Серце і холестерин — чи працює тарілка овочів краще за статини?

Мета дослідження: Це дослідження було розроблене для перевірки ефективності вживання фруктів і овочів протягом 12 тижнів як доповнення до раціонального харчування для зниження рівня ліпідів крові у 310 пацієнтів (група втручання; група A) і 311 пацієнтів (контроль; група B) із чинниками ризику ішемічної хвороби серця (ІХС). Дослідження проводилося паралельно, із засліпленням учасників.

Результати: Тригліцериди також знизилися (на 7%) більше у групі A, ніж у групі B. Рівень глюкози крові натще знизився на 6,9% у групі A та на 2,6% у групі B. Поєднаний ефект дієти зі зміненим вмістом жирів і фруктів та овочів був більшим за ці зміни. Оскільки пацієнти їли смачні фрукти перед їжею (коли були голодні), а фрукти легко придбати за помірною ціною, зважаючи на можливості торгівлі та купівлі в нашій місцевості, дотримання дієти було відмінним. (АНОТАЦІЮ СКОРОЧЕНО ДО 250 СЛІВ)

Мета дослідження: Перевірити, чи знижує раціон зі зміненим вмістом жирів, збагачений фруктами й овочами, разом із помірною фізичною активністю частоту серцевих подій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) і чинниками її ризику в міських умовах Індії.

Результати: Співвідношення окружності талії до стегон, рівень глюкози крові натще та після їжі, рівень інсуліну в плазмі, артеріальний тиск і маса тіла значно знизилися у пацієнтів групи A порівняно з групою B. У групі A тригліцериди значно знизилися, а холестерин ліпопротеїнів високої щільності значно зріс. В обох групах загальний холестерин і холестерин ліпопротеїнів низької щільності значно знизилися, хоча в групі A зниження було більшим, ніж у групі B. Центральне ожиріння зменшилося на 6,2% у групі A проти 1,2% у групі B; 95% довірчий інтервал різниці становив від 2,3 до 7,8. Частота серцевих подій була значно нижчою у групі A, ніж у групі B (29 проти 43 пацієнтів, p < 0,01). Загальна смертність також значно знизилася у групі A порівняно з групою B (померли 16 проти 24 осіб, p < 0,05). Пацієнти групи A, які краще дотримувалися фізичних вправ і дієти, продемонстрували більше зменшення центрального ожиріння та більше зниження частоти серцевих подій і загальної смертності порівняно з контрольною групою B.

Мета дослідження: Підвищена концентрація холестерину ЛПНЩ пов’язана з більшим ризиком серцево-судинних захворювань. Зв’язок між споживанням фруктів і овочів та рівнем ЛПНЩ був непослідовним. Метою було з’ясувати, чи пов’язане високе споживання фруктів і овочів із нижчою концентрацією ЛПНЩ.

Результати: Середній вік чоловіків (n = 2047) становив 51.5 +/- 14.0 року, а жінок (n = 2419) — 52.2 +/- 13.7 року. Середнє щоденне споживання фруктів і овочів становило 3.2 +/- 1.7 порції у чоловіків і 3.5 +/- 1.8 порції у жінок. Споживання фруктів і овочів було обернено пов’язане з рівнем ЛПНЩ: у категоріях 0-1.9, 2.0-2.9, 3.0-3.9 і > або = 4 порції/день скориговані за багатьма змінними середні концентрації ЛПНЩ (95% ДІ) становили відповідно 3.36 (3.28, 3.44), 3.35 (3.27, 3.43), 3.26 (3.17, 3.35) і 3.17 (3.09, 3.25) ммоль/л у чоловіків (P для тенденції < 0.0001) та 3.35 (3.26, 3.44), 3.22 (3.14, 3.30), 3.21 (3.13, 3.29) і 3.11 (3.04, 3.18) ммоль/л у жінок (P для тенденції < 0.0001). Цей зв’язок спостерігався в різних категоріях віку, освіти, куріння, фізичної активності та тертилях індексу Кіза. Виключення учасників із наявним цукровим діабетом або ішемічною хворобою серця не змінило ці результати суттєво.

Мета дослідження: Рослинні моделі харчування пов’язані з покращенням кардіометаболічного здоров’я, зокрема з нижчими концентраціями холестерину ліпопротеїнів низької щільності в сироватці крові, нижчим артеріальним тиском, меншою кількістю жирової тканини та запаленням, а також із меншим ризиком серцево-судинних захворювань.

Результати: Ми описуємо ймовірні механізми, зокрема нижче споживання насичених жирів і холестерину, зменшення секреції аполіпопротеїну A-I та вироблення ЛПВЩ, а також утворення менших частинок ЛПВЩ, які швидше виводяться з організму. Ми припускаємо, що помірне зниження холестерину ЛПВЩ, яке спостерігається на тлі здорових і належно спланованих рослинних раціонів, слід оцінювати в ширшому контексті загальної користі для кардіометаболічного здоров’я, а не вважати окремою причиною для занепокоєння. Однак значні відмінності між дослідженнями — як у результатах, так і в методах, зокрема у визначеннях рослинного раціону, — обмежують можливість робити висновки про причинно-наслідковий зв’язок і тлумачити повідомлені зв’язки між харчуванням і хворобами. У майбутніх аналізах слід удосконалити класифікацію раціонів і вибір груп порівняння, а також враховувати зміни маси тіла та склад макронутрієнтів, щоб визначити можливий вплив рослинного харчування на показники, пов’язані з ЛПВЩ.