Смалець і тваринний жир — чи готували бабусі здоровішу їжу, ніж ми?

Мета дослідження: Метою дослідження було вивчити зв’язок між оліями для приготування їжі та показниками виживання в загальнонаціональному проспективному когортному дослідженні літніх людей у Китаї, проведеному на рівні громад.

Результати: Протягом медіанного періоду спостереження 3,5 року (IQR: 2,4–4,2 року) було зареєстровано 2064 (38,4%) смерті, зокрема 433 смерті від серцево-судинних захворювань (ССЗ), 1229 — від інших причин і 402 смерті з невідомих причин. Аналіз Каплана—Мейєра показав, що приготування їжі на смальці було пов’язане з вищою ймовірністю виживання без смерті від ССЗ, ніж приготування на рослинних оліях (93,9% проти 88,2%, log-rank p < 0,001). Однак між двома групами не було значущих відмінностей у загальному виживанні та виживанні без смерті від причин, не пов’язаних із ССЗ (log-rank p = 0,076 і 0,210 відповідно). Крім того, багатофакторні моделі AFT показали, що приготування на смальці було значуще пов’язане з довшим виживанням без смерті від ССЗ порівняно з рослинними оліями (співвідношення часу [TR]=1,44, 95% довірчий інтервал [CI]: 1,08–1,91), але не було пов’язане із загальним виживанням і виживанням без смерті від причин, не пов’язаних із ССЗ; скориговані TR становили відповідно 1,06 (95% CI: 0,95–1,18) для загального виживання та 1,08 (95% CI: 0,93–1,26) для виживання без смерті від причин, не пов’язаних із ССЗ.

Мета дослідження: Раціон із високим вмістом тваринного жиру часто пов’язують із метаболічними захворюваннями, такими як ожиріння. Водночас потенційні переваги помірного споживання тваринних жирів часто недооцінюють.

Результати: На відміну від досліджень раціонів із високим вмістом жиру, помірне споживання смальцю значно зменшувало накопичення ліпідів у мишей порівняно з рослинними оліями. Механізм полягав у тому, що помірне споживання смальцю підвищувало рівень таурохолевої кислоти (TCA) у сироватці крові. Це сприяло експресії генів, пов’язаних із ліполізом, і поляризації макрофагів M2 у жировій тканині. Експерименти in vitro також підтвердили молекулярний механізм, завдяки якому TCA зменшує накопичення ліпідів у жирових клітинах і водночас сприяє поляризації макрофагів. Ці результати ставлять під сумнів традиційні погляди на тваринні жири й показують, що споживання смальцю в рекомендованих кількостях може бути корисним для метаболізму, підтримуючи рівновагу жирової тканини.

Мета дослідження: Вплив харчових жирів на запальні захворювання кишківника залежить від їхнього джерела. Смалець давно вважають менш корисним харчовим жиром, однак його вплив на здоров’я кишківника може залежати від дози, а механізми цього впливу досі недостатньо вивчені.

Результати: Нетаргетована метаболоміка показала, що смалець підвищував вміст певних метаболітів у кишківнику, зокрема крисполіду, стевіолу, сверціамарину, геніпіну та кількох дигліцеридів. Транскриптомний аналіз печінки та підтвердження методом RT-qPCR також показали, що смалець специфічно активував сигнальний шлях PPAR і шлях розщеплення жирних кислот. Це підтверджувалося підвищенням рівня білків PPARα і PPARγ. Кореляційний аналіз Спірмена виявив позитивний зв’язок між ключовими метаболітами кишківника та важливими генами, залученими до цих шляхів. Результати показали, що помірне споживання смальцю знижувало сприйнятливість до коліту, спричиненого DSS, і вторинного ураження печінки порівняно з яловичиною або кукурудзою, можливо, через вплив на взаємодію кишківника й печінки.

Мета дослідження: Харчові звички тісно пов’язані з неалкогольною жировою хворобою печінки (NAFLD). Раціон із низьким вмістом жиру та високим вмістом вуглеводів (LFHC) може спричиняти неалкогольну жирову хворобу печінки без ожиріння в азійців.

Результати: Наші результати показали, що порівняно із соєвою олією або смальцем суміш олій значно знижувала рівні тригліцеридів у сироватці крові та печінці, а також вільних жирних кислот (FFA) у сироватці крові та печінці. У мишей, яких годували сумішшю олій, було менше запальних клітин. Результати RNA-seq свідчать, що суміш олій зменшувала надходження FFA до печінки завдяки зниженню експресії печінкового білка 2, що зв’язує жирні кислоти, пригнічувала окисне фосфорилювання через зниження рівня члена 6 надродини рецепторів фактора некрозу пухлин і полегшувала запалення через зниження рівня запальних цитокінів. Результати рідинної хроматографії — мас-спектрометрії показали, що суміш олій сприяла утворенню жовчних кислот, сполучених із таурином і гліцином, активуючи таким чином рецептор жовчних кислот 1, сполучений із G-білком, і покращуючи обмін ліпідів. Отже, суміш смальцю та соєвої олії полегшувала NAFLD.