Гліфосат у їжі — чи потрапляють пестициди на наш стіл?

Мета дослідження: Більшість сільськогосподарських продуктів зазнають впливу пестицидів. Інсектициди з групи хлорорганічних сполук (ХОП) заборонені вже багато років через стійкість у довкіллі та ліпофільні властивості.

Результати: Хлорорганічні пестициди переважно виявляють у харчових продуктах тваринного походження. У деяких дослідженнях кількість канцерогенних хлорорганічних сполук перевищувала допустимі рівні. Серед канцерогенних гербіцидів — гліфосат. Важливий висновок цього систематичного огляду полягає в тому, що канцерогенні хлорорганічні сполуки досі становлять загрозу захворюваності на рак.

Мета дослідження: Гліфосат і глюфосинат належать до пестицидів, які найширше застосовують у сільському господарстві в усьому світі. Їх широке використання призводить до наявності залишків на сільськогосподарських культурах і в навколишньому середовищі.

Результати: Аналіз 30 зразків меду методом рідинної хроматографії з тандемною мас-спектрометрією виявив кількісно визначувані рівні гліфосату у восьми зразках; забруднення становило від 5.4 до 138.5 нг/г. Примітно, що в одному зразку меду з польових квітів рівень залишків був майже утричі вищим за максимально допустимий рівень залишків. Крім того, слідові кількості гліфосату виявили ще в десяти зразках. Варто зазначити, що глюфосинат і його метаболіти не виявили в жодному з проаналізованих зразків у межах діапазонів виявлення застосованого методу.

Мета дослідження: Бджолині вулики можуть накопичувати забруднювачі з довкілля, оскільки бджоли збирають пилок, прополіс і воду з навколишнього середовища, забруднюючи продукти вулика, зокрема мед. Крім того, у середовищі з різними квітами бджоли можуть взаємодіяти з рослинами, обробленими різними пестицидами. Через це концентрація пестицидів у багатоквітковому меді часто вища, ніж у монофлорному.

Результати: Жоден зразок не перевищував максимальних рівнів залишків, установлених нормами ЄС. Глюфосинат і його метаболіти не виявили в жодному зразку. Ці результати підкреслюють потребу в подальшому моніторингу залишків пестицидів у меді, особливо з огляду на можливий «ефект коктейлю» від поєднання кількох забруднювачів та їхню сукупну токсичність. Дослідження наголошує на важливості захисту здоров’я споживачів, особливо вразливих груп населення, та усунення прогалин у даних про рівні залишків пестицидів.

Мета дослідження: Гліфосат — гербіцид широкого спектра дії, який широко використовують у сільському господарстві в усьому світі. Його стійкість у харчових продуктах і потенційні ризики для здоров’я викликали серйозне занепокоєння. Хоча в кількох дослідженнях залишки гліфосату виявляли в різних харчових продуктах, даних про його наявність у продуктах на основі зернових, які часто споживають ліванські діти та підлітки, досі небагато.

Результати: Імпортовані снеки містили значно більше залишків (49.7 ppb), ніж продукція місцевого виробництва (30.6 ppb) (p = 0.0015). Оцінка впливу через раціон показала, що вплив гліфосату на дітей унаслідок частого споживання сухих сніданків і снеків був мінімальним. Найвищий рівень впливу спостерігався у віковій групі 4–8 років і становив менше 0.031% від найконсервативнішого допустимого добового споживання, установленого регуляторними органами. Однак, зважаючи на вразливість дітей і підлітків до тривалого впливу низьких доз, рекомендовано проводити масштабні програми моніторингу продуктів, які споживають ці вікові групи, а також додаткові дослідження загального впливу гліфосату через різні харчові джерела. Ці результати слід тлумачити обережно з огляду на триваючі наукові дискусії щодо достатності чинних безпечних лімітів і можливих довгострокових наслідків для здоров’я.

Мета дослідження: Працівники сільського господарства та споживачі вразливі до потенційно токсичних пестицидів, які накопичуються в довкіллі та харчових продуктах. Проте лише в небагатьох дослідженнях масштабно вивчали забруднення пестицидами та пов’язані з ним ризики на ділянках вирощування мушмули.

Результати: На основі даних моніторингу оцінили потенційний ризик для здоров’я від фруктів, ґрунту та підземних вод. Показники HI та HQ дають підстави вважати залишки пестицидів у фруктах, ґрунті та підземних водах безпечними. Хоча загалом ці результати свідчать про безпечність споживання, вплив інсектицидів на здоров’я людей, особливо їхня генетична токсичність, поступово привертає більше уваги. Щоб зменшити зростання ризику для здоров’я людей, у дослідженні рекомендують органам влади регулювати використання агрохімікатів і посилити контроль за ефективним дотриманням заборон на пестициди.