Серце й холестерин: чи тарілка овочів діє краще за статини?

Мета дослідження: Наше розуміння потенційних кардіопротекторних властивостей харчування з’явилося відносно недавно: більшість відповідних досліджень було завершено за останні кілька десятиліть. За цей час змінювався фокус дієтичних втручань.

Результати: За цей час змінювався фокус дієтичних втручань. У ранніх випробуваннях наголошували на зменшенні кількості жирів у раціоні з метою запобігання хворобам серця через зниження рівня холестерину в сироватці крові. Результати випробувань, зосереджених виключно на зменшенні кількості жирів у раціоні, були невтішними, що спонукало до подальших досліджень із комплексним підходом до харчування та більш зваженими рекомендаціями щодо споживання жирів. Середземноморська дієта, зосереджена на овочах, фруктах, рибі, цільнозернових продуктах і оливковій олії, знижує кількість серцево-судинних подій ефективніше, ніж низькожирові дієти, і так само або навіть ефективніше, ніж статини.

Мета дослідження: Було продемонстровано сприятливий вплив здорового харчування на початковий розвиток і подальше прогресування атеросклерозу. Цей вплив є значним навіть у пацієнтів, які отримують належне медикаментозне лікування.

Результати: Отже, жирна риба частіше ніж раз на тиждень, горіхи, фрукти й овочі (>400 г/день) сприятливо впливають на прогноз, тоді як користь від додаткового приймання антиоксидантних вітамінів не доведена. Ці рекомендації ґрунтуються на досвіді, накопиченому поколіннями мільйонів людей у різних країнах (Середземномор’я та Азії), де спостерігається низький рівень коронарних подій і висока тривалість життя. Такі харчові звички пов’язані з низьким рівнем онкологічних захворювань та остеопорозу. Для такого типу харчування надано рекомендацію класу I.

Мета дослідження: У цій статті ми порівнюємо дві стратегії лікування атеросклерозу: ліки та здоровий спосіб життя. Основними препаратами для лікування атеросклерозу є статини.

Результати: Однак впровадження цих заходів є складним як на індивідуальному рівні, так і на рівні населення. Зміни поведінки потребують міждисциплінарної допомоги, зокрема медичних, дієтологічних і психологічних консультацій. Для впровадження таких змін потрібна участь усього суспільства: університетів, шкіл, медіа, уряду та медичних асоціацій. Хоча ці зусилля є серйозним викликом, його необхідно подолати, щоб зупинити епідемію атеросклерозу, яка загрожує світові.

Мета дослідження: Хоча було показано, що дієта DASH для зупинення гіпертонії та середземноморська дієта знижують серцево-судинний ризик, їх застосування в різних регіонах може бути обмеженим. Здорова дієта PURE, що акцентує на споживанні певних груп продуктів, а не на обмеженні інших, може бути культурно прийнятнішим підходом.

Результати: Краще дотримання здорової дієти PURE було пов’язане зі значним зниженням ризику передчасної ішемічної хвороби серця (PCAD). Учасники з найвищого квартиля мали на 66% меншу ймовірність мати PCAD, ніж учасники з найнижчого квартиля (OR = 0.34; 95% CI: 0.26–0.46; p < 0.001). Горіхи (OR = 0.56, 95% CI: 0.43–0.73, P for trend < 0.001) і бобові (OR = 0.72, 95% CI: 0.55–0.95, P for trend < 0.004) зробили значний внесок у цей захисний ефект, оскільки їх вилучення послаблювало зв’язок. Здорова дієта PURE має значний потенціал для зниження ризику PCAD, і цей зворотний зв’язок зберігався навіть після виключення однієї з шести груп продуктів. Однак для підтвердження цих результатів необхідні довготривалі дослідження.

Мета дослідження: Небагато досліджень вивчали зв’язок між споживанням фруктів і овочів та передчасною ішемічною хворобою серця (PCAD) у регіоні Східного Середземномор’я. Метою цього дослідження було оцінити зв’язок між споживанням фруктів і овочів та PCAD, а також її тяжкістю.

Результати: В обох статей вище споживання фруктів, овочів і фруктів та овочів загалом було значно пов’язане зі зниженням ризику PCAD. Крім того, тяжкість PCAD мала зворотний зв’язок зі споживанням фруктів і овочів (p < 0.001). Ми виявили зворотний зв’язок між споживанням фруктів і овочів та ймовірністю PCAD серед іранських етнічних груп. Наші результати підкреслюють роль харчових звичок у зниженні ризику й тяжкості PCAD, що допомагає спрямовувати профілактику та клінічну допомогу.

Мета дослідження: Зв’язок між споживанням фруктів і овочів (F/V) у молодому дорослому віці та атеросклерозом коронарних артерій у подальшому житті залишається нез’ясованим.

Результати: Ми досліджували учасників дослідження розвитку ризику хвороб коронарних артерій у молодих дорослих (CARDIA) — когорти молодих здорових темношкірих і білих людей на початку дослідження (1985–1986). Споживання F/V на початку оцінювали за допомогою напівкількісного опитування про раціон, а кальцій у коронарних артеріях вимірювали на 20-му році (2005–2006) за допомогою комп’ютерної томографії. Ми використовували логістичну регресію для врахування відповідних змінних і оцінювання скоригованих відношень шансів та 95% довірчих інтервалів у тертилях загальної кількості порцій F/V на день, скоригованих за енергетичною цінністю та окремо за статтю. У нашій вибірці (n=2506) середній (SD) вік на початку дослідження становив 25.3 (3.5) року, 62.7% учасників були жінками. Після врахування демографічних показників і чинників способу життя вище споживання F/V було пов’язане з нижчою поширеністю кальцію в коронарних артеріях: відношення шансів (95% довірчий інтервал) становило 1.00 (референтне значення), 0.78 (0.59–1.02) і 0.74 (0.56–0.99) — від найнижчого до найвищого тертиля споживання F/V; P для тенденції <0.001.

Мета дослідження: Хоча споживання фруктів і овочів (F&V) пов’язане з нижчим ризиком ішемічної хвороби серця та інсульту, його зв’язок із захворюванням периферичних артерій (PAD) менш визначений. Тому ми прагнули охарактеризувати споживання F&V і дослідити його зв’язок із наявністю PAD у великій вибірці населення.

Результати: Учасників, які самостійно звернулися до понад 20 000 центрів у США та заповнили анкети про стан здоров’я і спосіб життя, обстежили на PAD за допомогою скринінгового вимірювання кісточково-плечового індексу (кісточково-плечовий індекс ≤0.9). Серед 3 696 778 осіб середній вік становив 64.1±10.2 року, 64.1% були жінками. Про щоденне споживання ≥3 порцій F&V повідомили 29.2%. Старший вік, жіноча стать, біла раса, відсутність куріння в минулому, перебування у шлюбі, фізична активність, вищий дохід і часте споживання риби, горіхів та червоного м’яса були пов’язані з щоденним споживанням F&V. Після багатофакторного коригування виявили поетапний зворотний зв’язок між споживанням F&V і PAD. Учасники, які повідомили про щоденне споживання ≥3 порцій F&V, мали на 18% нижчі шанси на PAD, ніж ті, хто споживав їх рідше ніж раз на місяць. У нескоригованих і скоригованих за багатьма змінними моделях зворотний зв’язок зі споживанням F&V ставав сильнішим зі зниженням кісточково-плечового індексу.

Мета дослідження: Передумови/цілі: метою цього дослідження було в межах метааналізу проспективних когортних досліджень вивчити зв’язок між рослинним раціоном (PBD) і частотою серцево-судинних захворювань (CVD), ішемічної хвороби серця (CHD) та інсульту.

Результати: Ми не виявили значущого зв’язку з ризиком інсульту. Висновки: цей метааналіз показав, що PBD мала зворотний зв’язок із ризиком CVD і CHD. Здоровий рослинний раціон (hPBD) мав зворотний зв’язок, тоді як нездоровий рослинний раціон (uPBD) — позитивний зв’язок із серцево-судинним здоров’ям. Щоб уточнити ці зв’язки, потрібні подальші якісно сплановані дослідження втручань.