Язик — дзеркало здоров’я, на яке ніхто не дивиться?

Мета дослідження: Галітоз — це неприємний або смердючий запах із ротової порожнини, який може виникати через внутрішньоротові або позаротові чинники. Попри те, що галітоз має багато причин, у більшості випадків значну роль відіграють чинники в ротовій порожнині.

Результати: Від 80 до 90 відсотків випадків галітозу спричинені внутрішньоротовими чинниками. Головними з них є наліт на язику, захворювання пародонту та недостатня гігієна ротової порожнини. Від 10 до 20 відсотків випадків галітозу спричинені позаротовими чинниками, пов’язаними із системними захворюваннями. Галітоз може мати багато причин, але більшість із них пов’язана з ротовою порожниною. Потрібно підвищувати обізнаність медичних працівників, щоб визначити справжній патофізіологічний процес, який спричиняє неприємний запах із рота в загалом здорових людей.

Мета дослідження: Системний червоний вовчак (СЧВ) — це хронічне автоімунне захворювання, для якого характерні різноманітні клінічні прояви та непередбачуваний перебіг. Причини й механізми розвитку цього захворювання вивчені недостатньо, тому складно напевно встановити діагноз і план лікування.

Результати: Після відбору до цього дослідження включили загалом 15 статей. Серед них були дослідження поперечного зрізу, «випадок — контроль» і когортні дослідження. Найчастіше із СЧВ були пов’язані виразки в роті, знижене слиновиділення, зміни пігментації, глосодинія, розщеплений язик, хейліт, артрит і вторинний синдром Шегрена. Однак, попри важливість виявлення цих проявів у ротовій порожнині для ранньої діагностики СЧВ, досліджень на цю тему досі недостатньо.

Мета дослідження: Стоматологія змінюється: нові дослідження й далі показують, що здоров’я пародонту впливає на загальний стан здоров’я, і навпаки. Популяційні, клінічні та лабораторні дослідження на тваринах підкреслюють критичну важливість здоров’я ротової порожнини для загального здоров’я.

Результати: Тому, можливо, варто детальніше вивчити роль вірусних збудників у розвитку пародонтиту. Можливо, настав час визнати наявність маловивчених вірусів у середовищі пародонту, щоб повністю зрозуміти механізми розвитку пародонтиту та його системні наслідки. Нові дані, отримані під час пандемії коронавірусної хвороби 2019 року, додатково підкреслюють нерозривний зв’язок між здоров’ям ротової порожнини та загальним здоров’ям. На тканинах ротової порожнини, зокрема язика, виявлено багато рецепторів ангіотензинперетворювального ферменту 2, до яких приєднується коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому 2. Хронічний стрес і надмірне навантаження організму також, імовірно, сприяють швидкому руйнуванню тканин ротової порожнини, зубів, пародонту та тканин навколо імплантатів. Ці зв’язки пояснюються наявністю вірусів і бактерій у крові та інших мікроорганізмів, системним запаленням та/або порушеннями роботи імунної системи в організмі, схильному до цих станів.

Мета дослідження: Здоров’я ротової порожнини важливе для підтримання загального здоров’я літніх людей. Однак тривалого зв’язку між поганим станом ротової порожнини та загальним здоров’ям раніше не було встановлено. Ми дослідили, чи може поганий стан ротової порожнини передбачити фізичне ослаблення (фізичну крихкість, саркопенію та подальшу інвалідність), а також визначили довготривалий вплив накопичення проблем зі здоров’ям ротової порожнини (тобто...

Результати: Поганий стан ротової порожнини, визначений за кількістю природних зубів, здатністю жувати, руховими навичками ротової порожнини, потрібними для мовлення, силою язика та суб’єктивними труднощами під час їди й ковтання, значно передбачав подальше фізичне ослаблення (нові випадки фізичної крихкості, саркопенії та інвалідності). Оральну крихкість визначали як наявність поганих показників за щонайменше 3 із шести критеріїв. На початку дослідження оральну крихкість мали 16 відсотків учасників. Вона була пов’язана зі збільшенням ризику фізичної крихкості, саркопенії, інвалідності та смерті відповідно у 2,4, 2,2, 2,3 і 2,2 раза. Накопичення проблем зі здоров’ям ротової порожнини значною мірою передбачало виникнення несприятливих наслідків для здоров’я, зокрема смерті, серед літніх людей, які живуть у громадах. Щоб забезпечити здорове старіння, важливо запобігати оральній крихкості на ранньому етапі.

Мета дослідження: У пацієнтів із раком голови та шиї, які проходять хіміотерапію й променеву терапію, стан ротової порожнини може помітно й часто раптово погіршитися. До таких змін належать мукозит ротової порожнини, що розвивається під час лікування та невдовзі після нього, кандидозні інфекції, труднощі з мовленням і їдою, кровоточивість ясен і фіброз тканин.

Результати: Найбільша частка пацієнтів — 42,5% в експериментальній групі та 32,5% у контрольній — мала діагноз «рак язика». Більшість учасників — 57,5% в експериментальній групі та 67,5% у контрольній — отримували хіміопроменеву терапію. Серед усіх ускладнень у ротовій порожнині медіанна кількість днів до появи мукозиту (p =.015), труднощів із ковтанням (p =.009) і жуванням (p =.032) істотно відрізнялася від контрольної групи, що свідчить про ефективність втручання. У міру того як лікування тривало кілька тижнів, тяжкість проблем із ротовою порожниною зростала в обох групах (p =.001). Порівняно зі звичайним доглядом, втручання з догляду за ротовою порожниною поліпшило показники здоров’я ротової порожнини в пацієнтів із раком, які проходили променеву або хіміопроменеву терапію з опроміненням голови та шиї [F (401.982), p =.001]. Ці дані свідчать, що програма догляду за ротовою порожниною клінічно допомагає підтримувати її загальний стан у пацієнтів із раком, які проходять променеву або хіміопроменеву терапію з опроміненням голови та шиї.

Мета дослідження: Під час огляду ротової порожнини можна виявити клінічні ознаки, що вказують на наявність системного захворювання. Важливо оцінити загальний вигляд і кількість зубів, ознаки запалення слизової оболонки або тканин ясен, зокрема кровоточивість, почервоніння, набряк або надмірне розростання тканин.

Результати: Мета цього оглядового огляду — описати, як пародонтит і ксеростомія впливають на кардіометаболічні захворювання, а також як кардіометаболічне здоров’я впливає на ці стани ротової порожнини. Буде наведено основні ознаки пародонтиту й ксеростомії та коротко розглянуто сучасні підходи до ранньої профілактики й лікування цих станів. Будуть описані біологічні механізми зв’язку між кардіометаболічними захворюваннями та пародонтитом, а також докази зв’язку кардіометаболічних захворювань зі станом ротової порожнини й напрямки, які потребують подальшого вивчення. Насамкінець буде наведено рекомендації для лікарів загальної практики щодо оцінювання стану ротової порожнини й підтримки ранньої діагностики та лікування: підвищення обізнаності про зв’язок здоров’я ротової порожнини з кардіометаболічними захворюваннями, прості поради щодо догляду за ротом і направлення до стоматолога.

Мета дослідження: Останнім часом саркопенія привертає увагу як рання ознака потреби в догляді за літніми людьми. У деяких дослідженнях повідомлялося, що здоров’я ротової порожнини пов’язане із саркопенією та її діагностичними показниками (силою стискання кисті, швидкістю ходьби й масою скелетних м’язів). Однак зв’язок між здоров’ям ротової порожнини та саркопенією вивчено недостатньо, і досі жоден огляд не узагальнив наявні дослідження цього зв’язку.

Результати: Більшість досліджень були дослідженнями поперечного зрізу та проводилися в Японії. У них розглядали широкий спектр чинників, пов’язаних із ротовою порожниною: кількість зубів, оклюзійну опору, стан пародонту, силу прикусу, жування, силу язика та ковтання. Загалом результати свідчили, що показники здоров’я ротової порожнини можуть бути істотно пов’язані із саркопенією та її діагностичними чинниками. Можливо, існує зв’язок між окремими аспектами здоров’я ротової порожнини та саркопенією або її діагностичними чинниками. Однак досліджень такого зв’язку мало, тому остаточних висновків зробити не можна. Щоб підтвердити ці зв’язки, потрібні подальші довготривалі дослідження.

Мета дослідження: Зв’язок між станом ротової порожнини та крихкістю рідко вивчали. Систематичний огляд складових крихкості та здоров’я ротової порожнини дійшов висновку, що відмінності в досліджуваних групах, критеріях результатів і дизайні досліджень не дають змоги встановити зв’язок між крихкістю та здоров’ям ротової порожнини.

Результати: З появою крихкості зростав ризик погіршення здоров’я ротової порожнини: показник OHAT значно зростав разом із балом за шкалою крихкості Фріда (p<0.001). Фізична працездатність і здоров’я ротової порожнини були пов’язані (p<0.001). Показники OHAT і MNA (міні-оцінка харчового статусу) також були істотно пов’язані: стан ротової порожнини, здавалося, був кращим у людей із недостатнім харчуванням (p<0.001). Деменція істотно підвищувала ризик нездорового стану ротової порожнини (p<0.001). Істотного зв’язку між станом ротової порожнини та депресією не виявили, але простежувалася така тенденція. Це пілотне дослідження встановлює зв’язок між OHAT і критеріями крихкості Фріда серед літніх людей із крихкістю.

Мета дослідження: Мета цього систематичного огляду — дослідити зв’язок між недоїданням і здоров’ям ротової порожнини в людей старшого віку (≥ 60 років). Було проведено комплексний систематичний пошук літератури в чотирьох базах даних (PubMed, CINAHL, Dentistry and Oral Sciences Source і Embase) за період із січня 2000 року до травня 2020 року.

Результати: У чотирьох дослідженнях повідомлялося про проблеми м’яких тканин у учасників із недоїданням, зокрема почервонілий язик із пухирцями, сухі або потріскані губи. У шести дослідженнях розглядали суб’єктивну оцінку здоров’я ротової порожнини: літні учасники з недоїданням оцінювали її гірше та негативніше. У літніх людей виявлено зв’язок між недоїданням або його ризиком і здоров’ям ротової порожнини, зокрема станом твердих і м’яких тканин рота та суб’єктивною оцінкою її здоров’я. Для оцінювання фактичного зв’язку між недоїданням і здоров’ям ротової порожнини в літніх людей майбутні дослідження мають бути довготривалими когортними дослідженнями з належним оцінюванням недоїдання та здоров’я ротової порожнини.