Яйця і холін — чи захищає жовток мозок і пам’ять?

Мета дослідження: Розвиток мозку триває протягом перших 1000 днів життя (від зачаття до 2 років), а також у дитинстві, підлітковому віці та до раннього дорослого віку. Достатнє споживання поживних речовин має вирішальне значення як для розвитку нервової системи в утробі матері, так і для подальших важливих етапів життя, коли мозок продовжує рости й розвиватися.

Результати: Яйця також містять різноманітні поживні речовини та біологічно активні компоненти, зокрема докозагексаєнову кислоту, холін, лютеїн і зеаксантин, які можуть сприяти росту й розвитку мозку. З огляду на високу поживну цінність яєць, їхнє вживання можна заохочувати на життєвих етапах, коли розвиток, ріст і функціонування мозку особливо важливі. До них належать період дітородного віку в жінок, немовлячий вік, дитинство та підлітковий вік. Однак потрібні подальші дослідження, щоб з’ясувати, наскільки вживання яєць впливає на конкретні показники роботи мозку й когнітивних функцій.

Мета дослідження: Останніми роками зріс інтерес до зв’язку між харчуванням і когнітивними функціями. Яйця містять багато необхідних поживних речовин, які також корисні для когнітивних функцій.

Результати: Холін із яєць потрібен для синтезу ацетилхоліну — нейромедіатора, залученого до пам’яті й навчання, — а також для синтезу фосфатидилхоліну. Його споживання пов’язують із кращою розумовою діяльністю та нижчим ризиком деменції в дорослих. Споживання холіну під час вагітності знижує ризик дефектів нервової трубки та пов’язане з кращим розвитком дитини. Лютеїн і зеаксантин, які особливо зосереджені в нервовій системі, пов’язані з кращим зором і когнітивним розвитком у дітей, а також у людей старшого віку. Усі ці дані підтверджують важливість яєць у збалансованому раціоні для запобігання когнітивному спаду й підтримки когнітивного здоров’я протягом усього життя.

Мета дослідження: У спостережних дослідженнях помірне споживання яєць пов’язували з кращими когнітивними показниками. Це може пояснюватися високим вмістом холіну, особливо фосфатидилхоліну, у яйцях, оскільки вважається, що холін може відігравати роль у запобіганні когнітивному спаду.

Результати: Середнє ± стандартне відхилення загального споживання холіну становило 431 ± 88 мг/день, з яких 188 ± 63 мг/день припадало на фосфатидилхолін. Протягом 21,9 року спостереження деменцію діагностували у 337 чоловіків. У чоловіків із найвищого квартиля споживання фосфатидилхоліну, порівняно з найнижчим, скоригований за багатьма змінними ризик виникнення деменції був нижчим на 28% (95% ДІ: 1%, 48%; P-тенденції = 0,02 між квартилями). Загальне споживання холіну не було пов’язане з ризиком виникнення деменції. Однак споживання як загального холіну, так і фосфатидилхоліну було пов’язане з кращими результатами когнітивних тестів, що оцінювали функції лобової та скроневої часток. Наприклад, вище споживання було пов’язане з кращими показниками вербальної швидкості та пам’яті. Фенотип APOE майже не впливав або зовсім не впливав на ці зв’язки. Вище споживання фосфатидилхоліну було пов’язане з нижчим ризиком виникнення деменції та кращими когнітивними показниками в чоловіків у східній Фінляндії. Це дослідження зареєстровано на clinicaltrials.gov під номером NCT03221127.

Мета дослідження: Споживання холіну з їжею пов’язане з нижчим ризиком деменції в людей старшого віку, однак невідомо, чи існує такий зв’язок у середньому віці. Оскільки менопауза є періодом, чутливим до харчування, коли профілактичні заходи можуть зменшити когнітивні порушення, ми дослідили зв’язок споживання холіну, бетаїну та яєць (тобто харчових чинників) із когнітивними показниками в когорті дослідження здоров’я жінок протягом усього життя (SWAN; N = 1 006).

Результати: Серед усіх жінок вище споживання холіну (P-тенденції = 0,006) і бетаїну (P-тенденції = 0,005), як окремо, так і разом (холін + бетаїн; P-тенденції = 0,001), було значно пов’язане з повільнішим погіршенням результатів тесту EBMT на відстрочене пригадування (DR), але споживання яєць не мало стабільного впливу на когнітивні функції. Залежно від менопаузального статусу, вище споживання бетаїну, але не холіну, було пов’язане з повільнішим щорічним погіршенням когнітивних показників за тестом EBMT-DR у жінок на ранній стадії перименопаузи (середня різниця [95% довірчий інтервал]; Q1: референтна категорія, Q4: -0,071 [-0,17, 0,03]; P-тенденції = 0,006). Водночас у жінок до менопаузи холін і бетаїн не були пов’язані з когнітивними функціями.