Безпліддя — чи допомагає піст там, де не допомогли ліки?

Мета дослідження: Метою цього систематичного огляду було узагальнити наявні дані про вплив різних дієтичних втручань на антропометричні, метаболічні, гормональні та запальні показники, а також показники оксидативного стресу у жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ).

Результати: До огляду увійшло загалом 38 досліджень, у яких розглядали такі втручання, як дієти з обмеженням калорій, дієти з низьким глікемічним індексом/навантаженням, кетогенні дієти, періодичне голодування, дієтичні підходи для зупинення гіпертонії, середземноморський та інші типи харчування. Більшість дієтичних втручань позитивно впливали на масу тіла, індекс маси тіла й окружність талії, а також сприяли підвищенню чутливості до інсуліну, регуляції репродуктивних гормонів і регулярності менструацій. Однак результати щодо обміну ліпідів, маркерів запалення та показників оксидативного стресу були неоднозначними. Наявні дані свідчать, що дієтичні втручання мають важливе значення для поліпшення метаболічних, антропометричних, гормональних і клінічних показників у жінок із СПКЯ. Водночас різноманітність дієтичних підходів, дизайнів досліджень і показників результату вказує на потребу в довготривалих рандомізованих контрольованих дослідженнях, щоб сформулювати переконливіші рекомендації.

Мета дослідження: Періодичне голодування привернуло значну увагу, однак його вплив на репродуктивне здоров’я жінок досі недостатньо вивчений. Мета цього огляду — заповнити цю прогалину, розглянувши різні режими періодичного голодування, їхній вплив на репродуктивну функцію жінок і можливі механізми такого впливу.

Результати: У здорових тваринних моделях без надмірної ваги/ожиріння або у вагітних тварин голодування через день (ADF) і 8-годинне вікно харчування з обмеженням часу (TRF) можуть негативно впливати на репродуктивну функцію. Однак ці режими можуть пом’якшувати негативні наслідки дієти з високим вмістом жирів (HFD) або впливу чинників довкілля. 10-годинне вікно TRF, за даними досліджень на тваринах із нормальною вагою та тих, яких годували HFD, може поліпшувати фертильність. У жінок із надмірною вагою/ожирінням або синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) дієта 5:2 і TRF значно знижують індекс вільних андрогенів і підвищують рівень глобуліну, що зв’язує статеві гормони, що може сприяти нормалізації менструального циклу. Щодо вагітних мусульманок, наявні дані не дають вагомих підстав вважати, що піст під час Рамадану підвищує ризик передчасних пологів, але слід враховувати можливий вплив на набір ваги матері, масу тіла новонародженого та здоров’я дитини в довгостроковій перспективі.

Мета дослідження: Оцінити вплив періодичного голодування, з додаванням пробіотиків або без них, порівняно з дієтою з обмеженням калорій на антропометричні показники, метаболічний стан і показники функції статевих залоз у жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ).

Результати: У дослідженні взяли участь загалом 90 осіб; середня маса тіла становила 81.4 кг, а середній вік — 30 років. Середнє зниження маси тіла (стандартне відхилення) на 8-му тижні не відрізнялося між групами (TRE + пробіотик: -2.2 [1.6] кг; TRE + плацебо: -2.9 [2.7] кг; DCR: -2.5 [1.7] кг). Результати показали, що всі три режими сприяли зниженню маси тіла, індексу маси тіла, показників судинного ризику, а також оцінок гірсутизму й акне. Однак статистично значущих відмінностей між групами eTRE та контрольною групою щодо зниження маси тіла або поліпшення метаболічних, менструальних і гонадних показників не було (P > .05). Крім того, поєднання пробіотиків із eTRE не поліпшило гормональні та кардіометаболічні показники (P > .05). eTRE окремо або в поєднанні з пробіотиками не забезпечило значно більшого зниження маси тіла чи поліпшення метаболічних, менструальних і гонадних показників порівняно зі стандартною дієтою DCR із трьома прийомами їжі.

Мета дослідження: Пацієнтки із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ), які дотримуються дієти з високим вмістом вуглеводів, мають посилену глюкотоксичність, інсулінорезистентність (IR) і безпліддя. Зменшення частки вуглеводів поліпшувало фертильність у пацієнток з IR і СПКЯ, однак вплив добре контрольованої кетогенної дієти на IR і фертильність у пацієнток із СПКЯ, які проходять запліднення in vitro (IVF), раніше не досліджували.

Результати: 0 %), а також частоту вагітності, що тривала, і живонародження (66.7 проти 0 %). У цьому дослідженні обмеження вживання вуглеводів у пацієнток із СПКЯ спричинило кетоз, поліпшило ключові метаболічні показники та зменшило IR. Хоча це не вплинуло на якість чи кількість ооцитів і ембріонів, у наступному циклі IVF значно підвищилися показники імплантації та вагітності.

Мета дослідження: Ми провели це дослідження як пілотний експеримент, щоб вивчити короткостроковий вплив двох дієт із різним складом на зниження маси тіла — основний показник результату — у жінок з ожирінням і синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ), які прагнуть завагітніти.