Безпліддя — чи допомагає піст там, де ліки не дали результату?

Мета дослідження: Існують суперечливі результати щодо впливу дієти на фертильність. Мета цього дослідження — оцінити вплив різних моделей харчування на результати фертильності в людей, які завагітніли природним шляхом, і в тих, хто потребує допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).

Результати: Дотримання різних здорових дієт було пов’язане з кращими результатами ДРТ (дієта ProFertility і Нідерландські рекомендації з харчування) та природного зачаття (дієта для фертильності). Однак через відмінності у складниках здорових дієт результати не об’єднували. Дослідження надали попередні докази того, що моделі харчування або дієти загалом можуть покращувати показники вагітності та живонародження. Однак через неоднорідність наявних даних наразі незрозуміло, які моделі харчування пов’язані з покращенням фертильності та результатів ДРТ.

Мета дослідження: Середземноморська дієта (СД) — це модель харчування, позитивний вплив якої на здоров’я підтверджено доказами; ефективність деяких її поживних речовин для фертильності вже досліджували. Однак досі незрозуміло, чи може суворе дотримання СД сприяти позитивним результатам лікування безпліддя у чоловіків і жінок.

Результати: Критеріям включення відповідали 11 досліджень (n = 13 157 жінок і 1338 чоловіків). Суворіше дотримання СД було пов’язане з живонародженням (I2 = 83.16%; відношення шансів [OR], 0.652; 95% CI, 0.408–3.194), частотою вагітності (I2 = 93.83%; OR, 1.192; 95% CI, 0.349–4.325), концентрацією сперматозоїдів >15 × 106/mL (I2 = 32.97%; OR 2.862; 95% CI, 1.583–5.174) і кількістю сперматозоїдів > 39 × 106/mL (I2 = 48.1%; OR, 2.543; 95% CI, 1.319–4.904); однак результати метааналізу були непослідовними. Наявних доказів щодо суворого дотримання СД і маркерів фертильності недостатньо, щоб рекомендувати її клінічне застосування, хоча вони вказують на покращення показників сперми та можливість кращих результатів вагітності.

Мета дослідження: Забруднення довкілля, малорухливий спосіб життя та нездорові моделі харчування вважають основними змінними чинниками погіршення якості сперми в людей. Метою дослідження було оцінити зв’язок між дотриманням заздалегідь визначеної середземноморської дієти (MedDiet) та показниками якості сперми або результатами медично допоміжного відтворення (MAR) у чоловіків.

Результати: Загальне дотримання MedDiet мало значущий позитивний зв’язок із кількістю сперматозоїдів (24.37 млн спз.; 1.30–47.44; I2 = 89%), загальною рухливістю (8.81%; 2.26–15.37; I2 = 88%), прогресивною рухливістю (7.49%; 1.47–13.50; I2 = 86%) і нормальною морфологією (1.02%; 0.21–1.82; I2 = 77%). Дані двох рандомізованих клінічних випробувань впливу MedDiet на показники сперми узгоджуються з основними результатами. Дані спостережних досліджень і клінічних випробувань свідчать про потенційну користь дотримання MedDiet для показників якості сперми, але не для результатів фертильності. Це дослідження зареєстровано в PROSPERO під номером CRD42024584003.

Мета дослідження: Безпліддя є глобальною проблемою охорони здоров’я, що зачіпає 48 мільйонів пар і 186 мільйонів людей у всьому світі. Безпліддя створює значний економічний і соціальний тягар для пар, які хочуть зачати дитину, і пов’язане з несприятливими чинниками способу життя, зокрема нездоровим харчуванням і недостатньою фізичною активністю.

Результати: Один із ключових механізмів, описаних у наукових працях, пов’язаний із негативним впливом запалення на фертильність: воно може сприяти порушенню менструального циклу, невдалій імплантації та іншим негативним наслідкам для репродуктивного здоров’я. Тому зміни в харчуванні, спрямовані на зменшення запалення, можуть покращити результати фертильності. Цей огляд послідовно показує, що дотримання протизапальних дієт, зокрема середземноморської (а саме збільшення споживання мононенасичених і поліненасичених жирних кислот омега-3, флавоноїдів і зменшення споживання червоного та переробленого м’яса), покращує фертильність, результати допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) і якість сперми у чоловіків. Отже, додавання протизапальних моделей харчування як низькоризикового допоміжного способу лікування безпліддя може частково або повністю покращити фертильність і зменшити потребу в тривалому чи інтенсивному медикаментозному або хірургічному лікуванні.

Мета дослідження: Зростає визнання того, що харчування може бути пов’язане з фертильністю жінок і, зокрема, з успіхом допоміжних репродуктивних технологій; однак конкретних рекомендацій щодо харчування досі немає. Метою дослідження було оцінити зв’язок між дотриманням різних моделей харчування до початку лікування та результатами допоміжних репродуктивних технологій.

Результати: Суворіше дотримання альтернативного індексу здорового харчування 2010 року та дієти для фертильності не було пов’язане з живонародженням після застосування допоміжних репродуктивних технологій. У жінок із другого, третього та четвертого квартилів дотримання середземноморської дієти ймовірність живонародження була значно вищою (0.44, 95% довірчий інтервал, 0.39–0.49), ніж у жінок із першого квартиля (0.31, 95% довірчий інтервал, 0.25–0.39); однак дотримання середземноморської дієти понад рівень другого квартиля не давало додаткової користі. Посилення дотримання дієти ProFertility було лінійно пов’язане з результатами застосування допоміжних репродуктивних технологій. Скориговані шанси (95% довірчий інтервал) на імплантацію, клінічну вагітність і живонародження були вищими відповідно на 47% (21%, 77%), 43% (19%, 72%) і 53% (26%, 85%) на кожне збільшення на 1 SD.

Мета дослідження: Харчування в репродуктивному віці впливає на поточне здоров’я жінок, фертильність, перебіг вагітності та довгострокове здоров’я їхніх дітей. У цьому програмному документі узагальнюються й критично оцінюються дані про вплив моделей харчування, макро- і мікронутрієнтів та добавок на здоров’я жінок, жіночу фертильність і репродуктивні результати, щоб сформулювати практичні рекомендації.

Результати: Збалансоване й різноманітне харчування, багате на цільні та мінімально оброблені продукти, підтримує гормональну регуляцію, овуляцію, здоровий перебіг вагітності та знижує ризик хронічних захворювань. Серед пріоритетних поживних речовин — залізо, фолат, кальцій, вітамін D, цинк, вітамін B12 і довголанцюгові омега-3 жирні кислоти (DHA); добавки варто розглядати, якщо надходження з їжею або засвоєння недостатні. Докази послідовно пов’язують харчування середземноморського типу з покращенням метаболічного здоров’я й чутливості до інсуліну, успіхом IVF, нижчим ризиком гестаційного діабету та сприятливими наслідками для новонароджених. Високе споживання ультраоброблених продуктів пов’язане з нижчою якістю харчування, запаленням, несприятливими наслідками вагітності та можливим порушенням репродуктивної функції; тому їх варто замінювати поживними продуктами.

Мета дослідження: Безпліддя — серйозна клінічна проблема, що впливає на психологічний і фізичний стан людей. Протягом останніх 40 років дослідження пов’язували з чоловічим безпліддям майже 50% випадків відсутності дітей. Важливо зазначити, що, на відміну від інших чинників безпліддя, харчування можна змінювати, а рекомендації щодо нього можна надавати чоловікам із безпліддям.

Результати: За результатами цього дослідження, суворіше дотримання індексу здорового рослинного харчування (hPDI) може значно підвищити щільність і рухливість сперматозоїдів у чоловіків. Суворіше дотримання моделі харчування PDI пов’язане з нижчим ризиком недостатнього об’єму сперми, а суворіше дотримання індексу нездорового рослинного харчування (uPDI) може знижувати ризик недостатньої рухливості сперматозоїдів. У цьому дослідженні вперше оцінювали зв’язок між PDI, hPDI, uPDI та чоловічим безпліддям. Загалом дослідження показало, що харчування впливає на якість сперми й фертильність чоловіків.

Мета дослідження: Азооспермія, тобто відсутність сперматозоїдів в еякуляті, є тяжкою формою чоловічого безпліддя, а можливий вплив інтенсивних змін способу життя на вироблення сперматозоїдів залишається невизначеним.

Результати: Для всіх учасників не вдалося провести повне з’ясування причин захворювання, генетичне тестування, об’єктивно оцінити дотримання програми та однаково задокументувати методи аналізу сперми. Ця неконтрольована серія випадків фіксує клінічно важливий часовий зв’язок між початком інтенсивної програми зміни способу життя та подальшим виявленням сперматозоїдів у чоловіків, у яких раніше повідомляли про азооспермію. Причинно-наслідковий зв’язок встановити неможливо, а окремий внесок дієти та інших складників програми залишається невизначеним. Потрібні проспективні контрольовані дослідження зі стандартизованим андрологічним обстеженням, повним з’ясуванням причин, об’єктивною оцінкою дотримання програми та заздалегідь визначеними репродуктивними результатами.

Мета дослідження: Зв’язок між моделями харчування, що відповідають еталонній дієті EAT-Lancet, яка сприяє здоров’ю людей і планети, та жіночим безпліддям досі не досліджували. Мета цього дослідження — вивчити зв’язок між дотриманням індексу рослинного харчування (PHDI) та безпліддям серед жінок репродуктивного віку у Сполучених Штатах.

Результати: Ці зв’язки зберігалися після врахування віку, етнічної належності, співвідношення доходу до рівня бідності, сімейного стану, куріння, вживання алкоголю, індексу маси тіла, впливу пасивного куріння, гіпертонії та загальної фізичної активності (MET/тиждень). Аналізи чутливості, зокрема моделі з урахуванням вибіркових ваг опитування, та аналізи за віком і індексом маси тіла дали подібні результати. Суворіше дотримання дієти для здоров’я планети (вищий PHDI) було пов’язане з нижчими шансами на самостійно повідомлене безпліддя в цій репрезентативній вибірці жінок зі Сполучених Штатів. Через поперечний дизайн дослідження причинно-наслідковий зв’язок встановити неможливо; однак результати підкреслюють, що якість харчування може бути важливим чинником самостійно повідомленого безпліддя.

Мета дослідження: Медицина способу життя використовує науково обґрунтовані здорові звички — харчування, фізичну активність, відновлювальний сон, керування стресом, соціальні зв’язки та відмову від шкідливих речовин — для профілактики, лікування і часто навіть зворотного розвитку хронічних захворювань. У звичайній медичній практиці потенціал харчування використовують недостатньо.

Результати: У різних ситуаціях деяким пацієнтам може бути корисним споживання білка понад рекомендовану добову норму (RDA) 0.8 г/кг/день для дорослих. Добре сплановані рослинні дієти можуть забезпечити значно більше білка завдяки різноманітним джерелам, як-от бобові, соя, зернові, горіхи та насіння. Достатня кількість білка, рівномірно розподілена протягом дня, підтримує фертильність, ріст плода, лактацію та збереження м’язової маси в перименопаузі й у старшому віці. Впровадження дієт на основі цільних рослинних продуктів (WFPD) з індивідуальними рекомендаціями щодо білка може продовжити період здорового життя, посилити функціональну незалежність і зменшити залежність від ліків, підтверджуючи, що повноцінна їжа є наріжним каменем сучасної медицини.