційних біологічних механізмах.

Результати: Наукова література переконливо підтримує та підтверджує екологічні, епідеміологічні й механістичні дослідження, які показують, що раціон із високим вмістом UPF сприяє переїданню та підвищує ризик надмірної ваги й ожиріння. Експериментальні дані свідчать, що м’яка текстура, висока енергетична щільність і надзвичайно смаковиті поєднання поживних речовин у UPF сприяють надмірному споживанню енергії, впливаючи на харчову поведінку, сигнали ситості та системи винагороди, пов’язані з їжею. Хоча це ще не з’ясовано повністю, імовірно, що й інші властивості UPF (наприклад, емульгатори, некалорійні підсолоджувачі, безклітинні поживні речовини та забруднювачі з матеріалів для обробки й пакування) сприяють їхньому ожирінню через безліч фізіологічних шляхів, зокрема змінюючи швидкість всмоктування, глікемічну відповідь, а також склад і функціонування кишкової мікробіоти.

Мета дослідження: Передумови/мета: Дуже смаковита їжа приносить задоволення та мотивує до споживання, активує систему винагороди в мозку й може спричиняти переїдання за відсутності фізіологічної потреби. У цьому дослідженні вивчали, як різні режими доступу до їжі з кафетерію впливають на споживання їжі, показники, пов’язані з масою тіла, а також метаболічні й нейроповедінкові наслідки.

Результати: У всіх щурів, яких годували їжею з кафетерію, спостерігалася тривожноподібна поведінка, а всі групи, крім групи з постійним доступом, віддавали перевагу сахарозі. Молекулярний аналіз виявив відмінності експресії генів у різних ділянках мозку, пов’язані з нейропластичністю, реакцією на стрес та епігенетичною регуляцією; ці відмінності залежали від режиму доступу та його передбачуваності. Висновки: Наші результати свідчать, що, крім складу раціону, важливими чинниками харчової поведінки є режим і передбачуваність доступу до їжі. Періодичний доступ підвищує мотиваційну цінність їжі з кафетерію, сприяє переїданню та зумовлює нейроадаптації, пов’язані з винагородою і стресом, що може позначатися на метаболічному й психічному здоров’ї.

Мета дослідження: Споживання дуже смаковитих ультраоброблених продуктів (UPF), збагачених цукром, насиченими жирами й сіллю, підвищує ризик захворювань і смерті, спричиняючи ожиріння, діабет 2-го типу (T2DM), серцево-судинні захворювання та рак.

Результати: Тривалість впливу UPF значно впливала на обмін глюкози та чутливість до інсуліну. Десятиденний раціон із UPF був пов’язаний із нижчим рівнем глюкози в крові натще без підвищення рівня інсуліну в обох статей. У самиць рано погіршувалася толерантність до глюкози. У самців, які отримували UPF30, підвищувався системний рівень IL-6, а також знижувалася кишкова експресія генів Occludin і E-cadherin. У самиць UPF30 підвищував експресію TNF-α у кишківнику та збільшував різноманіття мікроорганізмів. В обох статей спостерігався дисбіоз: у самиць виражено змінювалося співвідношення основних типів мікроорганізмів, а в самців відбувалися більш специфічні зміни бактеріальних родів. Раціон із високим вмістом UPF сприяв змінам обміну речовин, запаленню й порушенням кишкової мікробіоти; ефекти залежали від тривалості впливу та біологічного контексту й ставали виразнішими через 30 днів.

Мета дослідження: Молекулярний шлях за участю сполук, наявних у перероблених харчових продуктах, і біогенних амінів збільшує споживання їжі та прискорює старіння круглого черва C. elegans.

Результати: Молекулярний шлях за участю сполук, наявних у перероблених харчових продуктах, і біогенних амінів збільшує споживання їжі та прискорює старіння круглого черва C. elegans.

Мета дослідження: Цінність винагороди, яку люди надають харчовим продуктам, визначається їхніми внутрішніми властивостями (властивостями самого продукту) і залежить від індивідуальних чинників, таких як риси, стани та переконання. Потрібні систематичніші й структурованіші аналізи властивостей самих продуктів, які пояснюють уявлення про харчову винагороду, як-от смакову привабливість, та пов’язаний із нею ризик переїдання заради винагороди.

Результати: Самооцінені властивості продуктів пояснювали ще 6–33 % варіації вподобань і 17–38 % варіації гедоністичного переїдання. UPF пояснювали додаткові 0–7 % варіації, а CFR не додавали нічого до моделей поживних характеристик. Це дослідження показує, як поживні властивості продуктів впливають на самооцінені вподобання та гедоністичне переїдання. Урахування переконань людей щодо поживних і сенсорних властивостей може пояснити більше, ніж самі лише поживні речовини, тоді як додатковий внесок CFR або UPF у харчову винагороду є незначним.

Мета дослідження: Ультраоброблені продукти (UPF) дедалі частіше пов’язують із погіршенням фізичного й психічного здоров’я, але їхній зв’язок із симптомами розладів харчової поведінки (ED) досі недостатньо вивчений. Метою цього дослідження було вивчити зв’язок між споживанням UPF і симптомами ED у великій вибірці дорослих мешканців Бразилії.

Результати: Ознаки й симптоми ED виявили у 39,2 % учасників, переважно напади переїдання (65,7 %) і булімію (18,8 %). Середній бал Nova щодо споживання UPF становив 3,15 (SD = 2,23). У моделі ANCOVA з поправкою на коваріати основний ефект категорії ED був статистично значущим (p < 0,001; ω2p = 0,010). Бали Nova щодо споживання UPF були значно вищими в учасників із нападами переїдання (M = 3,43, SD = 2,25) та іншими ED (M = 3,85, SD = 2,58), ніж в учасників без симптомів ED (M = 2,99, SD = 2,12; p < 0,05). Значущих взаємодій із коваріатами моделі не спостерігалося. Ці результати свідчать, що вище споживання UPF може бути тісніше пов’язане із симптомами ED, для яких характерна втрата контролю над їжею, і підкреслюють потребу в поздовжніх дослідженнях, щоб з’ясувати часовий зв’язок і механізми.

Мета дослідження: З’являється дедалі більше доказів впливу ультраоброблених продуктів на різні метаболічні й нейробіологічні шляхи, зокрема ті, що пов’язані з харчовою поведінкою, як у тварин, так і в людей. У цьому дослідженні ми прагнули вивчити ультраоброблені продукти та їхній зв’язок із порушеннями харчової поведінки в клінічній вибірці.

Результати: У дослідження включили загалом 70 пацієнток і 3 пацієнтів: 22 мали AN, 25 — BN, а 26 — BED. Пацієнти з AN повідомляли, що 55 % споживаних ними продуктів належали до категорії NOVA-4, тоді як серед пацієнтів із BN і BED цей показник становив приблизно 70 %. Усі продукти, які споживали під час нападів переїдання, на 100 % були ультраобробленими. Потрібні подальші дослідження метаболічного й нейробіологічного впливу споживання ультраоброблених продуктів на порушення харчової поведінки, особливо на напади переїдання.

Мета дослідження: Описати останні досягнення науки про залежність від ультраобробленої їжі (UPF), зосередившись на оціненій поширеності та нових даних про нерівність у сфері здоров’я; поступі у визначенні біологічних основ і поведінкових механізмів; а також наслідках для контролю ваги.

Результати: До помітних досягнень у цій галузі належать: (1) оцінка глобальної поширеності залежності від UPF на рівні 14 % серед дорослих і 15 % серед молоді; (2) виявлення нерівності у сфері здоров’я серед людей, які належать до расових меншин, і людей, які мають нестабільний доступ до їжі; (3) спостереження змін у функціонуванні осі «мозок — кишківник — мікробіом»; (4) поява перших доказів синдрому відміни UPF; і (5) виявлення гірших результатів контролю ваги в людей із залежністю від UPF. Широке коло нещодавніх досліджень залежності від UPF свідчить про постійний науковий і суспільний інтерес до цього явища та його значення для розуміння й лікування поведінки переїдання та ожиріння. Однією з нагальних прогалин є відсутність спеціально спрямованих заходів для лікування залежності від UPF, що могли б поліпшити клінічні результати для цієї недостатньо охопленої медичною допомогою групи.

Мета дослідження: За останні десятиліття поширеність ожиріння серед дітей і підлітків різко зросла, особливо в країнах, що швидко розвиваються та переживають значні зміни в харчуванні. У Катарі нині один із найвищих у світі рівнів надмірної ваги й ожиріння серед дітей, що збігається зі збільшенням доступності та споживання перероблених і ультраоброблених продуктів (UPF).

Результати: Дані послідовно свідчать, що перероблені й ультраоброблені продукти сприяють надмірному споживанню енергії через п’ять взаємопов’язаних механізмів: високу енергетичну щільність і збільшення розміру порцій; порушення регуляції апетиту й ситості; витіснення цільних продуктів, багатих на поживні речовини; активацію систем винагороди, що сприяє компульсивній харчовій поведінці; а також нейробіологічні й метаболічні адаптації, які можуть закріплювати тривале надмірне споживання їжі. Хоча значна частина наявних даних походить із західних країн, подібні зміни в харчуванні відбуваються в Катарі та ширшому регіоні Перської затоки, що свідчить про високу актуальність цих механізмів для місцевих умов. Проте залишаються важливі обмеження, зокрема відносна нестача поздовжніх та інтервенційних досліджень серед населення Близького Сходу. Для боротьби з дитячим ожирінням у Катарі потрібні заходи, які виходять за межі простого скорочення калорій і спрямовані на ширше харчове середовище та якість раціону.