М’ясо чи овочі — чи є взагалі сенс у війні за тарілку?

Мета дослідження: З’являється дедалі більше доказів того, що заміна продуктів тваринного походження рослинними пов’язана з нижчим ризиком серцево-судинних захворювань (ССЗ), діабету 2-го типу (Д2Т) і смерті від усіх причин. Ми мали на меті систематично узагальнити й оцінити докази щодо впливу заміни будь-яких продуктів тваринного походження рослинними на кардіометаболічне здоров’я та смертність від усіх причин, провівши систематичний огляд і метааналіз.

Результати: Загалом до аналізу включили 37 публікацій, що ґрунтувалися на 24 когортних дослідженнях. Докази помірної достовірності свідчили про нижчий ризик ССЗ, коли перероблене м’ясо замінювали горіхами [SHR (95% ДІ): 0.73 (0.59, 0.91), n = 8 когорт], бобовими [0.77 (0.68, 0.87), n = 8] і цільнозерновими продуктами [0.64 (0.54, 0.75), n = 7], а також коли яйця замінювали горіхами [0.83 (0.78, 0.89), n = 8], а вершкове масло — оливковою олією [0.96 (0.95, 0.98), n = 3]. Крім того, ми виявили докази помірної достовірності щодо зворотного зв’язку з частотою виникнення Д2Т, коли червоне м’ясо замінювали цільнозерновими продуктами/зерновими [0.90 (0.84, 0.96), n = 6], а червоне або перероблене м’ясо — горіхами [0.92 (0.90, 0.94), n = 6 або 0.78 (0.69, 0.88), n = 6]. Такий самий зв’язок спостерігався при заміні птиці цільнозерновими продуктами [0.87 (0.83, 0.90), n = 2], а яєць — горіхами або цільнозерновими продуктами [0.82 (0.79, 0.86), n = 2 або 0.79 (0.76, 0.83), n = 2].

Мета дослідження: У міру старіння населення світу вкрай важливо визначити такі дієти, які не лише запобігають неінфекційним захворюванням, а й найкраще сприяють здоровому старінню.

Результати: Співвідношення шансів для найвищого квінтиля порівняно з найнижчим коливалося від 1.45 (95% довірчий інтервал (ДІ) = 1.35–1.57; здорова рослинна дієта) до 1.86 (95% ДІ = 1.71–2.01; альтернативний індекс здорового харчування). Коли вікову межу здорового старіння змістили до 75 років, найсильніший зв’язок зі здоровим старінням показала дієта за альтернативним індексом здорового харчування: співвідношення шансів становило 2.24 (95% ДІ = 2.01–2.50). Більше споживання фруктів, овочів, цільнозернових продуктів, ненасичених жирів, горіхів, бобових і нежирних молочних продуктів було пов’язане з більшою ймовірністю здорового старіння. Натомість більше споживання трансжирів, натрію, солодких напоїв і червоного та/або переробленого м’яса було пов’язане зі зниженням цієї ймовірності. Наші результати свідчать, що раціони з великою часткою рослинних продуктів і помірною кількістю корисних продуктів тваринного походження можуть сприяти здоровому старінню загалом і допомогти сформувати майбутні рекомендації з харчування.

Мета дослідження: Попри зростання популярності рослинних альтернатив м’ясу, даних про вплив цих продуктів на здоров’я мало. Ми мали на меті порівняти вплив споживання рослинної альтернативи м’ясу (Plant) і м’яса тваринного походження (Animal) на показники здоров’я. Основним результатом був рівень триметиламін-N-оксиду (TMAO) у сироватці крові натще.

Результати: Серед 36 учасників, які надали повні дані за обидва періоди перехресного дослідження, було 67% жінок і 69% людей європейського походження; середній вік ± стандартне відхилення становив 50 ± 14 років, а ІМТ — 28 ± 5 кг/м2. Середня кількість порцій на день ± стандартне відхилення не відрізнялася залежно від послідовності втручань: 2.5 ± 0.6 для Plant і 2.6 ± 0.7 для Animal (P = 0.76). Середні концентрації TMAO ± стандартна похибка середнього були загалом значно нижчими для Plant (2.7 ± 0.3), ніж для Animal (4.7 ± 0.9) (P = 0.012), але спостерігався значущий ефект послідовності (P = 0.023). Концентрації TMAO були значно нижчими для Plant серед n = 18 учасників, які отримували Plant другим (2.9 ± 0.4 порівняно з 6.4 ± 1.5 для Plant і Animal відповідно, P = 0.007), але не серед n = 18 учасників, які отримували Plant першим (2.5 ± 0.4 порівняно з 3.0 ± 0.6 для Plant і Animal відповідно, P = 0.23). Дослідницький аналіз мікробіому не виявив можливих відмінностей між тими, хто відповів на втручання, і тими, хто не відповів.

Мета дослідження: Оскільки споживання білка у світі зростає, ми досі недостатньо розуміємо відмінності між джерелами білка, зокрема між тваринними та рослинними білками, і те, які рекомендації давати пацієнтам із запальними захворюваннями кишківника (ЗЗК). У цьому огляді узагальнено наявні дані про те, як тваринні та рослинні білки по-різному впливають на фізіологічні процеси, ризик ЗЗК і перебіг захворювання.

Результати: По-друге, дані спостережень вказували на можливий зв’язок між більшим споживанням тваринного білка та ризиком виразкового коліту (ВК), однак цей зв’язок менш послідовно спостерігається при хворобі Крона (ХК). Велике споживання м’яса, зокрема червоного, також пов’язане з вищим ризиком рецидиву ВК. По-третє, окремі тваринні білки використовують у складі ефективних стратегій для досягнення ремісії та підтримання її при ХК. Підсумовуючи, наявні дані свідчать, що рекомендації для пацієнтів із ЗЗК мають виходити за межі поради обирати рослинний або тваринний білок і враховувати конкретні джерела білка та загальний раціон.

Мета дослідження: Рослинні дієти дедалі частіше привертають увагу як частина лікування хронічної хвороби нирок (ХХН), однак залишаються побоювання щодо якості білків рослинного походження. Традиційно білки тваринного походження вважали білками з високою біологічною цінністю, а рослинні білки називали білками з низькою біологічною цінністю. Це сприяло хибним уявленням про їхню поживну повноцінність.

Результати: У цьому огляді ми ставимо під сумнів такі припущення, наводячи нові дані про поживну якість рослинних білків, способи поліпшити їхній амінокислотний склад і їхню роль у контексті ХХН. Крім того, ми розглядаємо вплив рослинних і тваринних білків на функцію нирок, м’язову масу та кишкову мікробіоту. Також розглянуто альтернативні джерела білка, як-от їстівні комахи та гриби, з огляду на їхній можливий харчовий і екологічний внесок. Наші результати свідчать, що добре сплановані раціони, основу яких становлять рослинні продукти, можуть забезпечити потребу в білку й амінокислотах на всіх стадіях ХХН без шкоди для м’язового чи метаболічного здоров’я.