Куркума замість знеболювальної таблетки? Що радять Черняк і Ружанський

Мета дослідження: Куркума та її основна біоактивна сполука куркумін стали предметом багатьох досліджень щодо їхнього впливу на запальний та окиснювальний баланс в організмі. У цьому систематичному огляді й метааналізі ми підсумували наявні дані рандомізованих контрольованих досліджень (RCT), у яких перевіряли цю гіпотезу.

Результати: До підсумкового аналізу включили 66 RCT. Ми виявили, що добавки з куркумою/куркуміном істотно знижують рівень маркерів запалення, зокрема CRP (WMD: -0.58 mg/l, 95 % CI: -0.74, -0.41), TNF-α (WMD: -3.48 pg/ml, 95 % CI: -4.38, -2.58) та IL-6 (WMD: -1.31 pg/ml, 95 % CI: -1.58, -0.67), але не IL-1β (WMD: -0.46 pg/ml, 95 % CI: -1.18, 0.27), для якого істотних змін не виявлено. Крім того, добавки з куркумою/куркуміном істотно поліпшували антиоксидантну активність: підвищували TAC (WMD = 0.21 mmol/l; 95 % CI: 0.08, 0.33), знижували рівень MDA (WMD = -0.33 µmol /l; 95 % CI: -0.53, -0.12) і підвищували активність SOD (WMD = 20.51 u/l; 95 % CI: 7.35, 33.67). Схоже, добавки з куркумою/куркуміном можуть бути дієвим способом поліпшити запальний/окиснювальний стан людей.

Мета дослідження: Хронічне запалення та окиснювальний стрес відіграють важливу роль у розвитку й прогресуванні переддіабету та діабету. Куркумін, основна біоактивна складова куркуми, має протизапальні й антиоксидантні властивості, хоча дані рандомізованих контрольованих досліджень (RCT) за участю людей залишаються неоднозначними.

Результати: Добавки з куркуміном/куркумою істотно знижували CRP (SMD: - 0.50), TNF-α (SMD: - 1.70), IL-6 (SMD: - 2.97) та MDA (SMD: - 1.31), водночас істотно підвищуючи GSH (SMD: 1.72) і TAC (SMD: 1.03). Більше поліпшення показників CRP, GSH і TAC спостерігалося при застосуванні куркуміну без спеціальної формуляції та у вищих дозах (≥ 1 g/day). Для CRP і GSH виявлено упередженість публікацій, а загальну достовірність доказів щодо всіх біомаркерів оцінили як низьку через значну неоднорідність. Отже, добавки з куркуміном/куркумою можуть позитивно впливати на біомаркери запалення та окиснювального стресу при переддіабеті й діабеті, але для підтвердження цих результатів і визначення оптимальних форм та доз потрібні додаткові якісні масштабні RCT.

Мета дослідження: Сучасні фармакологічні дослідження показали, що хімічними компонентами Curcuma longa L. є переважно куркумін і летка олія куркуми. Кілька нещодавніх рандомізованих контрольованих досліджень (RCT) засвідчили, що куркумін поліпшує симптоми та зменшує запалення у пацієнтів з артритом.

Результати: До огляду включили 29 RCT за участю 2396 осіб із п’ятьма типами артриту. Це були анкілозивний спондиліт (AS), ревматоїдний артрит (RA), остеоартрит (OA), ювенільний ідіопатичний артрит (JIA) і подагра/гіперурикемія. Куркумін і екстракт Curcuma longa застосовували в дозах від 120 mg до 1500 mg протягом 4–36 тижнів. Загалом у всіх дослідженнях куркумін і екстракт Curcuma longa виявилися безпечними та зменшували вираженість запалення й болю у пацієнтів із цими формами артриту. Однак у майбутньому потрібні додаткові RCT, щоб з’ясувати ефект добавок із куркуміном і екстрактом Curcuma longa у пацієнтів з артритом, зокрема RA, OA, AS і JIA. Куркумін і екстракт Curcuma longa можуть полегшувати симптоми та зменшувати запалення у людей з артритом. Але через низьку якість і невелику кількість RCT ці висновки слід тлумачити обережно.

Мета дослідження: Передумови: куркумін — біоактивний поліфенол, отриманий із куркуми, — продемонстрував потенційні терапевтичні ефекти при стеатотичній хворобі печінки, пов’язаній із метаболічною дисфункцією (MASLD), завдяки впливу на запалення, окиснювальний стрес, накопичення жиру в печінці та фіброз. Мета: оцінити ефективність куркуміну для зменшення стеатозу печінки та її жорсткості у пацієнтів із MASLD.

Результати: Рівень IL-1β, IL-6 і малонового діальдегіду також істотно знизився (p < 0.001), тоді як активність антиоксидантних ферментів, зокрема глутатіонпероксидази та супероксиддисмутази, істотно зросла (p < 0.001), що свідчить про поліпшення окиснювального балансу. Крім того, порівняно з плацебо куркумін істотно знизив рівні неестерифікованих жирних кислот, загальну кількість жиру в організмі, BMI, стеатоз печінки та її жорсткість. Висновки: дванадцять місяців приймання куркуміну поліпшили контроль глікемії, зменшили системне запалення й окиснювальний стрес, а також істотно поліпшили показники стеатозу та жорсткості печінки у пацієнтів із MASLD. Ці результати свідчать, що куркумін може бути перспективним допоміжним засобом для лікування MASLD.

Мета дослідження: Контроль гіперглікемії та запалення при діабеті 2 типу (T2D) залишається важливим підходом до контролю захворювання. Фітохімічні сполуки з природних трав широко досліджували, але результати клінічних випробувань неоднозначні, імовірно, через невеликі вибірки.

Результати: Добавки з куркуміном істотно знижували рівень глюкози натще, MD = -11.48 mg/dL, 95%CI (-14.26, -8.70), p < 0.01, і глікованого гемоглобіну, MD = -0.54%, 95%CI (-0.73, -0.35), p < 0.01. Крім того, порівняно з плацебо куркумін істотно знижував рівень C-Reactive Protein, SMD = -0.59, 95%CI (-1.11, -0.07), p = 0.03. Результати цього дослідження свідчать, що порівняно з плацебо куркумін може зменшувати гіперглікемію та запалення при T2D. Попри потенційну користь, у майбутніх випробуваннях рекомендується визначити відповідну дозу й тривалість втручання, а також розробити формуляцію куркуміну для поліпшення його засвоєння.

Мета дослідження: Лікувальні властивості куркуми (Curcuma longa L.), рослини, яку століттями використовували як протизапальний засіб, пов’язують із її поліфенольними куркуміноїдами, серед яких переважає куркумін. Хоча добавки з «куркуміном» належать до найпопулярніших рослинних засобів і мають перспективні доклінічні ефекти, питання щодо їхньої біологічної активності в людей залишаються.

Результати: Пошук у восьми базах даних за встановленими рекомендаціями дав 389 публікацій (із 9528 початкових), які відповідали критеріям включення. Половина стосувалася метаболічних порушень, пов’язаних з ожирінням (29%), або захворювань опорно-рухового апарату (17%), де запалення є важливим чинником; у більшості публікацій (75%) повідомлялося про сприятливий вплив на клінічні результати та/або біомаркери. Переважно це були подвійні сліпі рандомізовані плацебо-контрольовані дослідження (77%, D-RCT). Публікацій про наступні за частотою категорії захворювань — нейрокогнітивні (11%), шлунково-кишкові (10%) або онкологічні (9%) — було значно менше, а результати різнилися залежно від якості дослідження та досліджуваного стану.

Мета дослідження: У пацієнтів на гемодіалізі (HD) підвищений ризик окиснювального стресу й запалення, а в людей, які приймають імуносупресивні препарати, — нефротоксичності. Куркума (Curcuma longa) та її активна сполука куркумін мають нефропротекторну дію завдяки своїм антиоксидантним, протизапальним і антиапоптотичним властивостям.

Результати: Крім того, у людей, які приймають імуносупресивні препарати, вони виявили нефропротекторну дію. Водночас взаємодія між імуносупресивними препаратами та високими дозами куркуми спричинила нефротоксичність. Куркума й куркумін можуть бути допоміжними терапевтичними засобами для пацієнтів на HD та людей, які приймають імуносупресивні препарати. Однак для підтвердження їхньої ефективності потрібні дослідження з більшими вибірками, високої якості та з тривалішим періодом спостереження.