Перець і капсаїцин — гострий біль чи гострі ліки?

Мета дослідження: У попередніх дослідженнях вплив капсаїцину, капсиноїдів і продуктів із перцю на зниження рівня ліпідів давав непослідовні результати. Цей систематичний огляд і метааналіз мали на меті оцінити їхній вплив на ліпідний профіль людей із надмірною вагою або ожирінням.

Результати: Метааналіз показав значне зниження рівня тригліцеридів (WMD: -14.29 мг/дл; 95 % CI: від -27.01 до -1.58; p = 0.028) і загального холестерину (WMD: -9.97 мг/дл; 95 % CI: від -17.41 до -2.52; p = 0.009). Однак значного впливу на рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності (LDL-C) або високої щільності (HDL-C) не виявлено. Аналіз підгруп показав сильніший ефект за вищих добових доз (≥10 мг), триваліших періодів втручання (≥12 тижнів) і в людей із підвищеним початковим рівнем ліпідів. Отже, капсаїцин, капсиноїди та продукти на основі перцю значно знижують рівень загального холестерину й тригліцеридів у людей із надмірною вагою або ожирінням, особливо за вживання вищих доз протягом тривалого часу або в людей із початково підвищеним рівнем ліпідів.

Мета дослідження: Результати попередніх досліджень щодо впливу капсаїциноїдів/капсиноїдів на термогенез були суперечливими. Ми провели систематичний огляд і метааналіз, щоб дослідити вплив капсаїциноїдів/капсиноїдів на показники термогенезу, зокрема швидкість метаболізму в спокої (RMR) і дихальний коефіцієнт (RQ), у здорових дорослих.

Результати: Вони також значно знижували RQ (WMD: -0.01, 95% CI: -0.02, -0.01; I2 : 5.4%, p = .39) та окиснення вуглеводів. Крім того, триваліше втручання з використанням капсул сильніше впливало на RMR, ніж у групах порівняння. Після прийому добавок із капсаїциноїдами/капсиноїдами ми спостерігали помірне поліпшення RMR, RQ та окиснення жирів. Однак для з’ясування термогенних властивостей капсаїциноїдів/капсиноїдів потрібні додаткові якісні дослідження.

Мета дослідження: Риніт — це багатофакторне захворювання, що характеризується чханням, нежитем, стіканням слизу по задній стінці глотки та закладеністю носа. Неалергічний риніт характеризується симптомами риніту без системної сенсибілізації та має інфекційну природу.

Результати: Людям з ідіопатичним ринітом допомагає лікування капсаїцином, який вводять у ніс. Після лікування капсаїцином у пацієнтів з ідіопатичним ринітом знижується експресія TRPV1. Нещодавно в Кокранівському огляді оцінювали ефективність капсаїцину для лікування ідіопатичного риніту. Автори дійшли висновку, що, оскільки багато інших засобів недостатньо ефективні при неалергічному риніті, капсаїцин є розумним варіантом, який можна спробувати під наглядом лікаря. Ефективність капсаїцину не доведена при алергічному риніті чи інших формах неалергічного риніту, як-от запальні ендотипи або інші нейрогенні ендотипи, наприклад риніт літніх людей чи риніт, спричинений курінням.

Мета дослідження: Було показано, що біологічно активні інгредієнти знижують апетит і споживання енергії. Сила цих ефектів може залежати від енергетичного балансу, тому дослідники вивчили вплив капсаїцину, зеленого чаю, солодкого перцю CH-19, а також поєднання зеленого чаю й капсаїцину на апетит і споживання енергії за негативного та позитивного енергетичного балансу.

Результати: Солодкий перець CH-19 і поєднання капсаїцину із зеленим чаєм знижували споживання енергії за позитивного енергетичного балансу. Капсаїцин і зелений чай сильніше пригнічували голод і підвищували ситість за негативного, ніж за позитивного енергетичного балансу. Біологічно активні інгредієнти знижували споживання енергії, коли їх використовували в комбінаціях і за позитивного енергетичного балансу. Енергетичний баланс не впливав на можливе спричинене лікуванням споживання енергії, але впливав на апетит, підтримуючи негативний енергетичний баланс. Отже, біологічно активні інгредієнти можуть допомогти знизити споживання енергії та сприяти схудненню, відносно зберігаючи відчуття ситості й пригнічуючи голод.

Мета дослідження: Перець чилі — найпоширеніша й найчастіше вживана спеція, яку використовують як ароматизатор або барвник; він також є важливим джерелом провітаміну A, вітамінів E і C. Основний капсиноїд-капсаїциноїд у перці чилі — капсаїцин. Було показано, що капсаїцин діє як засіб, що пригнічує рак, завдяки антиоксидантній і протизапальній дії та блокуванню кількох сигнальних шляхів.

Результати: Усі дослідження підтверджують, що капсаїцин є хіміопрофілактичним засобом, який запобігає розвитку раку ротової порожнини, пригнічуючи розмноження злоякісних клітин і посилюючи апоптоз. Щоб з’ясувати реальний зв’язок між споживанням перцю чилі (капсаїцину) та поширеністю раку ротової порожнини, потрібні додаткові дослідження за участю людей.

Мета дослідження: Хвороба Альцгеймера (ХА) — це прогресивне нейродегенеративне захворювання, що характеризується порушенням когнітивних функцій, а також наявністю амілоїдних бляшок β-амілоїду й нейрофібрилярних клубків тау-білка в мозковій тканині. Капсаїцин — гостра на смак сполука, що міститься в перці чилі, має протизапальні й антиоксидантні властивості та може захищати нервову систему.

Результати: Було проведено систематичний аналіз впливу капсаїцину на молекулярні зміни, пов’язані з ХА, когнітивні функції та поведінку. До аналізу увійшли 11 досліджень на гризунах та/або клітинних культурах, оцінених за допомогою інструмента Cochrane для оцінювання ризику упередженості. У десяти дослідженнях капсаїцин зменшував відкладення тау-білка, апоптоз і порушення синаптичної функції; слабко впливав на оксидативний стрес, а його вплив на переробку амілоїду був неоднозначним. У восьми дослідженнях після лікування капсаїцином у гризунів поліпшувалися просторова й робоча пам’ять, навчання та емоційна поведінка. Загалом капсаїцин показав перспективність для поліпшення молекулярних, когнітивних і поведінкових змін, пов’язаних із ХА, у клітинних і тваринних моделях. Рекомендовано подальші дослідження доступної біологічно активної речовини капсаїцину для лікування ХА.

Мета дослідження: Морське біообростання спричиняє значні експлуатаційні та екологічні витрати для морської галузі, зокрема через підвищення гідродинамічного опору, руйнування матеріалів і поширення чужорідних видів.

Результати: Примітно, що площа чистої поверхні — можливо, найважливіший показник ефективності захисту від обростання — була значно більшою за обробки 2% капсаїцином, ніж за використання міді. Це свідчить, що додавання капсаїцину підвищує ефективність захисту від обростання. Найбільші відмінності також спостерігалися між обробками 1% і 2% капсаїцином, особливо щодо середньої загальної чисельності таксонів і частки детриту. Загалом капсаїцин підвищував ефективність захисту від обростання залежно від концентрації, особливо проти організмів із м’яким тілом, і збільшував площу чистої поверхні. Це свідчить про потенціал такого підходу як екологічно безпечного засобу проти обростання. Наші результати є попередніми доказами, отриманими в природних умовах, на користь цього простого й економічно вигідного підходу до зменшення морського біообростання інфраструктури та прогулянкових суден.

Мета дослідження: Капсаїцин — пекуча ванілоїдна сполука перцю чилі, яку широко вживають у їжу. Вона має різноманітний вплив на фізіологічні та патологічні процеси, зокрема протизапальну, антиоксидантну, антипроліферативну, метаболічну й кардіопротекторну дію.

Результати: Його основна молекулярна мішень, транзиторний рецепторний потенціал ванілоїдного типу 1 (TRPV1), активніше експресується в запаленій слизовій оболонці товстої кишки пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника (ЗЗК) — хронічним рецидивним станом, лікування якого досі обмежене неповною ефективністю, втратою відповіді на терапію та накопичувальною токсичністю. Оскільки капсаїцин активує TRPV1 на чутливих до нього сенсорних нейронах, спричиняючи пекучий біль і нейрогенне запалення, його можливе значення для ЗЗК довго не враховували. Однак останніми роками з’являється дедалі більше доклінічних доказів того, що капсаїцин може послаблювати експериментальний коліт кількома шляхами, зокрема завдяки протизапальній дії, захисту слизової оболонки, регуляції мікробіоти й мікроциркуляції. Водночас високі дози, певні способи введення та вже запалена слизова оболонка сприяють небажаним ефектам, що відповідає описаному для капсаїцину зв’язку «доза — відповідь» у формі перевернутої U-кривої.

Мета дослідження: Гострий червоний перець (HRP) розглядають як фітогенну кормову добавку, що може підвищувати продуктивність курей-несучок завдяки поліпшенню здоров’я кишечника та зменшенню оксидативного стресу.

Результати: Щодо середовища кишечника, додавання до раціону 0.5%–0.75% HRP знижувало pH сліпої кишки, тоді як 0.75% HRP знижувало pH товстої кишки (P < 0.05). Щодо антиоксидантного статусу, HRP у кількості 0.25–0.5% підвищував активність супероксиддисмутази в печінці (P < 0.05), тоді як усі рівні включення (0.5–0.75%) знижували концентрацію малонового діальдегіду (P < 0.05). Гістопатологічне обстеження підтвердило зменшення запалення печінки та дегенерації клітин. Загалом додавання HRP до раціону поліпшує продуктивність, фізіологічний стан, роботу кишечника й здоров’я печінки курей-несучок у тропічних умовах. Найпослідовніші переваги забезпечувала кількість 0.5%, що підтверджує доцільність застосування HRP як ефективної фітогенної кормової добавки у птахівництві.

Мета дослідження: Плоди перцю — овочі та спеції, які споживають у всьому світі й які можуть бути потенційними переносниками генів антибіотикорезистентності (ARG) у харчовий ланцюг людини. У цьому дослідженні вивчали зв’язок між природним капсаїцином, важкими металами із зовнішнього середовища та змінами резистому перцю на різних етапах послідовного збору врожаю.

Результати: Вплив Cu2+ у концентрації 50 мг/л збільшив кількість CopR в 11.63 раза, тоді як вплив Cd2+ у концентрації 0.6 мг/л збільшив кількість baeR і mdtB відповідно в 8.51 і 7.89 раза. Крім того, вплив важких металів істотно посилював горизонтальне перенесення генів: під дією Cd частота кон’югації зросла в 2.57 раза. Ці результати показують, що мікросередовище перцю є динамічною екологічною нішею, у якій хімічний захист рослини та абіотичні забруднювачі спільно впливають на поширення ARG. Дослідження дає нові уявлення про багатофакторні механізми переміщення ARG у системі «ґрунт — перець» і наукову основу для зниження ризиків антибіотикорезистентності в сільськогосподарському виробництві.