Вітамін C у крапельниці — терапія, яку лікарні не хочуть застосовувати?

Мета дослідження: Додаткова терапевтична цінність вітаміну C у пацієнтів із сепсисом або септичним шоком залишається предметом дискусій. Метою цього дослідження було оцінити терапевтичну ефективність і безпеку внутрішньовенного введення вітаміну C пацієнтам із сепсисом або септичним шоком за допомогою метааналізу.

Результати: Для оцінювання відповідали критеріям чотирнадцять рандомізованих контрольованих досліджень, у яких загалом брали участь 1 958 пацієнтів. Метааналіз показав, що внутрішньовенне введення вітаміну C знижувало 28-денну смертність у пацієнтів із сепсисом або септичним шоком порівняно з контрольною групою (RR 0.70; 95% CI 0.53–0.93; P = 0.02; I 2 = 52%); докази мали низьку якість. Аналіз підгруп показав, що користь була зумовлена дослідженнями в одному центрі й не спостерігалася в багатоцентрових випробуваннях. Вітамін C скорочував тривалість застосування вазопресорів (SMD = -0.42, 95% CI -0.77 до -0.08, P = 0.02) і був пов’язаний із більшим зниженням показника SOFA (MD = -1.04, 95% CI -1.83 до -0.25, P = 0.01), але не зменшував дозу вазопресорів, тривалість перебування в лікарні чи обсяг сечі за 24 години. Про значні небажані явища не повідомлялося. Цей метааналіз свідчить, що внутрішньовенне введення вітаміну C може бути пов’язане зі зниженням смертності при сепсисі, однак користь не підтвердили багатоцентрові дослідження з низьким ризиком упередженості; результат переважно зумовлений дослідженнями в одному центрі.

Мета дослідження: Вітамін C — водорозчинний антиоксидантний вітамін. Під час критичних захворювань рівні окисного стресу та його маркерів, а також маркерів запалення є високими.

Результати: Об’єднання даних 33 досліджень щодо загальної смертності в лікарні за допомогою моделі випадкових ефектів показало зниження шансів смерті на 19% у групі вітаміну C (OR, 0.81; 95% CI, 0.66–0.98). Тривалість перебування в лікарні (LOS), смертність на 28/30-й день, смертність у відділенні інтенсивної терапії (ICU), нові випадки гострого ураження нирок (AKI) і ниркова замісна терапія (RRT) при AKI істотно не відрізнялися між групами. Аналіз даних 30 досліджень, у яких повідомлялося про тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії, показав, що в групі вітаміну C вона була на 0.76 дня меншою, ніж у групі плацебо/стандартного лікування (SOC) (95% CI, -1.34 до -0.19). Скорочення перебування у відділенні інтенсивної терапії залишалося статистично значущим і при аналізі лише рандомізованих контрольованих досліджень (MD, -0.70; 95% CI, -1.39 до -0.02). Лікування критично хворих внутрішньовенним вітаміном C було відносно безпечним: істотної різниці в небажаних явищах з боку нирок не виявлено, а смертність у лікарні знизилася. Застосування вітаміну C суттєво скоротило тривалість перебування критично хворих у відділенні інтенсивної терапії.

Мета дослідження: Пацієнти з метастатичною протоковою аденокарциномою підшлункової залози (PDAC) мають низьку п’ятирічну виживаність. Фармакологічна аскорбінова кислота (P-AscH-, високі дози вітаміну C внутрішньовенно) показала перспективність як доповнення до хіміотерапії. Ми висунули гіпотезу, що додавання P-AscH- до гемцитабіну й наб-паклітакселу збільшить виживаність пацієнтів із метастатичною PDAC.

Результати: Внутрішньовенне введення P-AscH- підвищило рівень аскорбату в сироватці від мікромолярного до мілімолярного. Додавання P-AscH- до гемцитабіну й наб-паклітакселу (ASC) збільшило загальну виживаність до 16 місяців порівняно з 8.3 місяця при лікуванні гемцитабіном і наб-паклітакселом (SOC) (HR = 0.46; 90 % CI 0.23, 0.92; p = 0.030). Медіана виживаності без прогресування становила 6.2 місяця (ASC) проти 3.9 місяця (SOC) (HR = 0.43; 90 % CI 0.20, 0.92; p = 0.029). Додавання P-AscH- не погіршувало якість життя й не збільшувало частоту або тяжкість небажаних явищ. Інфузії P-AscH- по 75 г тричі на тиждень пацієнтам із метастатичним раком підшлункової залози подовжують загальну виживаність і виживаність без прогресування, не погіршуючи якість життя і не спричиняючи додаткової токсичності (номер ClinicalTrials.gov NCT02905578).

Мета дослідження: За оцінками, щороку у світі виникає від 15 до 19 мільйонів випадків сепсису, а в країнах із низьким рівнем доходу смертність наближається до 60%.

Результати: У кожній із груп лікування та контролю було по 47 пацієнтів; вихідні характеристики груп істотно не відрізнялися. Смертність у лікарні становила 8.5% (4 із 47) у групі лікування проти 40.4% (19 із 47) у контрольній групі (P < .001). Скориговані з урахуванням схильності шанси смерті в пацієнтів, які отримували протокол із вітаміном C, становили 0.13 (95% CI, 0.04–0.48; P = .002). Показник оцінювання органної недостатності, пов’язаної із сепсисом, знизився в усіх пацієнтів групи лікування; прогресування органної недостатності не було в жодного з них. Усі пацієнти групи лікування припинили отримувати вазопресори в середньому через 18.3 ± 9.8 год після початку лікування за протоколом із вітаміном C. У контрольній групі середня тривалість застосування вазопресорів становила 54.9 ± 28.4 год (P < .001).

Мета дослідження: Відомо, що вітамін C підтримує імунну функцію, а нейтрофіли накопичують його до внутрішньоклітинних концентрацій у мілімолярному діапазоні, що свідчить про важливу роль вітаміну в цих клітинах. У цьому огляді оцінювали вплив вітаміну C як окремої або комбінованої добавки на функцію нейтрофілів шляхом систематичного огляду рандомізованих контрольованих досліджень (RCTs).

Результати: Загалом 44% рандомізованих контрольованих досліджень, оцінених у цьому огляді, показали вплив добавок вітаміну C на функцію нейтрофілів. Однак дослідження були дуже неоднорідними: у них брали участь різні групи людей і застосовували різні схеми дозування. Крім того, багато з цих досліджень мали обмеження, пов’язані з їхнім дизайном. У майбутніх рандомізованих контрольованих дослідженнях слід попередньо перевіряти потенційних учасників на низький рівень вітаміну C або залучати групи, про які відомо, що вони мають низький рівень вітамінів, наприклад госпіталізованих пацієнтів. Також потрібно підбирати дозу вітаміну C відповідно до досліджуваної групи.