Вітамін D3 не підвищується, попри таблетки — у чому помилка?

Мета дослідження: У двох попередніх метааналізах було виявлено менші відмінності між вітаміном D3 і вітаміном D2 щодо підвищення рівня 25-гідроксивітаміну D [25(OH)D] у сироватці крові, а також стабільно високу неоднорідність результатів у дослідженнях, де розглядали лише щоденне приймання.

Результати: Загалом результати 20 порівняльних досліджень показали, що вітамін D3 ефективніше за вітамін D2 підвищував загальну концентрацію 25(OH)D, але вітаміни D2 і D3 однаково позитивно впливали на відповідні гідроксильовані форми 25(OH)D. За результатами 12 порівнянь щоденного приймання вітамінів D2 і D3, проаналізованих методом рідинної хроматографії з тандемною мас-спектрометрією, середньозважена різниця (WMD) у зміні загального 25(OH)D у групі вітаміну D2 була на 10.39 нмоль/л (40%) меншою, ніж у групі вітаміну D3 (95% довірчий інтервал: -14.62, -6.16; I2 = 64%; P < 00001). Індекс маси тіла (ІМТ), схоже, був найсильнішим чинником, що впливав на відповідь, і зменшував неоднорідність до 0% в обох підгрупах. Зміна загального 25(OH)D під впливом вітамінів D2 і D3 втрачала статистичну значущість переважно в учасників з ІМТ >25 кг/м2 (P = 0.99). Однак дані про ІМТ були доступні лише для 13 із 17 порівнянь щоденного приймання.

Мета дослідження: Дефіцит вітаміну D вважають проблемою громадського здоров’я через його високу поширеність у світі та негативні клінічні наслідки для здоров’я опорно-рухового апарату. Крім того, вітамін D може бути важливим для профілактики деяких захворювань, не пов’язаних з опорно-руховою системою.

Результати: У цьому короткому огляді ми описуємо й обговорюємо нові наукові дані на користь щоденного приймання 2000 міжнародних одиниць (IU) (50 µg) вітаміну D3 для профілактики та лікування дефіциту вітаміну D. За даними рандомізованих контрольованих досліджень (RCT), така доза може поліпшити деякі показники здоров’я та є достатньою, щоб підвищити й підтримувати концентрацію 25(OH)D у сироватці крові вище 50 нмоль/л (20 нг/мл) і вище 75 нмоль/л (30 нг/мл) відповідно у >99% і >90% дорослого населення загалом. За даними великих RCT вітаміну D, приймання такої дози протягом кількох років не викликає значних побоювань щодо безпеки, навіть у людей, які вже мали достатній рівень вітаміну D на початку дослідження. Щоденну добавку вітаміну D у дозі 2000 IU (50 µg) можна вважати простим, ефективним і безпечним способом профілактики та лікування дефіциту вітаміну D у дорослого населення.

Мета дослідження: У людей із хворобою Паркінсона (PD) часто спостерігається дефіцит вітаміну D і дисбаланс між T-хелперами 17 (Th17) та регуляторними T-клітинами (Treg), що може сприяти розвитку хвороби. Дані доклінічних досліджень свідчать, що вітамін D регулює баланс Th17/Treg, однак лікувальний ефект добавок у разі PD досі не встановлено.

Результати: Приймання вітаміну D3 значно підвищило рівень 25(OH)D3 (p < 0.05), зменшило кількість клітин Th17 (з 4.62 ± 1.09 до 3.25 ± 1.14, p = 0.003) і збільшило кількість Treg (з 3.25 ± 0.90 до 4.52 ± 0.95, p = 0.003). У групі вітаміну D3 покращилася рухова функція (UPDRS і UPDRS-III) (p < 0.001), тоді як у групі плацебо змін не спостерігалося. Це попереднє дослідження свідчить, що приймання вітаміну D3 може відновити баланс Th17/Treg і потенційно полегшити рухові симптоми у пацієнтів із PD та дефіцитом вітаміну D, вказуючи на можливу стратегію лікування. Реєстрація дослідження: ClinicalTrials.gov: NCT:06539260. Зареєстровано 05 серпня 2024 року — зареєстровано ретроспективно, https://clinicaltrials.gov/study/NCT06539260 .

Мета дослідження: Дефіцит вітаміну D поширений серед дітей у регіонах із високою широтою. Однак регіональні стратегії втручання досі не визначені. У небагатьох дослідженнях одночасно вивчали перебування надворі, приймання добавок вітаміну D і генетичні поліморфізми. Тому метою цього дослідження було визначити можливі стратегії втручання для дітей у північно-східному Китаї.

Результати: Тривалість перебування надворі збільшилася на 11 хв/день, а розрахункове утворення вітаміну D під дією ультрафіолету зросло на 60.73 IU/день, але рівень 25(OH)D3 у сироватці крові суттєво не змінився (18.52 ± 4.07 порівняно з 18.25 ± 3.11 нг/мл); ця зміна не була пов’язана з часом перебування надворі, інтенсивністю ультрафіолету або розрахунковим утворенням вітаміну D під його дією. У дослідженні приймання добавок рівень 25(OH)D3 у сироватці крові зріс на 8.82 ± 7.53 нг/мл у групі 400 IU/день і на 15.06 ± 9.40 нг/мл у групі 800 IU/день. За оцінками, для досягнення рівня 25(OH)D3 у сироватці крові ≥30 нг/мл загальне споживання вітаміну D (з їжі та добавок) мало становити щонайменше 733.21 IU/день. У дітей із генотипами CT/TT (rs1562902) і AG/GG (rs10741657) спостерігалася тенденція до нижчої чутливості до добавок. Збільшення часу перебування надворі не поліпшило рівень вітаміну D у дітей у північно-східному Китаї, але щоденне приймання добавок було ефективним. Під час визначення індивідуальної дози добавок слід враховувати споживання вітаміну D з їжею та SNP.