Сонце чи сонцезахисний крем — що насправді шкодить шкірі та серцю?

Мета дослідження: Поточні рекомендації щодо безпечного перебування на сонці зосереджені на мінімізації впливу сонячного світла через зв’язок між ультрафіолетовим випромінюванням і раком шкіри. Водночас сонячне світло має й корисні властивості, і лунають заклики враховувати їх у рекомендаціях поряд зі шкідливими наслідками. Щоб оцінити сукупний вплив шкідливих і корисних властивостей, ми поставили за мету визначити зв’язок між перебуванням на сонці та смертністю від усіх причин.

Результати: Пошук виявив 73 відповідні статті, 55 із яких включили до описового синтезу. Для вимірювання перебування на сонці використовували дані про випромінювання, непрямі показники випромінювання (наприклад, широту) та поведінку, пов’язану з перебуванням на сонці. Дані були неоднозначними. У більшості досліджень смертності від раку шкіри виявили вищий ризик, пов’язаний із більшим перебуванням на сонці, тоді як у багатьох дослідженнях інших видів раку повідомляли про нижчий пов’язаний із ним ризик. Дані щодо смертності від усіх причин були неоднозначними, як і результати щодо смертності від серцево-судинних захворювань. Результати мали високий ризик упередженості, переважно через імовірність неконтрольованого впливу супутніх чинників і використання непрямих показників перебування на сонці. Даних про можливі відмінності впливу сонячного світла на смертність залежно від типу чи кольору шкіри або етнічного походження було недостатньо.

Мета дослідження: Рак шкіри — найпоширеніший вид раку в людей. У популяціях зі світлою шкірою до 95% випадків кератиноцитарного раку шкіри та 70–95% випадків меланоми шкіри спричиняє ультрафіолетове випромінювання, тож теоретично цих захворювань можна запобігти.

Результати: Навмисне перебування під сонячним ультрафіолетовим випромінюванням із метою засмагнути вважається шкідливою поведінкою, якої слід уникати. Так само варто рішуче не заохочувати використання соляріїв та інших штучних джерел ультрафіолетового випромінювання для засмаги, за потреби — за допомогою регулювання. Первинна профілактика раку шкіри дає позитивний економічний результат. Ми закликаємо політиків доносити ці повідомлення до широкої громадськості та сприяти їх ширшому впровадженню.

Мета дослідження: Дослідження показали, що вітамін D відіграє важливу роль у багатьох аспектах здоров’я та хвороб. Лікарів, які консультують пацієнтів із ризиком недостатності вітаміну D, може непокоїти питання, чи уникнення сонця та використання сонцезахисних засобів знизять рівень цього вітаміну.

Результати: Огляд літератури свідчить, що достатнє споживання вітаміну D пов’язане зі зниженим ризиком падінь і переломів кісток у літніх людей, раку молочної залози та шлунково-кишкового тракту, серцево-судинних захворювань і, можливо, смертності від усіх причин, діабету й розсіяного склерозу. Хоча тип шкіри впливає на рівень вітаміну D, регулярне використання сонцезахисного крему не пов’язане з його недостатністю. Достатнє споживання вітаміну D важливе для підтримання доброго здоров’я; його можна забезпечити за допомогою харчування та пероральних добавок. Навмисне або тривале перебування під ультрафіолетовим випромінюванням не слід використовувати як спосіб отримання вітаміну D.

Мета дослідження: Тема вітаміну D перебуває в центрі уваги через дані про його роль у здоров’ї поза межами кісткової системи. Вже встановлено, що вітамін D відіграє ключову роль у здоров’ї кісток у молодих і літніх дорослих.

Результати: Дослідження не показали, що звичайне використання сонцезахисного крему дорослими знижує синтез вітаміну D у шкірі. Рекомендовану добову норму вітаміну D, опубліковану 2010 року, визначили на основі досліджень впливу цього вітаміну на кістки. Для підтримання належного рівня вітаміну в сироватці крові рекомендують вживати збагачені вітаміном D продукти або добавки, а не тривалий час перебувати під ультрафіолетом. Не слід відмовляти пацієнтів від звичайного використання сонцезахисних засобів, адже їхній фотозахисний ефект добре відомий.

Мета дослідження: Вступ: Рак шкіри — найпоширеніше злоякісне новоутворення у світі. Хоча фотозахист є основою профілактики раку шкіри, дані про роль інших видів випромінювання, крім ультрафіолетового, а також про ефективність сонцезахисних засобів, пероральних добавок, ферментів відновлення ДНК та антиоксидантів продовжують накопичуватися.

Результати: Нікотинамід для місцевого застосування, а особливо для перорального, має потенціал у профілактиці раку в пацієнтів із нормальною роботою імунної системи. Вразливим групам — зокрема реципієнтам трансплантатів, пацієнтам із пігментною ксеродермою (XP), людям з альбінізмом і працівникам, які працюють просто неба, — потрібні адаптовані стратегії фотозахисту з доведеною ефективністю. Висновки: Фотозахист — це набагато більше, ніж ультрафіолетові фільтри: він охоплює біологічно активні складники, антиоксиданти, пероральні добавки та засоби широкого спектра, що враховують усі чинники навколишнього середовища. Для груп високого ризику необхідні комплексні програми фотозахисту, що ґрунтуються на зміні поведінки.