Інсульт — чи можна передбачити його за станом судин?

Мета дослідження: Повідомлялося про безсимптомні емболічні сигнали (ES), виявлені за допомогою транскраніальної доплерографії, у пацієнтів із потенційними джерелами церебральної емболії. Вони можуть бути корисними для оцінювання ризику та ефективності лікування. Насамперед важливо з’ясувати, чи передбачають вони ризик інсульту.

Результати: ES найчастіше трапляються при захворюваннях великих артерій, рідше — при кардіоемболічному інсульті й нечасто — при лакунарному інсульті. Дані про зв’язок ES із майбутнім ризиком інсульту були доступні для гострого інсульту, захворювань великих артерій і періоду навколо каротидної ендартеректомії. При симптомному стенозі сонної артерії ES передбачали інсульт (OR, 9.57; 95% ДІ, 1.54–59.38; P=0.02) та інсульт/ТІА (OR, 6.36; 95% ДІ, 2.90–13.96; P<0.00001). При безсимптомному стенозі сонної артерії ES передбачали інсульт (OR, 7.46; 95% ДІ, 2.24–24.89; P=0.001) та інсульт/ТІА (OR, 12.00; 95% ДІ, 2.43–59.34; P=0.002), але результати були неоднорідними (P=0.004). При гострому інсульті ES передбачали інсульт (OR, 2.44; 95% ДІ, 1.17–5.08; P=0.02) та інсульт/ТІА (OR, 3.71; 95% ДІ, 1.64–8.38; P=0.002). Висока частота ES одразу після каротидної ендартеректомії передбачала інсульт (OR, 24.54; 95% ДІ, 7.88–76.43; P<0.00001) та інсульт/ТІА (OR, 32.04; 95% ДІ, 11.36–90.39; P<0.00001).

Мета дослідження: Інсульт є однією з провідних причин захворюваності та смертності. Візуалізація сітківки дає змогу неінвазивно оцінити мікросудини. Тому цей метод дедалі більше привертає увагу як спосіб оцінювання здоров’я серцево-судинної системи та ризику інсульту.

Результати: До цього систематичного огляду включили 24 дослідження. Наявні дані свідчать, що ширші венули сітківки, нижча фрактальна розмірність, більша звивистість артеріол, наявність ретинопатії та емболів у сітківці пов’язані з підвищеною ймовірністю інсульту. Є менш переконливі дані про те, що вужчі артеріоли й окремі ознаки ретинопатії, як-от мікроаневризми та артеріовенозне перехрещення, свідчать про підвищений ризик інсульту. В огляді виявлено три моделі, що використовують алгоритми штучного інтелекту для аналізу зображень сітківки й прогнозування інсульту. Дві з них працювали зі знімками очного дна, а одна також використовувала зображення, отримані за допомогою оптичної когерентної томографії (OCT). Створені моделі показали результати, подібні до традиційних шкал ризику, але не перевершили їх істотно. Попри більшу інформативність таких даних, лише у двох дослідженнях із цього огляду використовували OCT.

Мета дослідження: Мета огляду — оцінити дані про зв’язок гіперінтенсивних вогнищ білої речовини з ризиком інсульту, зниження когнітивних функцій, деменції та смерті.

Результати: Гіперінтенсивні вогнища білої речовини передбачають підвищений ризик інсульту, деменції та смерті. Тому, виявлені під час діагностичного обстеження, вони вказують на підвищений ризик цереброваскулярних подій і можуть бути проміжним показником у дослідженнях. Їх виявлення має спонукати до ретельного обстеження щодо чинників ризику інсульту й деменції.

Мета дослідження: Старіння судин — це накопичення функціональних і структурних змін у судинах протягом життя.

Результати: Прояви старіння судин оцінювали неінвазивно за допомогою УЗД сонних артерій. Основний аналіз і перевірку результатів проводили на групах із 8360 і 2086 учасників у двох окремих проспективних когортних дослідженнях. Виявилося, що артеріосклероз і атеросклероз, порівняно з кластерами HVA, є незалежними предикторами серцево-судинних захворювань і покращують стратифікацію ризику інсульту серед людей із проміжним ризиком. Оцінювання старіння судин може допомогти виявити людей із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.

Мета дослідження: Приблизно половина всіх інфарктів мозку виникає через емболи, що переміщуються з атеросклеротичних бляшок в аорті та перед- або внутрішньочерепних артеріях. У цьому огляді оновлено дані про розвиток атеросклеротичних бляшок і розглянуто діагностичне та терапевтичне значення нових знань про патофізіологію атеросклерозу у зв’язку з інфарктом мозку.

Результати: Нестабільні бляшки мають тонку й вразливу капсулу, містять запальні клітини та багато жиру, а в них часто виникають крововиливи. Відкладення кальцію та сформована фіброзна тканина стабілізують бляшки. Розвиток атеросклерозу й біологічні характеристики бляшок можна пояснити відомими судинними чинниками ризику та генетичною схильністю. УЗД аорти й артерій, що кровопостачають мозок, можна використовувати для оцінювання ступеня атеросклерозу й отримання важливої інформації про ризик цереброваскулярних захворювань у пацієнтів. Нові знання про патофізіологію атеросклерозу можуть покращити прогнозування ризику ішемічного інсульту в пацієнтів. Це створює основу для кращої та більш індивідуалізованої профілактики цереброваскулярних захворювань.

Мета дослідження: Судини сітківки можуть давати інформацію про патологічні зміни судин мозку, оскільки мають із ними багато спільних характеристик. Повідомлялося, що менше співвідношення діаметрів артеріол і венул сітківки передбачає ризик інсульту. Невідомо, чи це пов’язано зі звуженням артеріол, чи з розширенням венул. Мета дослідження — з’ясувати, чи пов’язані менший діаметр артеріол або більший діаметр венул із ризиком інсульту та інфаркту мозку.

Результати: Після середнього періоду спостереження тривалістю 8.5 року в 411 учасників стався інсульт, у 259 із них — інфаркт мозку. Більший діаметр венул був пов’язаний із підвищеним ризиком інсульту (відношення ризиків [HR] з поправкою на вік і стать на кожне збільшення на одне стандартне відхилення: 1.12 [95% ДІ: 1.02–1.24]) та інфаркту мозку (HR: 1.15 [95% ДІ: 1.02–1.29]). Менший діаметр артеріол не був пов’язаний ані з ризиком інсульту (HR на кожне зменшення на одне стандартне відхилення: 1.02 [95% ДІ: 0.93–1.13]), ані з ризиком інфаркту мозку (HR: 1.02 [95% ДІ: 0.90–1.15]). Після додаткового врахування інших серцево-судинних чинників ризику результати не змінилися. Більший діаметр венул сітківки пов’язаний із підвищеним ризиком інсульту та інфаркту мозку. Роль венул у цереброваскулярних захворюваннях потребує подальшого вивчення.

Мета дослідження: Нещодавно було запроваджено стандартизовану систему класифікації атеросклеротичних бляшок сонних артерій — Carotid Plaque-RADS (система звітності та обробки даних). Однак її здатність покращувати стратифікацію ризику інсульту понад оцінювання ступеня стенозу досліджена недостатньо. Метою цього дослідження було визначити додаткову прогностичну цінність Carotid Plaque-RADS порівняно зі ступенем стенозу для оцінювання ризику інсульту.

Результати: У дослідженні взяли участь 1,378 осіб. Упродовж періоду спостереження тривалістю 57 ± 25 місяців первинний і повторний інсульт сталися відповідно у 4.6% із 987 учасників без симптомів і 16.9% із 391 учасника, який переніс інсульт раніше. Показники виживаності без інсульту (DFS) і виживаності без повторного інсульту (RFS) значно відрізнялися між учасниками з легким/помірним і тяжким стенозом (P < 0.001). Показники DFS суттєво різнилися між категоріями Carotid Plaque-RADS (P < 0.001) і помітно знижувалися зі зростанням категорій Carotid Plaque-RADS від 1 до 4. Така сама тенденція спостерігалася серед учасників із перенесеним інсультом (P < 0.001). Серед пацієнтів із легким/помірним стенозом показники DFS і RFS суттєво відрізнялися в учасників із Carotid Plaque-RADS ≥3 і <3 (P < 0.001). Правильну перекласифікацію виконали для 3.3% (32 із 979) учасників без симптомів і 9.7% (37 із 381) учасників із перенесеним інсультом, у яких спочатку виявили легкий/помірний стеноз.