Пробіотики для ротової порожнини — корисні бактерії замість ополіскувача?

Мета дослідження: Галітоз визначають як неприємний запах, що виходить із ротової порожнини. Для боротьби з ним застосовують різні засоби — від ополіскувачів до жувальних гумок. Повідомлялося, що пробіотики можуть бути альтернативним способом полегшити галітоз. Метою цього дослідження було вивчити вплив пробіотиків на галітоз у різні часові періоди.

Результати: Для узагальнення даних розрахували стандартизовану різницю середніх (SMD) та 95% довірчий інтервал (CI). Дані розподілили на підгрупи й проаналізували для короткострокового (≤4 тижнів) і довгострокового (>4 тижнів) спостереження. До метааналізу ввійшли сім статей. У короткостроковій перспективі основні показники — оцінки OLP (SMD=-0.58; 95% CI від -0.87 до -0.30, p<0.0001) і рівні VSC (SMD=-0.26; 95% CI від -0.51 до -0.01, p=0.04) — значно знизилися в групі пробіотиків порівняно з групою плацебо. Однак у довгостроковій перспективі значуще знизилися лише оцінки OLP (SMD=-0.45; 95% CI від -0.85 до -0.04, p=0.03). У вторинних показниках значущих відмінностей не виявили. Ознак упередженості публікацій не було. Аналіз із почерговим вилученням досліджень підтвердив стабільність сукупної оцінки.

Мета дослідження: Галітоз, пов’язаний із виробленням летких сполук сірки (VSC), є поширеною проблемою здоров’я ротової порожнини, що зачіпає 31.8% населення світу. Традиційні методи лікування, як-от ополіскувачі на основі хлоргексидину, дають тимчасове полегшення, але пробіотики стали перспективним біологічним засобом завдяки здатності змінювати мікробіоту ротової порожнини.

Результати: Критеріям включення відповідали шість рандомізованих контрольованих досліджень (RCT) за участю 360 осіб. У п’яти дослідженнях після застосування пробіотиків зафіксували значне зниження рівня VSC (P < 0.05). У трьох дослідженнях повідомили про поліпшення показників OLT, особливо під час застосування Streptococcus salivarius K12 та Weissella cibaria. У чотирьох дослідженнях підтвердили зміни мікробіому; ефект пробіотиків зберігався й після завершення лікування. Серйозних побічних ефектів не виявили. Пробіотики значно знижують рівні VSC, поліпшують показники OLT і впливають на ріст мікробіоти ротової порожнини. Однак неоднорідність досліджень і обмежений період довгострокового спостереження ускладнюють впровадження результатів у клінічну практику. Щоб підтвердити клінічну ефективність, потрібні масштабніші стандартизовані дослідження. Пробіотики є безпечним додатковим засобом для боротьби з галітозом. Майбутні дослідження мають зосередитися на тривалому спостереженні, ефективності окремих штамів і втручаннях, спрямованих на мікробіом.

Мета дослідження: Захворювання пародонту та карієс — це два найпоширеніші стоматологічні захворювання, спричинені зубним нальотом. Метою цього дослідження був огляд клінічної ефективності пробіотиків для здоров’я ротової порожнини в рандомізованих контрольованих дослідженнях.

Результати: Було розглянуто загалом 24 клінічні дослідження за участю 1612 осіб, які отримували пробіотики або засоби для полоскання рота. Результати огляду свідчать, що в людей, які отримували пробіотичні продукти, кількість Streptococcus mutans у роті значно зменшилася (на 65%; p < 0.05). Також з’ясувалося, що пробіотичні продукти були ефективнішими за хлоргексидин або діяли так само, як він, зменшуючи кількість патогенів ротової порожнини та показники індексів ясен і зубного нальоту. Водночас вживання ополіскувача із ксилітом поліпшувало показники слини. З огляду на безпечність та ефективність, для боротьби з бактеріями, що спричиняють карієс, і захворюваннями пародонту рекомендовано пробіотичні продукти, як-от кефір та ополіскувачі. Пробіотики вважають безпечною альтернативою традиційним засобам лікування, зокрема хлоргексидину та фтору. Поєднання хлоргексидину, фтору та пробіотиків видається оптимальним комплексом.

Мета дослідження: Хімічний контроль зубного нальоту за допомогою ополіскувачів як доповнення до механічного очищення зубною щіткою та зубною ниткою вважають ефективним способом контролю гінгівіту. Протизапальна дія хімічного контролю нальоту корисна для тканин ротової порожнини, оскільки зменшує запалення та кровоточивість.

Результати: У всіх групах значно знизилися показники MPI та BOIB. Результати були подібними в пацієнтів, які користувалися пробіотичним ополіскувачем, і тих, хто користувався ополіскувачем із CHX. Зміни середніх показників у групах рослинного засобу та повідон-йоду від початку дослідження до 28-го дня були зіставними. У лікуванні пацієнтів із хронічним гінгівітом пробіотичний ополіскувач був майже таким же ефективним, як CHX, у зменшенні зубного нальоту та кровоточивості. За всіма клінічними показниками він дав кращі результати, ніж ополіскувачі на рослинній основі та з повідон-йодом. Використання ополіскувача разом зі звичайним чищенням зубів може допомогти лікувати гінгівіт і сповільнити розвиток захворювання пародонту.

Мета дослідження: Хлоргексидин вважають найпотужнішим хіміотерапевтичним засобом проти Streptococcus mutans. Однак побічні ефекти, спричинені тривалим застосуванням, свідчать про потребу в альтернативних засобах. Метою дослідження було оцінити й порівняти протимікробну ефективність ополіскувачів із пробіотиками, ксилітом і хлоргексидином у дітей та людей похилого віку.

Результати: Значне зменшення кількості Streptococcus mutans спостерігали і в дітей, і в людей похилого віку (у дітей: хлоргексидин — середня різниця = 3.11 log10CFU/g, p = 0.022; ксиліт — середня різниця = 0.93 log10CFU/g, p = 0.046; пробіотик — середня різниця = 1.91 log10CFU/g, p = 0.023); (у людей похилого віку: хлоргексидин — середня різниця = 2.23 log10CFU/g, p = 0.004; ксиліт — середня різниця = 1.39 log10CFU/g, p = 0.009; пробіотик — середня різниця = 1.61 log10CFU/g, p = 0.018). Порівняння між групами не виявило значущих відмінностей. Протимікробна ефективність ополіскувачів із ксилітом і пробіотиками була зіставною з ефективністю хлоргексидину як у дітей, так і в людей похилого віку. У дітей пробіотики потенційно можуть бути ефективнішими за ксиліт.

Мета дослідження: Lactobacillus brevis, збагачений селеном (Se), застосовували як ополіскувач, щоб полегшити виразки в роті та регулювати кількість патогенів ротової порожнини. Після застосування цього пробіотика мали виміряти наявність чотирьох поширених патогенів ротової порожнини (Pseudomonas, Klebsiella, Proteus та Enterobacter) і кількість уражень у роті. Також перевірили чутливість патогенів.

Результати: На початку дослідження найчастіше виявляли Klebsiella та Pseudomonas; у групі пробіотика Pseudomonas зникла повністю. Через шість годин після останньої дози Se-пробіотик усе ще був у ротовій порожнині учасників дослідної групи. У групі пробіотика кількість уражень у роті значно зменшилася. Усунення Pseudomonas із ротової порожнини та значне зменшення кількості виразок у роті є важливими результатами. Отже, ополіскувач із додаванням Se показав перспективні властивості як потенційний засіб для гігієни ротової порожнини.

Мета дослідження: Передумови: Дослідники нині зосереджуються на нових, менш інвазивних методах лікування, щоб поліпшити домашній догляд на підтримувальному етапі лікування пародонтиту. Озонована оливкова олія як альтернатива звичайним місцевим антисептикам і застосування пробіотиків для підтримання еубіотичного мікробіому ротової порожнини демонструють перспективні результати.

Результати: Також відсоткові показники FMBS значно знизилися (p < 0.0001): на 15%, 20% і 49% у групах A, B та C відповідно. Середній показник PPD також змінився значуще (p < 0.0001): на -0.10 mm, -0.40 mm і -1.10 mm у групах A, B та C відповідно. Загалом група C продемонструвала найкраще поліпшення за розглянутими клінічними показниками. Висновки: Результати цього клінічного дослідження підтверджують доцільність поєднання протимікробної та протизапальної дії озонованої оливкової олії з впливом пробіотичних добавок на мікробіом ротової порожнини як додаткової домашньої стратегії для пацієнтів із пародонтитом I та II стадій.