Туберкульоз і вакцина БЦЖ — що пишуть критики щеплень?

Мета дослідження: Щороку вакцину БЦЖ отримують понад 100 мільйонів дітей, але ефективність вакцинації БЦЖ у запобіганні туберкульозу та смерті, особливо серед старших дітей і дорослих, є предметом значних дискусій. Тому ми мали на меті дослідити, як вакцинація немовлят БЦЖ впливає на розвиток туберкульозу (легеневого та позалегеневого) і смертність у різних вікових групах.

Результати: Під час пошуку в базах даних ми знайшли 14 927 первинних записів. До метааналізу включили дані окремих учасників із 26 когортних досліджень, проведених у 17 країнах. Із 68 552 учасників на туберкульоз захворіли 1782 (2,6%): 1309 (2,6%) із 49 686 вакцинованих БЦЖ та 473 (2,5%) із 18 866 невакцинованих. Загальна ефективність вакцинації БЦЖ проти всіх форм туберкульозу становила 18% (скориговане відношення шансів 0,82; 95% довірчий інтервал 0,74–0,91). Після розподілу за віком вакцинація БЦЖ забезпечувала значущий захист від усіх форм туберкульозу лише в дітей молодших за 5 років (скориговане відношення шансів 0,63; 95% ДІ 0,49–0,81). Серед контактних осіб із позитивною шкірною туберкуліновою пробою або позитивним тестом вивільнення IFNγ вакцинація БЦЖ забезпечувала значущий захист від туберкульозу серед усіх учасників (скориговане відношення шансів 0,81; 95% ДІ 0,69–0,96), учасників молодших за 5 років (0,68; 0,47–0,97) і учасників віком 5–9 років (0,62; 0,38–0,99).

Мета дослідження: Результати рандомізованих досліджень захисту від туберкульозу за допомогою вакцини БЦЖ значно різняться, і причини цього не цілком зрозумілі.

Результати: Ми виявили 18 досліджень щодо туберкульозу легень і 6 досліджень щодо міліарного або менінгеального туберкульозу. Однофакторний метарегресійний аналіз показав, що ефективність захисту від туберкульозу легень залежала від трьох характеристик. Захист, схоже, був найвищим у дітей, яких ретельно перевірили туберкуліновою пробою, щоб виключити попереднє інфікування Mycobacterium tuberculosis або сенсибілізацію до мікобактерій довкілля (відношення частот [ВЧ] 0,26; 95% довірчий інтервал [ДІ] 0,18–0,37), а також у немовлят (ВЧ 0,41; 95% ДІ 0,29–0,58). Захист був слабшим у дітей, яких не перевірили ретельно (ВЧ 0,59; 95% ДІ 0,35–1,01), і в старших людей, яких перевірили або не перевірили ретельно (відповідно ВЧ 0,88; 95% ДІ 0,59–1,31 і ВЧ 0,81; 95% ДІ 0,55–1,22). Захист був вищим у дослідженнях, проведених далі від екватора, де менше мікобактерій довкілля, а також там, де був нижчий ризик упередженості виявлення під час діагностики. У багатофакторній моделі ці зв’язки були слабшими, але кожен із них мав незалежний вплив.

Мета дослідження: Вакцину БЦЖ застосовують із 1921 року, але вона й досі викликає суперечки та сумніви. Метою було проаналізувати захисний ефект першої та другої доз вакцини БЦЖ, а також пов’язані з нею політики вакцинації.

Результати: Захисний ефект першої дози вакцини БЦЖ проти міліарної та менінгеальної форм туберкульозу є високим. Однак результати щодо легеневої форми хвороби різняться: деякі дослідження свідчать про відсутність ефекту, а інші — про його рівень майже 80%. Проводять дослідження з розробки нових вакцин, які могли б замінити БЦЖ або застосовуватися як бустерна доза. Є дані, що захисний ефект вакцини БЦЖ не посилюється після другої дози. Попри обмеження та сподівання, що в майбутньому буде створено нову вакцину проти туберкульозу, БЦЖ залишається важливим засобом боротьби зі шкідливими наслідками туберкульозу, особливо в країнах із середнім або високим рівнем захворюваності.

Мета дослідження: Оглянути захисну ефективність першої та другої доз вакцини БЦЖ і оцінити основні показання та протипоказання до її застосування.

Результати: Вакцину БЦЖ застосовують із 1921 року. Однак дані щодо її використання різняться та є непослідовними. Захисна ефективність першої дози вакцини БЦЖ проти міліарного туберкульозу або туберкульозного менінгіту є надзвичайно важливою. Водночас результати щодо туберкульозу легень непослідовні: одні свідчать про відсутність ефективності, інші — про захисну ефективність на рівні близько 80%. Є певні дані, що друга доза вакцини БЦЖ не підвищує її захисної ефективності. Дослідження показали, що вакцина БЦЖ захищає від прокази. Вивчають можливість розробки нових вакцин, які в майбутньому замінять БЦЖ. Попри сподівання, що в майбутньому з’явиться нова вакцина проти туберкульозу, вакцина БЦЖ, хоч і має недоліки, сьогодні та ще багато років залишатиметься важливим засобом боротьби зі шкідливими наслідками туберкульозу, особливо в країнах із помірним або високим рівнем захворюваності.

Мета дослідження: Туберкульоз залишається однією з головних причин захворюваності та смертності в усьому світі: у 2018 році було зареєстровано 10 мільйонів випадків і 1,5 мільйона смертей. Для досягнення до 2035 року цілей програми «Покласти край туберкульозу» щодо профілактики та лікування, ймовірно, знадобиться нова вакцина проти туберкульозу.

Результати: Серед важливих дослідницьких пріоритетів щодо M72/AS01E — завершення випробування, яке зараз проєктують. Воно має забезпечити точніші оцінки ефективності, включити неінфіковані групи та детальніше оцінити безпеку й імуногенність у людей з ВІЛ. Для повторного щеплення БЦЖ пріоритетом є завершення поточного дослідження, яке має підтвердити ефективність. Залишаються важливі прогалини в моделюванні повної цінності вакцин, їх порівняння з іншими заходами та реалістичніших стратегій впровадження. Завдяки ретельно спланованим випробуванням і моделюванню ми маємо підготуватися до успіху, щоб нові вакцини швидко отримали ті, хто їх найбільше потребує.

Мета дослідження: Попри активні зусилля з викорінення туберкульозу (ТБ), він залишається глобальним тягарем для охорони здоров’я і непропорційно часто вражає бідніші та менш розвинені країни. Єдина схвалена вакцина проти ТБ — вакцина БЦЖ (бацила Кальметта—Герена) — залишається предметом суперечок, оскільки її заявлена ефективність, за різними оцінками, становить від 0 до 80%.

Результати: Ми розглядаємо нові дані, які свідчать, що вакцина забезпечує захист від туберкульозу та інших патогенів завдяки нещодавно відкритому типу роботи імунної системи, який називають тренованим імунітетом. Ефективність БЦЖ, схоже, також пов’язана з її впливом на гранулоцити на епігенетичному рівні та рівні гемопоетичних стовбурових клітин; це детально розглянуто в цій статті. Ми також пишемо про те, як різні штами вакцини БЦЖ викликають різні імунні відповіді, що свідчить про вищу імуногенність деяких штамів БЦЖ порівняно з іншими. Насамкінець у нашому огляді розглянуто, як удосконалюють склад наявної вакцини, щоб підвищити її ефективність, а також розробку вакцин наступного покоління проти ТБ.

Мета дослідження: БЦЖ рекомендують через її ефективність проти дисемінованого та менінгеального туберкульозу. Вакцина БЦЖ має й інші механізми дії, окрім захисту від туберкульозу: нині відкривають її імуномодулювальні властивості.

Результати: Почервоніння в місці введення БЦЖ вважають клінічною ознакою хвороби Кавасакі. Введення БЦЖ людям з імунодефіцитом пов’язане з місцевою хворобою БЦЖ (БЦЖ-ітом) або дисемінованою хворобою БЦЖ (БЦЖ-озом), що може мати смертельні наслідки. Введення БЦЖ пов’язували з розвитком автоімунних захворювань. Ми коротко розглядаємо різні аспекти цієї вакцини. Відкриття нових механізмів її дії відкриває нові перспективи для цієї давньої, багатогранної та суперечливої вакцини.

Мета дослідження: Туберкульоз (ТБ), який спричиняє Mycobacterium tuberculosis, залишається серйозною глобальною проблемою охорони здоров’я, особливо в країнах із низьким і середнім рівнем доходу. Вакцину БЦЖ (бацилу Кальметта—Герена), створену з ослабленої Mycobacterium bovis (M.

Результати: Хоча побічні ефекти зазвичай легкі, у людей з ослабленим імунітетом вони, як правило, виражені сильніше. У цьому огляді розглянуто історію створення БЦЖ, біотехнологічне виробництво, імунологічні механізми та нові терапевтичні застосування. Ми узагальнили результати щодо відмінностей між штамами, процесів виробництва та імунних відповідей. Особливу увагу приділили формуванню клітинного імунітету за участю Т-хелперів 1-го типу (Th1) через інтерферон-гамма (IFN-γ) та інтерлейкін-12 (IL-12), активації макрофагів і формуванню гранульом. Загалом БЦЖ є водночас важливим засобом охорони громадського здоров’я та модельною системою для розвитку імунотерапії.

Мета дослідження: Генетичне різноманіття Mycobacterium tuberculosis ускладнює боротьбу з туберкульозом і може бути причиною різної ефективності захисту БЦЖ. Ми оцінили патогенез та ефективність БЦЖ проти клінічних ізолятів M. tuberculosis із Кенії, згрупованих за епідеміологічною здатністю до передавання.

Результати: Контроль поширення в селезінці відрізнявся залежно від організму-хазяїна: у мишей CB6F1 поширення зменшилося на 12-му тижні, тоді як у мишей C57BL/6 системний контроль був обмеженим. Різнилися й темпи поширення: T2 рано поширювався в селезінці, а CAS1-Kili — пізніше. Примітно, що БЦЖ послідовно зменшувала ураження легень, навіть коли зменшення бактеріального навантаження було незначним. Загалом ефективність БЦЖ залежала від штаму, організму-хазяїна, органа та часу, що підкреслює потребу в тривалому захисті вакцин від різних генетичних ліній збудника.