Пробіотики — корисні бактерії з аптеки чи дороге плацебо?

Мета дослідження: Синдром подразненого кишківника (СПК) — поширене захворювання травної системи, у розвитку якого значну роль відіграє порушення балансу мікробіоти кишківника. Зростає кількість досліджень варіантів лікування за допомогою пробіотиків, пребіотиків, синбіотиків і трансплантації фекальної мікробіоти (ТФМ), але досі невідомо, який із варіантів лікування є найкращим.

Результати: Пребіотики й синбіотики не показали значного поліпшення. Мережевий метааналіз виявив сприятливий вплив пробіотиків (OR = 0.53, 95% CI, 0.48 to 0.59) і ТФМ (OR = 0.46, 95% CI, 0.33 to 0.64) на СПК; серйозних побічних явищ не зафіксовано. Отже, пробіотики й ТФМ ефективні для лікування СПК, причому переважали штами Bifidobacterium і Lactobacillus. Водночас найефективніша комбінація пробіотиків або штам і далі не визначені, а пребіотики й синбіотики не показали значного поліпшення.

Мета дослідження: Цей систематичний огляд і метааналіз мали на меті узагальнити дані про вплив харчових втручань на шкірні симптоми атопічної екземи/дерматиту (АД) у дітей без харчової алергії, відповідно до настанов PRISMA 2020. Оновлення систематичного огляду проводили в травні 2022 року та червні 2023 року; увагу зосередили на рандомізованих плацебо-контрольованих дослідженнях (РКД) за участю дітей з АД, але без харчової алергії.

Результати: Вплив на клінічні прояви АД оцінювали за показниками SCORAD, а метааналіз результатів SCORAD проводили з використанням моделей випадкових ефектів (CRD42022328702). Огляд охопив 27 РКД, у яких вивчали пребіотики, вітамін D, олію вечірньої примули та заміну суміші на основі коров’ячого молока на суміш із частково гідролізованим сироватковим білком. Метааналіз 20 РКД, у яких оцінювали пробіотики окремо або в поєднанні з пребіотиками, виявив значне зниження показників SCORAD. Це свідчить про стійку тенденцію до полегшення симптомів АД у дітей без харчової алергії. Водночас даних щодо інших харчових втручань недостатньо, що підкреслює потребу в добре спланованих дослідженнях, які враховують численні чинники, щоб зрозуміти взаємозв’язки між причинами хвороби та запропонувати надійні способи корекції.

Мета дослідження: Понад 60 відсотків населення світу мають знижену здатність перетравлювати лактозу через низьку активність ферменту лактази. Пробіотики — це живі бактерії або дріжджі, які доповнюють мікрофлору травного тракту.

Результати: Накопичені дані свідчать, що пробіотичні бактерії у ферментованих і нефементованих молочних продуктах можна використовувати для полегшення клінічних симптомів непереносимості лактози (НЛ). У цьому систематичному огляді ефективність пробіотиків для лікування НЛ оцінювали на основі 15 рандомізованих подвійних сліпих досліджень. Вивчали вісім штамів пробіотиків із найбільшою кількістю підтверджених переваг. Результати показали різний ступінь ефективності, але загалом — позитивний зв’язок між пробіотиками та непереносимістю лактози.

Мета дослідження: У цьому огляді розглянуто фармакологічні властивості пробіотиків, їх застосування, дозування, безпеку, взаємодію з ліками та протипоказання.

Результати: Пробіотики продемонстрували ефективність у профілактиці та лікуванні різних захворювань, особливо тих, що стосуються травного тракту. Дані на підтвердження їхньої ролі в інших станах часто суперечливі.

Мета дослідження: Наразі не існує належного лікування синдрому подразненого кишківника з переважанням закрепу (СПК-З). Харчові волокна з пребіотичними властивостями та пробіотичні засоби можуть допомогти полегшити симптоми СПК-З.

Результати: Частота випорожнень значно покращилася в групах AF і пробіотика BLa80 порівняно з плацебо (відповідно P < 0.001, P = 0.02). Пробіотик BLa80 значно зменшив вираженість симптомів СПК (P = 0.03); для AF спостерігалася тенденція до зменшення симптомів закрепу (PAC-SYM, P = 0.10). Значущих відмінностей у консистенції випорожнень, їхній масі чи показниках якості життя між групами AF і пробіотика BLa80 та групою плацебо не було. Щоденне доповнення раціону волокнами акації та пробіотиками може допомогти людям із СПК-З полегшити пов’язані із СПК скарги порівняно з плацебо.

Мета дослідження: Було показано, що добавки з пробіотиками поліпшують когнітивні функції у пацієнтів із хворобою Альцгеймера (ХА). Однак досі незрозуміло, чи стосується це літніх людей із легкими когнітивними порушеннями (ЛКП).

Результати: Сорок два пацієнти з ЛКП віком понад 60 років були випадковим чином розподілені на дві групи й протягом 12 тижнів приймали пробіотики (n=21) або плацебо (n=21). До та після лікування фіксували показники за різними шкалами, дані про мікробіоту кишківника та серологічні показники. Після 12 тижнів втручання когнітивні функції та якість сну в групі пробіотиків поліпшилися порівняно з контрольною групою; механізми цього ефекту були пов’язані зі змінами мікробіоти кишківника. Отже, наше дослідження показало, що лікування пробіотиками поліпшило когнітивні функції та якість сну в літніх пацієнтів із ЛКП, надавши важливі відомості для клінічної профілактики й лікування ЛКП.

Мета дослідження: Мета цього огляду — надати вичерпний огляд досліджень in vitro, на тваринах і клінічних досліджень бактеріального штаму Lactiplantibacillus plantarum 299v (L. plantarum 299v; раніше він називався Lactobacillus plantarum 299v), опублікованих до 30 червня 2020 року.

Результати: L. plantarum 299v використовують у багатьох харчових продуктах, а також у різних дієтичних добавках. У ліофілізованій формі L. plantarum 299v є стійким і стабільним за кімнатної температури, що дає змогу довго зберігати такі споживчі товари для здоров’я, як капсули, таблетки або порошок у саше. Цей штам захищений патентами для широкого кола показань і застосувань у всьому світі, а також зареєстрований як торгова марка LP299V®.

Мета дослідження: Безпліддя — поширена в усьому світі проблема, яка стосується приблизно 15% сексуально активних пар і є причиною близько 50% випадків. Нині цей стан залишається поширеним і часто лікується неналежним чином.

Результати: Критеріям включення відповідали чотири рандомізовані клінічні дослідження за участю чоловіків із діагнозом ідіопатичного чоловічого безпліддя (олігоzoоспермія, тератозооспермія та астенозооспермія). Результати засвідчили, що пробіотики мають перспективні антиоксидантні властивості: вони протидіють активним формам кисню (ROS) і, відповідно, захищають ДНК сперматозоїдів від пошкоджень, пов’язаних зі зниженням якості сперми. Було зафіксовано значне поліпшення всіх показників сперми, особливо її рухливості. Отже, пробіотичні добавки можуть стати потенційним варіантом лікування чоловіків з ідіопатичним безпліддям і позитивно впливати на якість сперми.

Мета дослідження: Передумови/мета: Ожиріння часто пов’язане з хронічним слабким запаленням, яке сприяє порушенню обміну речовин. Однак порівняльний вплив харчових добавок на біомаркери запалення в дорослих із надмірною вагою або ожирінням досі не з’ясований.

Результати: Дослідницький метарегресійний аналіз показав, що вік, додаткові заходи з фізичної активності та частка чоловіків серед учасників можуть частково пояснювати неоднорідність окремих результатів. Висновки: Харчові добавки по-різному впливали на різні біомаркери. Пробіотики в поєднанні з омега-3 жирними кислотами, синбіотики, екстракт зеленого чаю та куркумін можуть поліпшувати окремі біомаркери запалення. Однак відмінності в дозах добавок, тривалості втручання та характеристиках учасників вимагають обережного тлумачення результатів і вказують на потребу в подальших високоякісних дослідженнях.

Мета дослідження: Вплив забруднення повітря пов’язують із підвищеним рівнем малонового діальдегіду (MDA) — маркера окиснювального стресу, тоді як синбіотики можуть зменшувати запалення й окиснювальний стрес, змінюючи мікробіоту кишківника. Попри це, даних про вплив добавок із синбіотиками на зменшення окиснювального стресу, спричиненого забрудненням повітря, у дітей поки що мало.

Результати: У групі синбіотиків спостерігалося значне зниження рівня MDA (зі 148.80 ± 80.72 до 51.54 ± 82.94, P< 0.001), хоча суттєвої різниці між групами синбіотиків і омега-3 не було (P = 0.75); однак після врахування змішаних чинників приймання синбіотиків було пов’язане зі значним зниженням MDA. Ці результати свідчать, що синбіотики можуть допомагати протидіяти окиснювальному стресу, спричиненому забрудненням повітря, у дітей і підлітків. Вони також підкреслюють потребу в масштабніших дослідженнях, щоб з’ясувати потенційну захисну роль синбіотиків для здоров’я дітей у довкіллі.