Трави й рослиниСтальник — стара трава від набряків і каменів у нирках?
Джерел: 6 · Стаття: 5 594 знаків
Генрик Ружанський зазначає, що водні витяжки зі стальника мають сечогінну та протинабрякову дію, а також посилюють виведення хлориду натрію.
- Їм також приписують запобігання сечокам’яній хворобі та полегшення виведення піску із сечовивідної системи.
- Він описує стальник як траву, яку раніше рекомендували при захворюваннях нирок і сечового міхура, а також при каменях у нирках і сечовому міхурі.
Що пишуть автори
Henryk Różański
Водні витяжки зі стальника мають сечогінну та протинабрякову дію, а також посилюють виведення хлориду натрію.
„Водні витяжки зі стальника діють протиревматично, проти артриту (посилюють виділення сечової кислоти), сечогінно, протинабряково, посилюють виведення хлориду натрію. Посилюють виділення жовчі та шлункового соку, регулюють перистальтику травного тракту.”Wodne wyciągi z wilżyny działają przeciwreumatycznie, przeciwartretycznie (wzmagają wydzielanie kwasu moczowego), moczopędnie, przeciwobrzękowo, zwiększają wydalanie chlorku sodu. Wzmagają wydzielanie żółci i soku żołądkowego, regulują perystaltykę przewodu pokarmowego.
Henryk Różański
Водні витяжки зі стальника мають запобігати сечокам’яній хворобі та полегшувати виведення піску із сечовивідної системи.
„Водні витяжки запобігають сечокам’яній хворобі та полегшують виведення піску із сечовивідної системи. У поєднанні з ортосифоном, мучницею та остудником вони добре очищують сечовивідні шляхи й запобігають інфекціям. Ізофлавони стальника мають естрогенну дію, їх можна застосовувати при нестачі естрогенів і в період зниження їхнього рівня (менопауза).”Wodne wyciągi zapobiegają kamicy moczowej i ułatwiają wydalanie piasku z układu moczowego. W połączeniu z ortosyfonem, mącznicą i połonicznikiem dobrze oczyszcza drogi moczowe i zapobiega infekcjom. Izoflawony wilżyny mają działanie estrogenne i mogą być stosowane przy niedoborach estrogenów oraz w okresie spadku ich poziomu (menopauza).
Henryk Różański
Стальник раніше описували як сечогінний засіб, який застосовували при захворюваннях нирок і сечового міхура та рекомендували при каменях у нирках і сечовому міхурі.
„Сечогінні властивості колючого стальника описали Педаній Діоскорид (бл. 40–90 рр.) і Пліній (23–79 рр.). Пізніше застосування стальника для лікування захворювань нирок і сечового міхура та отруєння крові описав П’єтро Андреа Грегоріо Маттіолі, тобто Маттіолус (1501–1577). На початку XX століття для приготування аптечного відвару брали 5–15 г подрібненого кореня на 180 мл води. Корінь варили 5–10 хвилин. Відвар слід було випити протягом дня малими порціями. Доктор М.Т. Шнірер (1927 р.) рекомендував уживати порошок кореня стальника в дозі 1–2,5 г 3 рази на день. Доктор Г. Мадаус (1935 р.) рекомендував препарати зі стальника для лікування каменів у нирках і сечовому міхурі.”Moczopędne właściwości wilżyny ciernistej były opisane przez Pedanios’a Dioscurides’a (ok. 40-90 r.) i Plinius’a (23-79 r.). Potem zastosowanie wilżyny w leczeniu chorób nerek i pęcherza moczowego i zatruć krwi opisał Pietro Andrea Gregorio Mattioli, czyli Matthiolus (1501-1577). Na początku XX wieku do sporządzenia aptecznego odwaru brano 5-15 g rozdrobnionego korzenia na 180 ml wody. Korzeń gotowano 5-10 minut. Odwar należało spożyć w ciągu dnia, pijąc małymi porcjami. Dr M.T. Schnirer (1927 r.) polecał spożywanie sproszkowanego korzenia wilżyny w dawce 1-2,5 g 3 razy dziennie. Dr G. Madaus (1935 r.) zalecał przetwory z wilżyny w leczeniu kamicy nerkowej i pęcherzowej.
Henryk Różański
Препарати зі стальника згадуються як засоби, що застосовуються при набряках і для профілактики сечокам’яної хвороби.
„Нині препарати зі стальника успішно застосовують для лікування запалень нирок і сечового міхура, зменшеного сечовиділення, набряків, гіпертонії, хронічних захворювань шкіри та порушень обміну речовин, для профілактики сечокам’яної хвороби й курсів детоксикації.”Obecnie preparaty z wilżyny są wykorzystywane z powodzeniem w leczeniu stanów zapalnych nerek i pęcherza moczowego, skąpomoczu, obrzęków, nadciśnienia, przewlekłych chorób skóry i metabolicznych, do profilaktyki kamicy moczowej oraz kuracji odtruwających.
Henryk Różański
Наведено дозу настою зі стальника та зазначено, що більші дози не чинять шкідливої дії.
„Із сировини можна приготувати настій (5–12 г на склянку окропу; настояти 40 хвилин) і приймати всередину 2–3 рази на день по 100–150 мл. Більші дози не чинять шкідливої дії. Трава цілком безпечна. Її можна давати дітям.”Z surowców można sporządzać napar (5-12 g na szklankę wrzącej wody; odstawić na 40 minut) i przyjmować doustnie 2-3 razy dziennie po 100-150 ml. Większe dawki nie działają szkodliwie. Zioło całkowicie bezpieczne. Można podawać dzieciom.
Henryk Różański
Стальник згадується як складник сумішей із сечогінною дією.
„Як сечогінний засіб стальник добре діє в сумішах з остудником, гірчаками, пирієм, золотарником і березою. Для протиревматичної дії рекомендую поєднувати траву бодяка з квітами гадючника, травою гірчака почечуйного, травою мар’янника, травою дзвінця, листям тополі, бруньками тополі, гірчаком японським, солодкою або сарсапарилою.”W zakresie działania moczopędnego dobrze sprawdza się w mieszankach z wilżyną, połonicznikiem, rdestami, perzem, nawłocią i brzozą. W zakresie działania przeciwreumatycznego polecam kojarzyć ziele ostrożenia z kwiatem wiązówki, zielem zagorzałka, zielem pszeńca, zielem szelężnika, liściem topoli, pączkami topoli, rdestem japońskim, lukrecją lub kolcoroślem (sarsaparilla).
Henryk Różański
Стальник згадано як складник сумішей, що мають виводити з організму воду й сіль; це пов’язували з набряками та гіпертонією.
„Фукус і ламінарія особливо корисні для лікування ожиріння, оскільки вони не лише прискорюють обмін речовин (окиснення жирів і вуглеводів), а й виводять з організму воду, що залишилася після жирової тканини, у якій, своєю чергою, накопичується надлишок хлориду натрію, відповідального за набряки та гіпертонію. Дуже добрі результати дає також поєднання фукусу або ламінарії з травами, що мають сильну сечогінну та водночас виражену салуретичну дію (салуретик — препарат, який переважно спричиняє виведення іонів натрію із сечею, а можливо, і з потом), наприклад, ялівцем, стальником, хвощем, золотарником, березою, споришем або гірчаком перцевим, остудником.”Morszczyn i listownica są szczególnie przydatne w leczeniu otyłości, ponieważ nie tylko przyśpieszają metabolizm (utlenianie tłuszczów i cukrowców), ale również usuwają wodę z organizmu, pozostałą po tkance tłuszczowej, w której z kolei zalega zbędny chlorek sodu, odpowiedzialny za obrzęki i nadciśnienie. Bardzo dobre wyniki daje też połączenie morszczynu lub listownicy z ziołami działającymi silnie moczopędne, a zarazem silnie saluretycznie (saluretyk – lek powodujący głównie wydalenie jonów sodu wraz z moczem i ewentualnie z potem), np. jałowcem, wilżyną, skrzypem, nawłocią, brzozą, rdestem ptasim lub ostrogorzkim, połonicznikiem.
Henryk Różański
Стальник згадано як траву, яку поєднують з іншою рослинною сировиною в курсі детоксикації.
„Теобромін і сировина, що містить теобромін, — добрий засіб для детоксикації, особливо в поєднанні з іншими травами, наприклад золотарником, стальником, хвощем і мильнянкою.
На початку XX століття в медичну практику ввели натрію ацетат теоброміну — Theobromino-natrium aceticum, тобто Агурин, який приймали всередину як сечогінний засіб у дозі 250–500 мг із настоєм м’яти або м’ятною водою; рідше застосовували більші дози — по 1 г 3 рази на день.”Teobromina i surowce teobrominowe to dobry środek odtruwający, szczególnie w połączeniu z innymi ziołami, np. nawłocią, wilżyną, skrzypem, mydlnicą.
Na początku XX wieku wprowadzono do lecznictwa sodooctan teobrominy – Theobromino-natrium aceticum, czyli Agurin, który stosowano doustnie jako diureticum w dawce 250-500 mg w naparze miętowym lub wodzie miętowej, rzadziej większe dawki po 1 g 3 razy dziennie.
Henryk Różański
Стальник згадано серед трав, які застосовують при інфекціях сечовивідних шляхів.
„Мучниця разом зі стальником, остудником, ортосифоном, гірчаками та листям чорниці належить до найважливіших і найефективніших трав, що застосовуються при інфекціях сечовивідних шляхів. Листя цього кущика збирають із травня до липня. Листя має гіркувато-в’яжучий смак.”Mącznica obok wilżyny, połonicznika, ortosyfonu, wilżyny, rdestów, liści borówki, stanowi jedno z najważniejszych i efektywniejszych ziół stosowanych w zakażeniach układu moczowego. Liście tej krzewinki zbiera się od maja do lipca. Smak liści jest gorzkawo-cierpki.
Pisaczek не оцінює, хто має рацію. Він показує, що написано і де це прочитати. Кожне речення вище має своє джерело.