Вакцина БЦЖ — чи туберкульоз досі становить загрозу?

Мета дослідження: Результати рандомізованих досліджень захисту від туберкульозу, який забезпечує вакцина БЦЖ, суттєво різняться з причин, які недостатньо зрозумілі.

Результати: Ми виявили 18 досліджень, у яких повідомлялося про легеневий туберкульоз, і 6 досліджень про міліарний або менінгеальний туберкульоз. Однофакторний метарегресійний аналіз показав, що ефективність захисту від легеневого туберкульозу залежала від 3 характеристик. Найкращий захист спостерігався в дітей, яким ретельно проводили туберкулінові проби, щоб виключити попереднє зараження Mycobacterium tuberculosis або сенсибілізацію до мікобактерій довкілля (відношення частот [RR] — 0,26; 95% довірчий інтервал [CI] — 0,18–0,37), а також у немовлят (RR — 0,41; 95% CI — 0,29–0,58). Захист був слабшим у дітей, яким не проводили ретельних проб (RR — 0,59; 95% CI — 0,35–1,01), і в старших людей, яким проводили або не проводили ретельні проби (відповідно RR — 0,88; 95% CI — 0,59–1,31 і RR — 0,81; 95% CI — 0,55–1,22). У дослідженнях, проведених далі від екватора, де менше мікобактерій довкілля, захист був вищим, а ризик систематичної помилки під час діагностування — нижчим. У багатофакторній моделі ці зв’язки послабилися, але кожен із них мав незалежний вплив.

Мета дослідження: Вакцину БЦЖ застосовують із 1921 року, але вона досі викликає суперечки й невизначеність. Метою було проаналізувати захисну дію першої та другої доз вакцини БЦЖ, а також відповідну політику вакцинації.

Результати: Захисна дія першої дози вакцини БЦЖ проти міліарної та менінгеальної форм туберкульозу є високою. Однак результати щодо легеневої форми хвороби різняться: одні вказують на відсутність ефекту, інші — на ефективність майже 80%. Розробляють нові вакцини, які зможуть замінити БЦЖ або застосовуватися як бустерні. Є докази, що друга доза не посилює захисної дії вакцини БЦЖ. Попри обмеження та очікування, що в майбутньому буде розроблено нову вакцину проти туберкульозу, БЦЖ залишається важливим засобом боротьби зі шкідливими наслідками туберкульозу, особливо в країнах із середнім або високим рівнем захворюваності.

Мета дослідження: Туберкульоз залишається однією з головних причин захворюваності та смертності у світі: у 2018 році було зареєстровано 10 мільйонів випадків і 1,5 мільйона смертей. Для досягнення до 2035 року цілей профілактики та лікування в межах програми «Покласти край туберкульозу», імовірно, знадобиться нова вакцина проти туберкульозу.

Результати: Основні пріоритети досліджень M72/AS01E — завершити випробування, яке зараз проєктують і яке має підвищити точність оцінок ефективності, охопити неінфіковані групи та далі оцінити безпеку й імуногенність у людей із ВІЛ. Щодо повторної вакцинації БЦЖ пріоритетом є завершення поточного підтверджувального дослідження ефективності. Залишаються важливі прогалини в моделюванні повної цінності вакцин, порівняння їх з іншими втручаннями та реалістичніших стратегій упровадження. За допомогою ретельно спланованих досліджень і моделювання ми маємо підготуватися до успіху, щоб нові вакцини швидко отримали ті, хто найбільше їх потребує.

Мета дослідження: Туберкульоз (ТБ) — провідна причина смертей у світі від інфекційної хвороби, яка забирає близько 1,6 мільйона життів щороку. Ситуацію ускладнює поява стійкої до ліків Mycobacterium tuberculosis (M.tb) та одночасного зараження ВІЛ і туберкульозом, що значно погіршує прогноз і лікування ТБ.

Результати: Попри роки інтенсивних досліджень, Bacille Calmette-Guerin (БЦЖ) залишається єдиною ліцензованою вакциною, ефективність якої варіюється. Вона захищає від дитячого туберкульозу, але неефективна проти легеневого туберкульозу в дорослих. Інтенсивне вивчення вакцинології туберкульозу привело до появи багатьох нових кандидатних вакцин на стадії клінічної розробки та ще більшої кількості вакцин на доклінічній стадії. Вони мають або замінити БЦЖ, або посилити її дію. У цьому огляді розглянуто історію розробки вакцини БЦЖ, підсумовано обмеження сучасної стратегії вакцинації та останні досягнення в удосконаленні імунізації БЦЖ, а також описано інші нові вакцини, що проходять клінічні випробування і є перспективними кандидатами для майбутніх програм вакцинації проти туберкульозу.

Мета дослідження: Туберкульозом заражаються мільйони людей у світі, і він залишається однією з провідних причин смертності, попри широке застосування вакцини проти туберкульозу Bacillus Calmette-Guérin (БЦЖ) серед новонароджених. БЦЖ має чітко виражену стійку ефективність, але після 10 років вона, схоже, слабшає, принаймні в деяких групах населення.

Результати: У цій статті ми розглядаємо епідеміологічну потребу у вакцинації проти туберкульозу, зокрема зміни в рекомендаціях щодо вакцинації людей із груп ризику в країнах, що розвиваються. Ми також аналізуємо підтверджені джерела імунного захисту від туберкульозу, які досі пов’язані виключно з природним контактом із мікобактеріями або вакцинацією цілоклітинними мікобактеріями. Після підсумку доказів щодо застосування та ефективності БЦЖ ми детально розглядаємо найперспективніші нові кандидатні вакцини проти туберкульозу. Потреба світу в новій вакцині проти туберкульозу нагальна й величезна, але клінічні випробування, які мають завершитися протягом найближчих років, імовірно, або допоможуть визначити нову вакцину, або суттєво змінять наше розуміння імунного захисту від цієї хвороби, яка переслідує людство з давніх часів.

Мета дослідження: Туберкульоз (ТБ), спричинений Mycobacterium tuberculosis, залишається серйозною глобальною проблемою охорони здоров’я, особливо в країнах із низьким і середнім рівнем доходу. Вакцину Bacillus Calmette-Guérin (БЦЖ) розробили на основі ослабленої Mycobacterium bovis (M.

Результати: Хоча побічні ефекти зазвичай легкі, у людей з ослабленим імунітетом вони, як правило, виражені сильніше. У цьому огляді розглянуто історію розробки БЦЖ, її біотехнологічне виробництво, імунологічні механізми та дедалі ширше застосування в лікуванні. Ми узагальнили дані про відмінності між штамами, виробничі процеси та імунні відповіді, приділивши увагу формуванню клітинного імунітету за участю Т-хелперів 1-го типу (Th1) через інтерферон-гамма (IFN-γ) та інтерлейкін-12 (IL-12), активації макрофагів і формуванню гранульом. Загалом БЦЖ є і важливим заходом громадської охорони здоров’я, і модельною системою для розвитку методів лікування, заснованих на імунних механізмах.

Мета дослідження: Генетична різноманітність Mycobacterium tuberculosis ускладнює боротьбу з туберкульозом і може бути однією з причин різної ефективності захисту, який забезпечує БЦЖ. Ми оцінювали патогенез та ефективність БЦЖ проти клінічних ізолятів Mtb з Кенії, згрупованих за епідеміологічною здатністю до передавання.

Результати: Контроль поширення бактерій у селезінці різнився залежно від організму-хазяїна: у мишей CB6F1 поширення зменшилося через 12 тижнів, тоді як у мишей C57BL/6 системний контроль був обмеженим. Відрізнялася й динаміка поширення: T2 рано поширювався до селезінки, а CAS1-Kili — із затримкою. Важливо, що БЦЖ незмінно зменшувала ушкодження легень, навіть коли зниження бактеріального навантаження було незначним. Загалом ефективність БЦЖ залежала від штаму, організму-хазяїна, органа й часу, що підкреслює потребу в довготривалих вакцинах, які захищатимуть від різних генетичних ліній.