Фтор і розвиток дитячого мозку — що кажуть лікарі, які критикують фторування?

Мета дослідження: Щодо можливого шкідливого впливу фтору на когнітивний розвиток нервової системи дітей досі залишається багато невизначеного.

Результати: За вмісту фтору в сечі понад 0,28 мг/л (що приблизно відповідає концентрації фтору у воді 0,7 мг/л) було виявлено слабше й істотно лінійне зниження IQ на 2,15 бала (95% ДІ від -4,48 до 0,18). Зворотний зв’язок між впливом фтору та IQ був особливо сильним у дослідженнях із високим ризиком систематичної похибки, тоді як єдине дослідження, оцінене як таке, що має низький ризик упередженості, не виявило шкідливого ефекту. Загалом більшість досліджень вказували на шкідливий вплив фтору на IQ дітей, навіть за низького рівня впливу. Однак не можна було виключити значну роль залишкового змішування чинників, що свідчить про потребу в додаткових проспективних дослідженнях із низьким ризиком упередженості, аби остаточно оцінити зв’язок впливу фтору з когнітивним розвитком нервової системи.

Мета дослідження: Передумови та цілі: синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) — це розлад нейророзвитку, що починається в дитинстві та характеризується двома проявами: неуважністю і гіперактивністю/імпульсивністю. СДУГ може бути наслідком складної взаємодії генетичних, біологічних і екологічних чинників, серед яких, можливо, і вплив фтору.

Результати: У трьох дослідженнях повідомлялося про позитивний зв’язок із ризиком СДУГ; в усіх вплив оцінювали за рівнями фтору. Натомість у трьох дослідженнях за рівнем фтору в сечі виявили позитивну кореляцію з неуважністю, внутрішніми симптомами, когнітивними та психосоматичними проблемами, але в іншому дослідженні зв’язку не виявили. Висновки: цей огляд свідчить, що ранній вплив фтору може мати нейротоксичний вплив на розвиток нервової системи, позначаючись на поведінкових, когнітивних і психосоматичних симптомах, пов’язаних із діагнозом СДУГ. Однак через неоднорідність включених досліджень наявні дані не дають змоги остаточно підтвердити, що вплив фтору пов’язаний саме з розвитком СДУГ.

Мета дослідження: Нещодавно ми завершили всебічний систематичний огляд літератури про вплив фтору на розвиток нервової системи та когнітивні функції, результатом якого стали дві публікації. У монографії Національної токсикологічної програми за 2024 рік зроблено висновок із помірним рівнем упевненості, що більший вплив фтору пов’язаний із нижчим IQ дітей.

Результати: Ці публікації привернули значну увагу громадськості та ЗМІ, сприяли конструктивному науковому обговоренню й були процитовані фахівцями, які ухвалюють рішення у сфері громадського здоров’я. Багато наукових зауважень було ретельно розглянуто й опрацьовано під час підготовки документів і рецензування, що сприяло науковій обґрунтованості остаточних документів. Однак деякі критичні зауваження повторюють і досі. У цій статті коротко викладено основні зауваження та відповіді на них, щоб допомогти громадськості, ЗМІ та науковій спільноті краще зрозуміти вагомість і значення наукових даних про вплив фтору на розвиток нервової системи та когнітивні функції.

Мета дослідження: Їжа та напої є джерелами впливу фтору в Мексиці. Хоча високі концентрації фтору є нейротоксичними, нові дослідження свідчать, що навіть вплив у межах оптимального діапазону може становити ризик для мозку, що розвивається.

Результати: Однак стать дитини змінювала зв’язок між споживанням фтору матір’ю та когнітивними результатами (p для взаємодії = 0,06). Збільшення загального споживання фтору з їжею на 0,5 мг/день було пов’язане зі зниженням когнітивного показника на 3,50 бала у хлопчиків віком 24 місяці (95% ДІ: від -6,58 до -0,42); статистичного зв’язку з показниками дівчаток не виявили (β = 0,07, 95% ДІ: від -2,37 до 2,51), як і з когнітивними показниками у віці 12 місяців. Усереднення когнітивних показників у віці 12 і 24 місяців за допомогою моделей зі змішаними ефектами виявило подібний зв’язок: збільшення загального споживання фтору з їжею на 0,5 мг/день було пов’язане зі зниженням когнітивного показника хлопчиків на 3,46 бала (95% ДІ: від -6,23 до -0,70). Ці результати свідчать, що розвиток невербальних здібностей у хлопчиків може бути вразливішим до внутрішньоутробного впливу фтору, ніж розвиток мовних чи моторних навичок, навіть за рівнів у межах рекомендованої норми споживання.

Мета дослідження: Внутрішньоутробний вплив фтору пов’язували з несприятливими наслідками для розвитку нервової системи. Однак нейропсихологічний профіль токсичного впливу фтору на розвиток за низьких рівнів і сталість цього зв’язку протягом дитинства досі не були визначені.

Результати: Середня/медіанна концентрація MUFCRE становила 0,90/0,83 мг/л (SD = 0,39; міжквартильний діапазон (IQR) — 0,64–1,11 мг/л). Збільшення MUFCRE на 0,5 мг/л передбачало середнє зниження GCI/FSIQ на 2,12 бала (95% ДІ: від -3,49 до -0,75) і PIQ на 2,63 бала (95% ДІ: від -3,87 до -1,40). MUFCRE був незначно пов’язаний із VIQ упродовж часу (B = -1,29, 95% ДІ: від -2,60 до 0,01). Взаємодії між MUFCRE та статтю дитини або між MUFCRE і часом не виявили. Негативний зв’язок між внутрішньоутробним впливом фтору та IQ у динаміці зумовлювало зниження невербального інтелекту (тобто PIQ), що свідчить: візуально-просторові здібності та перцептивне міркування можуть зазнавати більшого впливу фтору до народження, ніж вербальні здібності.

Мета дослідження: У дослідженнях на тваринах поєднання внутрішньоутробного впливу фтору та низького рівня йоду негативніше впливало на навчання й пам’ять потомства, ніж кожен із цих чинників окремо, але в дітей цього не досліджували. Ми оцінили, чи змінює концентрація йоду в сечі матері (MUIC) зв’язок між фтором у сечі матері (MUF) та інтелектом хлопчиків і дівчаток.

Результати: Взаємодія MUICCRE та MUFCRE була статистично значущою для хлопчиків (p = 0,042), але не для дівчаток (p = 0,190). У хлопчиків, чиї матері мали низький рівень йоду, збільшення MUFCRE на 0,5 мг/г було пов’язане зі зниженням показника FSIQ на 4,65 бала (95% ДІ: від -7,67 до -1,62). У хлопчиків, чиї матері мали достатній рівень йоду, збільшення MUFCRE на 0,5 мг/г було пов’язане зі зниженням показника FSIQ на 2,95 бала (95% ДІ: від -4,77 до -1,13). Ці результати свідчать, що достатнє споживання йоду під час вагітності може зменшити нейротоксичний вплив фтору на хлопчиків.

Мета дослідження: Вплив фтору до народження на рівнях, характерних для населення США, пов’язували з гіршими показниками розвитку нервової системи дітей; однак у США ще не досліджували, чи проявляється цей зв’язок у немовлят. У цьому дослідженні вивчали зв’язок між внутрішньоутробним впливом фтору та розвитком нервової системи немовлят у Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія.

Результати: Серед 346 пар мати-дитина медіана MUFSG (міжквартильний діапазон) становила 0,79 (0,54–1,07) мг/л. Вищий MUFSG був пов’язаний із гіршими показниками великої моторики (IRR = 1,22, 95% ДІ: 1,03–1,45, p = 0,02). Значущого зв’язку між MUFSG і показниками дрібної моторики (IRR = 1,15; 95% ДІ: 0,96–1,39), розв’язання проблем (IRR = 1,15; 95% ДІ: 0,90–1,48), соціально-побутових навичок (IRR = 1,04; 95% ДІ: 0,83–1,31) або комунікації (IRR = 0,90; 95% ДІ: 0,71–1,14) не виявили. Вплив фтору в третьому триместрі може підвищувати ризик токсичного впливу на розвиток нервової системи, що проявляється в дитинстві. Потрібні додаткові дослідження, щоб докладніше вивчити цей зв’язок в інших регіонах США та в країні загалом.