Молоко й остеопороз — чи захищає вживання молока кістки?

Мета дослідження: Споживання молока й молочних продуктів позитивно пов’язане з мінеральною щільністю кісткової тканини (BMD). Нові дані свідчать про те, що ферментовані молочні продукти (FMP) можуть мати особливий сприятливий вплив на здоров’я кісток.

Результати: Щоденне вживання йогурту або сиру протягом короткого періоду (менше ніж 2 місяці) знижувало концентрацію маркерів резорбції кісток, але не впливало на маркери формування кісткової тканини. Серед ферментованих молочних продуктів, які досліджували в жінок після менопаузи, лише більше споживання йогурту було пов’язане зі зниженим ризиком перелому стегна порівняно з низьким споживанням або його відсутністю. Щоденне вживання сиру може бути пов’язане з вищими показниками BMD T-score, але дані обмежені. Потрібні додаткові й довготривалі дослідження цих зв’язків.

Мета дослідження: Коров’яче молоко часто суворо критикують як причину різноманітних проблем зі здоров’ям, зокрема підвищеного ризику переломів. Уважний аналіз наукової літератури виявляє разючу суперечність.

Результати: Для пояснення цих результатів висували різні гіпотези, зокрема про шкідливий вплив D-галактози, непереносимість лактози та надмірне кислотне навантаження. Епідеміологічні дослідження стикаються з багатьма перешкодами, коли намагаються виявити вплив окремого продукту, особливо через численні взаємодії між продуктами. Крім того, достовірні дані про раціон потрібно збирати протягом тривалого часу, часто задовго до перелому, тому помилки в пригадуванні можуть спричинити значне, але часто не усвідомлене викривлення, особливо в групах населення, де дефіцит кальцію трапляється нечасто. На сьогодні немає переконливих доказів того, що нам слід змінювати нині високий рівень споживання коров’ячого молока.

Мета дослідження: Мінеральна маса, геометрія та мікроструктура кісток, а отже й чинники ризику переломів, залежать від накопичення кісткової маси під час росту та її втрати в подальшому житті. Пікова кісткова маса, якої досягають наприкінці другого десятиліття життя, переважно визначається генетичними чинниками.

Результати: Обидві поживні речовини містяться в молочних продуктах, які забезпечують відповідно 50–60% добового споживання кальцію та 20–30% добового споживання білка. Діти, які не вживають молочних продуктів, мають вищий ризик переломів; це стосується також дорослих і літніх людей, які не включають молочні продукти до раціону, наприклад веганів. Різні інтервенційні дослідження показали певну користь молочних продуктів для накопичення кісткової маси під час росту та обміну кісткової тканини в дорослих. За даними спостережних досліджень, споживання молочних продуктів, особливо ферментованих, які, крім кальцію, фосфору й білка, містять також пробіотики, може бути пов’язане з нижчим ризиком перелому стегна.

Мета дослідження: Остеопоротичні переломи, або переломи крихкості, трапляються в кожної другої жінки та кожного п’ятого чоловіка віком понад 50 років. Вони пов’язані зі значною захворюваністю, підвищеною смертністю та погіршенням якості життя.

Результати: Споживання менш ніж п’яти порцій фруктів і овочів на день пов’язане з вищим ризиком перелому стегна. Дотримання середземноморської або раціональної дієти пов’язане з нижчим ризиком переломів. Різні поживні речовини та моделі харчування впливають на склад і функціонування кишкової мікробіоти. У висновках цього огляду наголошено на важливості збалансованого раціону, що містить мінерали, білок, фрукти й овочі, для здоров’я кісток і профілактики переломів крихкості.

Мета дослідження: Кефір із молока продемонстрував потенціал захисту кісток, але поки що невідомо, чи впливає тривалість бродіння на його дію. У цьому дослідженні оцінювали вплив тривалості бродіння на мікробний склад молочного кефіру та його дію на кістку нижньої щелепи в щурів з остеопорозом, спричиненим глюкокортикоїдами.

Результати: Мікробний склад оцінювали за допомогою секвенування ампліконів генів 16S і 18S рРНК. У бактеріальній спільноті переважали Lactobacillus, а серед грибів — Saccharomyces; істотних змін залежно від тривалості бродіння не було. Триваліше бродіння (MK4 і MK7) значно підвищило рівень кальцію в сироватці крові, товщину кортикального шару нижньої щелепи, площу міжкореневої кістки, зрілість колагену та стійкість до перелому. Ці результати свідчать, що триваліше бродіння посилює захисну дію молочного кефіру на кістки, хоча основні мікробні групи залишаються відносно незмінними. Це підкреслює важливість тривалості бродіння для оптимізації молочного кефіру, що допомагає зберігати кістку нижньої щелепи за остеопорозу.

Мета дослідження: Дослідити вплив молочних мінералів на мінеральну щільність кісток (BMD) і якість кісток у щурів, що ростуть, а також вивчити пов’язані з цим механізми засвоєння кальцію, обміну кісткової тканини та взаємозв’язку кишківника й кісток.

Результати: Молочні мінерали були не менш ефективними за CaCO3 у збільшенні вмісту кальцію в стегновій кістці, підвищенні BMD і поліпшенні мікроархітектури кісток. Примітно, що група із середньою дозою досягла ефекту захисту кісток, порівнянного з групою CaCO3, попри на 20.8% нижчий вміст кальцію; водночас рівень його засвоєння був відносно високим (90.9% проти 86.5%). Щодо маркерів у сироватці крові, молочні мінерали підтримували формування кісткової тканини та пригнічували її резорбцію, забезпечуючи чистий анаболічний ефект, порівнянний із CaCO3. Молочні мінерали значно підвищили експресію білків CYP27B1 у нирках і транспортних білків іонів кальцію в кишківнику, а також збільшили рівень IGF-I у сироватці крові. Крім того, молочні мінерали сприяли зростанню кількості певних родів кишкових мікроорганізмів, які мали значний позитивний зв’язок з IGF-I, вмістом кальцію в кістках і BMD.