Жирова хвороба печінки — чи можна її вилікувати за допомогою дієти?

Мета дослідження: Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) — найпоширеніша причина хронічних захворювань печінки, для якої поки що немає медикаментозного лікування. Також бракує конкретних рекомендацій і стратегій харчування для усунення негативного впливу НАЖХП на здоров’я. Метою цього огляду було зібрати дані про схеми харчування, продукти й поживні речовини, які можуть поліпшити стан при НАЖХП.

Результати: У науковій літературі є кілька рекомендацій. Найбільш прийнятною схемою харчування для боротьби з НАЖХП вважають низькокалорійну середземноморську дієту. Споживання кави без цукру може захищати від НАЖХП. Мікробіота також відіграє роль при НАЖХП, тому важливо забезпечити достатнє споживання клітковини. Якісне харчування може поліпшити стан при жировій хворобі печінки. Для контролю НАЖХП корисні такі стратегії: зниження маси тіла завдяки низькокалорійній дієті, фізична активність і обмеження споживання цукру. Запропоновано конкретні рекомендації щодо харчування та схему середземноморської тарілки для поліпшення стану при НАЖХП.

Мета дослідження: Метою цього дослідження було з’ясувати вплив типової середземноморської дієти (TMD), низьковуглеводної середземноморської дієти (LCMD) і знежиреної середземноморської дієти (LFMD) на біохімічні показники, індекс жирової хвороби печінки (FLI), антропометричні вимірювання та склад тіла в людей з ожирінням, неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) та інсулінорезистентністю.

Результати: У дослідженні взяли участь 63 людини з ожирінням та інсулінорезистентністю, у яких за допомогою ультразвукового дослідження діагностували НАЖХП. Метою було вивчити вплив 8-тижневих енергетично обмежених дієт TMD, LCMD і LFMD на біохімічні показники, FLI, індекс фіброзу-4 (FIB-4), антропометричні вимірювання та склад тіла. Учасників випадковим чином розподілили на три групи й щотижня проводили з ними особисті бесіди. За даними обліку спожитої їжі (від початку до кінця дослідження), у групі TMD зміни в кількості спожитої сахарози та загального жиру; у групі LCMD — зміни в отриманій енергії з сахарози, мононенасичених жирних кислот і олеїнової кислоти; а в групі LFMD — зміни в отриманій енергії з клітковини, сахарози, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот та холестерину значуще корелювали з печінковими ферментами й FLI (p < 0.05).

Мета дослідження: Ферментовані рисові висівки з високим вмістом γ-аміномасляної кислоти (GABA) (GFRB) — це багатокомпонентний ферментований харчовий продукт із потенційними метаболічними перевагами. Однак їхній вплив на ураження печінки, спричинене дієтою з високим вмістом жиру (HFD), а також пов’язані з ним зміни кишкової мікробіоти й обміну речовин досі не з’ясований. У цьому дослідженні ми охарактеризували профіль метаболітів GFRB і оцінили її вплив на щурів з ураженням печінки, спричиненим HFD.

Результати: Добавка GFRB послабила ці зміни в печінці: у групі з низькою дозою GFRB знизився показник активності НАЖХП, а в групі з високою дозою GFRB зменшився рівень інтерлейкіну-6 у печінці. Під час пошукових аналізів також виявили зміни складу кишкової мікробіоти та профілів метаболітів у калі, особливо в метаболічних шляхах, пов’язаних з амінокислотами й азотом. Загалом результати свідчать, що GFRB може послаблювати раннє ураження печінки, спричинене HFD, можливо, завдяки впливу на запалення печінки. Супутні зміни кишкової мікробіоти та метаболому слід розглядати як попередні спостереження, що потребують подальшого механістичного дослідження.

Мета дослідження: Якість харчування має важливе значення для профілактики неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП). Однак даних про зв’язок Індексу дієти для здоров’я серцево-судинної системи (CHDI) та Короткого показника здорового харчування (CHDS) з НАЖХП поки що мало, особливо щодо населення Близького Сходу. У цьому дослідженні ми вивчали цей зв’язок.

Результати: Серед учасників із НАЖХП середній показник CHDI становив 55.9 ± 10.3, а медіана CHDS — 2.00 (міжквартильний діапазон: 1.00–3.00). Серед контрольної групи середній показник CHDI становив 62.2 ± 10.9, а медіана CHDS — 2.00 (міжквартильний діапазон: 2.00–3.00). У багатофакторній скоригованій моделі в учасників із найвищого тертиля CHDI шанси на НАЖХП були на 84% нижчими, ніж в учасників із найнижчого тертиля (OR = 0.16; 95%CI:0.08-0.32; P for trend < 0.001). Аналогічно, для CHDS шанси на НАЖХП у найвищій категорії були на 69% нижчими, ніж у найнижчій (OR = 0.31;95%CI:0.17-0.60; P for trend = 0.001). Ці зворотні зв’язки також спостерігалися при збільшенні кожного показника на одну одиницю: зниження на 8% для CHDI (OR = 0.92;95%CI:0.90-0.95, P < 0.001) і на 36% для CHDS (OR = 0.64;95%CI:0.49-0.85, P = 0.002).