Періодичне голодування — мода чи найпростіший спосіб знизити рівень інсуліну?

Мета дослідження: Мета — надати оновлену комплексну оцінку якості наявних досліджень і доказів зв’язку між періодичним голодуванням (IF) та наслідками для здоров’я.

Результати: Було виявлено 12 метааналізів і 122 зв’язки між IF та наслідками для здоров’я. Докази високої якості свідчили про значущий зв’язок харчування з обмеженням у часі (TRE) зі зниженням маси тіла, зменшенням жирової маси, зниженням рівня інсуліну натще та глікозильованого гемоглобіну в дорослих із надмірною вагою або ожирінням. Також було виявлено зв’язок дієти 5:2 зі зниженням рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності. Докази помірної або низької якості свідчили про зв’язок модифікованого голодування через день із покращенням маси тіла, ліпідного профілю та артеріального тиску. Крім того, докази від високої до низької якості показали, що режими IF ефективно покращували стан печінки при неалкогольній жировій хворобі печінки. Цей огляд оглядів визначає IF, особливо TRE, як перспективний підхід для контролю маси тіла та метаболічного здоров’я, особливо корисний для дорослих із надмірною вагою або ожирінням.

Мета дослідження: Стратегії на основі голодування (FBS) і постійне обмеження калорій (CCR) — популярні методи зниження ваги та покращення метаболічного здоров’я. FBS чергує періоди приймання їжі та голодування, а CCR передбачає постійне зменшення щоденного споживання калорій. Обидва методи мають на меті створити дефіцит калорій, однак досі незрозуміло, який із них ефективніший для коротко- та довгострокових змін маси тіла й метаболічних показників.

Результати: Обидва методи сприяли зниженню ваги: через шість місяців воно становило від 5,5 до 6,5 кг. Однак результати показали, що FBS забезпечували дещо більше короткострокове зниження маси тіла (-0,94 кг, p = 0,004) і жирової маси (-1,08 кг, p = 0,0001), ніж CCR, хоча ці відмінності не мають клінічної значущості. Обидва методи мали подібний вплив на нежирову масу, окружність талії та стегон, артеріальний тиск, ліпідний профіль і метаболізм глюкози. Водночас FBS покращували чутливість до інсуліну, значно знижуючи рівень інсуліну натще (-7,46 пмоль/л, p = 0,02) і показник HOMA-IR (-0,14, p = 0,02). Попри ці короткострокові переваги, FBS не продемонстрували кращих довгострокових результатів порівняно з CCR. Обидві стратегії ефективні для контролю маси тіла, але потрібні додаткові дослідження, щоб з’ясувати довгострокову клінічну значущість FBS для людей з ожирінням.

Мета дослідження: Метою цього дослідження було вивчити вплив тривалого періодичного голодування (IF) на склад тіла та кардіометаболічне здоров’я дорослих із надмірною вагою та ожирінням. У базах PubMed, Web of Science і Scopus шукали оригінальні рандомізовані дослідження від початку їхнього ведення до березня 2024 року. У них вивчали вплив IF порівняно з контрольною дієтою (CON) та/або постійним обмеженням калорій (CR).

Результати: Натомість порівняно з CON IF значно підвищувало рівень ліпопротеїнів високої щільності [WMD: 0,04 ммоль/л], але не впливало на інсулін, гемоглобін A1c%, загальний холестерин, ліпопротеїни низької щільності чи систолічний артеріальний тиск. Порівняно з CR IF значно зменшувало жирову масу [WMD: -0,70 кг], відсоток жиру в тілі [WMD: -0,59%] і діастолічний артеріальний тиск [WMD: -0,91 мм рт. ст.], а також підвищувало рівень HDL [WMD: 0,03 ммоль/л]. Інших значущих ефектів не виявлено. Аналіз підгруп показав, що основними чинниками, які змінювали вплив IF на показники, були його тип і тривалість втручання. У дорослих із надмірною вагою або ожирінням IF і CR однаково ефективні для зниження маси тіла та жирових відкладень, а також для покращення показників кардіометаболічного здоров’я.

Мета дослідження: Періодичне голодування (IF) привертає дедалі більше уваги науковців і широкої громадськості. Найчастіше досліджувані форми IF — голодування через день, модифіковане голодування через день і харчування з обмеженням у часі (TRE).

Результати: Загалом спостерігаються зниження рівнів глюкози та інсуліну натще, а також покращення ліпідного профілю, пов’язаного з ризиком серцево-судинних захворювань. Було виявлено значну неоднорідність дизайну досліджень, особливо тих, що стосувалися TRE; багато з них мали невеликі вибірки та були короткостроковими. Наявні дані свідчать, що IF забезпечує людям низку кардіометаболічних переваг. Для трьох оцінених типів протоколів IF спостерігаються зниження маси тіла, покращення регуляції рівня глюкози та ліпідного профілю.

Мета дослідження: Цей огляд має на меті узагальнити вплив періодичного голодування на показники кардіометаболічного здоров’я людей. Усі розглянуті тут форми голодування — голодування через день (ADF), дієта 5:2 та харчування з обмеженням у часі (TRE) — спричиняли легке або помірне зниження маси тіла (на 1–8% від початкової) і стабільне зменшення споживання енергії (на 10–30% від початкового).

Результати: Рівні холестерину ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів також знижуються, однак результати різняться. Було виявлено й інші переваги для здоров’я, як-от покращення регуляції апетиту та сприятливі зміни різноманіття кишкового мікробіому, але докази цього обмежені. Періодичне голодування загалом безпечне: воно не спричиняє порушень рівня енергії чи зростання частоти розладів харчової поведінки. Підсумовуючи, періодичне голодування — це безпечний дієтичний метод, який може забезпечити клінічно значуще зниження маси тіла (>5%) і покращити кілька показників метаболічного здоров’я людей з ожирінням.

Мета дослідження: Періодичне голодування нині є третьою за поширеністю дієтою у США. Однак, попри понад 225 клінічних випробувань, зокрема майже 40 за участю людей із діабетом або предіабетом, Американська діабетична асоціація (ADA) та Міжнародна діабетична федерація (IDF) досі не рекомендують періодичне голодування у своїх стандартах медичної допомоги та міжнародних рекомендаціях із клінічної практики.

Результати: Крім того, періодичне голодування так само ефективне, як обмеження калорій, для покращення контролю глікемії та не підвищує ризику гіпоглікемії, якщо дозування ліків коригувати за простими правилами. Періодичне голодування також може знижувати рівень глюкози в дорослих із предіабетом, але даних недостатньо, щоб рекомендувати його людям із діабетом 1 типу або гестаційним діабетом. Тому ми вважаємо, що доказів уже достатньо, щоб включити періодичне голодування до клінічних рекомендацій як один із кількох підтверджених доказами способів зміни способу життя при діабеті 2 типу. Ми також надаємо лікарям практичні поради щодо призначення періодичного голодування та безпечного ведення пацієнтів із діабетом.

Мета дослідження: Метаболічно асоційована стеатотична хвороба печінки (MASLD) є основною причиною хронічних захворювань печінки та провідним чинником смертності, пов’язаної з печінкою. Ендотеліальна дисфункція суттєво сприяє розвитку серцево-судинних захворювань і тісно пов’язана з MASLD.

Результати: Огляд охопив 73 дослідження. Голодування під час Рамадану може покращувати перебіг MASLD, печінкових ускладнень і пов’язаної з ними ендотеліальної дисфункції, а також змінювати чинники ризику завдяки зниженню маси тіла, послабленню інсулінорезистентності, посиленню мітофагії та змінам кишкової мікробіоти й експресії генів, пов’язаних із циркадними ритмами. Потрібні подальші дослідження, щоб оцінити безпеку та ефективність голодування під час Рамадану при MASLD, печінкових ускладненнях і пов’язаних із ними порушеннях функції ендотелію. Циркадний контроль є важливою молекулярною основою зв’язку між голодуванням під час Рамадану та метаболічним здоров’ям.