Остеопороз — чи кальцій і ліки є правильним шляхом?

Мета дослідження: Метою цього дослідження було з’ясувати, чи корисні спільні добавки кальцію та вітаміну D для лікування остеопорозу в жінок після менопаузи.

Результати: Поєднання кальцію та вітаміну D значно збільшило загальну мінеральну щільність кісткової тканини (BMD) (стандартизована різниця середніх (SMD) = 0.537; 95% довірчий інтервал (CI): від 0.227 до 0.847), BMD поперекового відділу хребта (SMD = 0.233; 95% CI: від 0.073 до 0.392; P < 0.001), рук (SMD = 0.464; 95% CI: від 0.186 до 0.741) і шийки стегнової кістки (SMD = 0.187; 95% CI: від 0.010 до 0.364). Також значно зменшилася частота переломів стегна (RR = 0.864; 95% CI: від 0.763 до 0.979). Аналіз підгруп показав, що поєднання кальцію та вітаміну D значно збільшувало BMD шийки стегнової кістки лише тоді, коли доза вітаміну D не перевищувала 400 IU на добу (SMD = 0.335; 95% CI: від 0.113 до 0.558), але не за дози понад 400 IU на добу (SMD = -0.098; 95% CI: від -0.109 до 0.305). Сам кальцій не впливав на BMD шийки стегнової кістки.

Мета дослідження: Добавки кальцію разом із вітаміном D широко рекомендують для профілактики остеопорозу та пов’язаних із ним переломів. Однак зв’язок між такими добавками та ризиком переломів викликає чимало суперечок. Метою було провести метааналіз рандомізованих контрольованих досліджень [RCTs] щодо приймання добавок кальцію та вітаміну D і профілактики переломів у дорослих.

Результати: Серед знайдених публікацій критеріям включення до основного аналізу відповідали вісім досліджень за участю 30,970 осіб; у них повідомлялося про 195 переломів стегна та 2231 перелом загалом. Метааналіз усіх досліджень показав, що добавки кальцію та вітаміну D статистично значуще знижували ризик усіх переломів на 15 % (SRRE, 0.85; 95 % довірчий інтервал [CI], 0.73-0.98), а ризик переломів стегна — на 30 % (SRRE, 0.70; 95 % CI, 0.56-0.87). Численні аналізи чутливості та підгруп дали подібні узагальнені результати. Одне з обмежень полягає в тому, що в цьому дослідженні використовували дані аналізу підгруп дослідження Women's Health Initiative. Цей метааналіз RCTs підтверджує застосування добавок кальцію та вітаміну D для зниження ризику переломів у дорослих середнього та старшого віку, які живуть як удома, так і в закладах догляду.

Мета дослідження: Остеопороз після менопаузи (PMO) є основною причиною переломів крихкості в усьому світі. Вправи та кальцій/вітамін D є стандартними засобами профілактики, але синергетичний ефект їх поєднання на мінеральну щільність кісткової тканини (BMD) залишається нез’ясованим.

Результати: До аналізу включили 13 RCTs за участю жінок після менопаузи. Порівняно з прийманням лише добавок кальцію та вітаміну D, комплексні втручання значно збільшили BMD поперекового відділу хребта (SMD = 0.31, 95% CI [0.06, 0.55]) і шийки стегнової кістки (SMD = 0.47, 95% CI [0.09, 0.84]); в інших ділянках скелета спостерігалися подібні, але статистично незначущі тенденції. Аналіз підгруп показав, що вібрація всього тіла давала найбільшу й найпослідовнішу користь в обох ділянках, тоді як вправи для тіла й розуму або традиційні китайські вправи (наприклад, Baduanjin) значно покращували BMD поперекового відділу хребта. Коротші втручання (≤6 місяців) давали більший приріст BMD, тоді як довші не забезпечували додаткової переваги. Вправи в поєднанні з добавками кальцію та вітаміну D ефективно покращують мінеральну щільність кісток у жінок після менопаузи, особливо в поперековому відділі хребта та шийці стегнової кістки. Найбільшу користь дають вібрація всього тіла та вправи для тіла й розуму; найефективнішими виявилися короткострокові програми.

Мета дослідження: Ключові клінічні тези. Переломи та остеопороз після менопаузи. Переломи й остеопороз є поширеними, особливо серед жінок старшого віку, а переломи стегна можуть мати руйнівні наслідки. Лікування зазвичай рекомендують жінкам після менопаузи, у яких показник мінеральної щільності кісткової тканини T становить -2.5 або менше, є перелом хребта чи стегна в анамнезі або оцінка за інструментом оцінки ризику переломів (FRAX) свідчить про підвищений ризик перелому.

Результати: Терипаратид знижує ризик переломів хребців та інших кісток. Під час лікування повідомлялося про остеонекроз щелепи та нетипові переломи стегнової кістки, але вони трапляються рідко. Для більшості жінок з остеопорозом співвідношення користі й ризику лікування є виразно позитивним. Оскільки користь зберігається після припинення приймання алендронату або золедронової кислоти, для пацієнток із нижчим ризиком переломів можна розглянути перерву в прийманні препаратів після 5 років лікування алендронатом або 3 років лікування золедроновою кислотою.

Мета дослідження: Мета — сформулювати клінічні рекомендації щодо медикаментозного лікування остеопорозу в жінок після менопаузи.

Результати: Під час розроблення цієї настанови щодо лікування остеопорозу після менопаузи було критично оцінено дані клінічних досліджень і практичний досвід застосування медикаментозної терапії. У процесі обговорень комітету також врахували уподобання пацієнток, дані про дотримання лікування та його тривалість, а також ризики й переваги з погляду пацієнтів і медичних працівників. Члени комітету дійшли згоди щодо чотирьох принципів лікування: (i) Ризик майбутніх переломів у жінок після менопаузи слід визначати за допомогою інструментів оцінювання, адаптованих до конкретної країни, щоб спрямовувати ухвалення рішень. (ii) Під час планування лікування потрібно враховувати уподобання пацієнток. (iii) Харчові та життєві заходи, а також профілактика падінь мають супроводжувати будь-яке медикаментозне лікування для зниження ризику переломів. (iv) Існує кілька видів медикаментозної терапії, здатних знижувати частоту переломів у жінок після менопаузи з підвищеним ризиком, із прийнятним співвідношенням ризику й користі та прийнятним профілем безпеки.

Мета дослідження: Склеростин — це речовина, яку виробляють остеоцити й яка пригнічує активність остеобластів. Моноклональне антитіло ромосозумаб зв’язується зі склеростином і посилює утворення кісткової тканини.

Результати: Усі дози ромосозумабу значно збільшували мінеральну щільність кісткової тканини в поперековому відділі хребта. Зокрема, за щомісячної дози 210 мг вона зросла на 11.3%, тоді як із плацебо знизилася на 0.1%, а з алендронатом зросла на 4.1% і з терипаратидом — на 7.1%. Ромосозумаб також значно збільшував мінеральну щільність кісток у ділянці стегна загалом і шийки стегнової кістки, тимчасово підвищував показники утворення кісткової тканини та тривало знижував показник її резорбції. За винятком легких реакцій у місці ін’єкції, які зазвичай не повторювалися, небажані явища були подібними в усіх групах. У жінок після менопаузи з низькою кістковою масою ромосозумаб був пов’язаний зі збільшенням мінеральної щільності кісткової тканини та її утворення, а також зі зменшенням її резорбції. (Фінансування: Amgen і UCB Pharma; номер у ClinicalTrials.gov: NCT00896532.)

Мета дослідження: Мета цього дослідження — надати ґрунтовний оновлений огляд діагностики та лікування остеопорозу після менопаузи.

Результати: За останні 1-2 роки у сфері остеопорозу після менопаузи було зроблено кілька важливих висновків. У жінок, які протягом 6 років отримували золедронову кислоту, виявили менше морфометричних переломів хребців, ніж у тих, хто припинив лікування після 3 років. Триваліше лікування бісфосфонатами пов’язане з вищим ризиком нетипових переломів стегнової кістки. У жінок після менопаузи з високим ризиком переломів комбінована терапія терипаратидом і деносумабом, імовірно, збільшує мінеральну щільність кісток більше, ніж кожен препарат окремо. Для лікування остеопорозу досліджують кілька нових методів терапії, які перебувають на різних етапах розроблення. Недотримання схем лікування остеопорозу залишається серйозною проблемою клінічної практики.

Мета дослідження: На остеопороз страждають приблизно 8 мільйонів жінок і 2 мільйони чоловіків у Сполучених Штатах. Пов’язані з ним переломи є поширеною причиною захворюваності та смертності, яким можна запобігти, у до 50 відсотків жінок старшого віку.

Результати: Preventive Services Task Force рекомендує проводити двоенергетичну рентгенівську абсорбціометрію для скринінгу всіх жінок віком від 65 років, а також жінок віком від 60 до 64 років із підвищеним ризиком переломів. Деякі організації рекомендують розглянути скринінг усіх чоловіків віком від 70 років. Для людей з остеопорозом, діагностованим за допомогою двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії, або з перенесеним переломом крихкості ефективне лікування першої лінії включає профілактику падінь, достатнє споживання кальцію (щонайменше 1,200 mg на добу) та вітаміну D (щонайменше 700 to 800 IU на добу), а також лікування бісфосфонатом. Для окремих груп пацієнтів можна розглянути ралоксифен, кальцитонін, терипаратид або гормональну терапію.

Мета дослідження: За оцінками, на остеопороз страждають 200 мільйонів людей у всьому світі. Переломи крихкості стегна, хребта й зап’ястка пов’язані з високою смертністю та значним соціально-економічним тягарем.

Результати: Комбінації сенолітиків і деградери на основі PROTAC є новішими механізмами дії. У цьому огляді розглянуто хімію цих сполук, зв’язок між їхньою структурою та активністю, їхню доклінічну фармакологію та перебіг клінічної оцінки. Особливу увагу приділено як невдачам (оданакатиб, кальцилітики, антагоністи інтегринів, інгібітори Src), так і успіхам, адже уроки невдалих розробок впливають на подальші хімічні рішення. Ми намагаємося визначити хімічні стратегії, які найнадійніше прискорювали перехід від лабораторних досліджень до клінічного застосування в лікуванні хвороб кісток, а також ті, що цього не забезпечили.

Мета дослідження: Остеопороз, пов’язаний із хронічною хворобою нирок (CKD), є приблизно у 25% усіх пацієнтів із CKD. Його поширеність зростає зі зниженням функції нирок і сягає 75% серед літніх пацієнтів, які проходять діаліз.

Результати: Оскільки серед пацієнтів із CKD поширеніші змінювані чинники ризику переломів крихкості, немедикаментозні заходи слід рекомендувати всім пацієнтам з остеопорозом, пов’язаним із CKD. Ми оглядаємо сучасні наукові джерела й описуємо 10 порад щодо немедикаментозних заходів, які можуть змінити ризик переломів у пацієнтів із CKD: належне споживання кальцію та вітаміну D, повноцінне харчування й достатнє споживання білка, відмова від куріння та алкоголю, перегляд ліків, заохочення до фізичних вправ, усунення небезпек удома, профілактика ортостатичної гіпотензії, увага до нейропатії та оцінювання ризику падінь, а також впровадження служб координації допомоги при переломах. Усі ці заходи важливі для пацієнтів з остеопорозом, пов’язаним із CKD. Як і для населення загалом, після діагностування остеопорозу насамперед слід розглядати немедикаментозні заходи. У цій статті ми пропонуємо, як пристосувати їх до пацієнтів із CKD.