Трави й рослиниКора верби — природний аспірин, який витіснила таблетка?
Джерел: 5 · Стаття: 10 108 знаків
Генрик Ружанський зазначає, що природний саліцин із кори верби не подразнює слизову оболонку шлунка й дванадцятипалої кишки так, як синтетичні саліцилати.
- Із саліцину отримали саліцилову кислоту, а в 1853 році — ацетилсаліцилову кислоту, яка подразнює менше, ніж чиста саліцилова кислота.
- Кора верби містить від 1 до 7% саліцину, а саліцилатним сполукам і флавоноїдам приписують знеболювальну, протизапальну та жарознижувальну дію.
- У продажу є сучасні препарати з екстрактом кори верби, іноді стандартизованим за вмістом саліцину.
Що пишуть автори
Henryk Różański
Із саліцину — глікозиду з кори верби — отримали чисту саліцилову кислоту.
„У 1838 році Раффаеле Пірія (1814–1865) отримав чисту саліцилову кислоту із саліцину (глікозиду з кори верби). У 1853 році Шарль Ф. Жерар отримав ацетилсаліцилову кислоту, яка подразнює менше, ніж чиста саліцилова кислота. У 1859 році Герман Кольбе (1818–1884) встановив структурну формулу саліцилової кислоти та розробив методи її промислового виробництва.”W 1838 roku Raffaele Piria (1814-1865) otrzymał czysty kwas salicylowy z salicyny (glikozydu z kory wierzby). W 1853 roku Charles F. Gerhardt uzyskał kwas acetylosalicylowy, mniej drażniący od czystego kwasu salicylowego. W 1859 roku Hermann Kolbe (1818-1884) ustalił wzór strukturalny kwasu salicylowego oraz opracował metody jego uzyskiwania na skalę przemysłową.
Henryk Różański
У 1853 році отримали ацетилсаліцилову кислоту, яка подразнює менше, ніж чиста саліцилова кислота.
„У 1853 році Шарль Ф. Жерар отримав ацетилсаліцилову кислоту, яка подразнює менше, ніж чиста саліцилова кислота. У 1859 році Герман Кольбе (1818–1884) встановив структурну формулу саліцилової кислоти та розробив методи її промислового виробництва.”W 1853 roku Charles F. Gerhardt uzyskał kwas acetylosalicylowy, mniej drażniący od czystego kwasu salicylowego. W 1859 roku Hermann Kolbe (1818-1884) ustalił wzór strukturalny kwasu salicylowego oraz opracował metody jego uzyskiwania na skalę przemysłową.
Henryk Różański
Кора верби містить від 1 до 7% саліцину.
„Кора верби містить від 1 до 7% фенольного глікозиду — саліцину, а також глікозиди фрагілі́н, салікортин, тремулацин і популін. Важливими активними компонентами є також флавоноїди (кверцетин, лютеолін, ериодиктіол, нарингенін), саліцилова, ферулова, п-кумарова й кавова кислоти та дубильні речовини (8–20%).”Kora wierzby zawiera od 1 do 7% glikozydu fenolowego – salicyny, ponadto glikozy fragilinę, salikortynę, tremulacynę i populinę. Istotnymi składnikami czynnymi są również flawonoidy (kwercetyna, luteolina, eriodykcjol, naryngenina), kwas salicylowy, kwas ferulowy, p-kumarowy, kawowy i garbniki (8-20%).
Henryk Różański
Саліцилатним сполукам і флавоноїдам приписують протизапальну, знеболювальну та жарознижувальну дію.
„Саліцилатні сполуки та флавоноїди мають протизапальну, знеболювальну, протиексудативну, потогінну й жарознижувальну дію, а отже, допомагають при ревматизмі та артриті. Вони полегшують симптоми застуди й грипу, покращують кровообіг, посилюють діурез і пришвидшують виведення токсичних і непотрібних продуктів обміну речовин (зокрема сечової кислоти).”Związki salicylowe i flawonoidy działają przeciwzapalnie, przeciwbólowo, przeciwwysiekowo, napotnie, przeciwgorączkowo i przez to przeciwreumatycznie i przeciwartretycznie. Łagodzą objawy przeziębiania i grypy. Poprawiają krążenie krwi, zwiększają diurezę, przyspieszają wydalanie toksycznych i zbędnych metabolitów (w tym kwasu moczowego).
Henryk Różański
У продажу є сучасні препарати з екстрактом кори верби, іноді стандартизованим за вмістом саліцину.
„У продажу є сучасні препарати з екстрактом кори верби, іноді стандартизованим за вмістом саліцину. У традиційній фітотерапії та медицині минулого використовували водні й водно-спиртові екстракти кори верби. Порошок кори діє слабо, оскільки погано екстрагується у травному тракті.”W handlu znajdują się nowoczesne preparaty zawierające wyciąg z kory wierzby, niekiedy standaryzowany na zawartość salicyny. W tradycyjnym ziołolecznictwie i dawnej medycynie stosowano wodne i alkoholowo-wodne wyciągi z kory wierzby. Sproszkowana kora działa mało efektywnie, ponieważ jest słabo ekstrahowana w przewodzie pokarmowym.
Henryk Różański
У традиційній фітотерапії використовували водні й водно-спиртові екстракти кори, а порошок кори діяв слабо.
„У традиційній фітотерапії та медицині минулого використовували водні й водно-спиртові екстракти кори верби. Порошок кори діє слабо, оскільки погано екстрагується у травному тракті. Найцінніші — рідкі, густі й сухі екстракти, а також відвар кори верби.”W tradycyjnym ziołolecznictwie i dawnej medycynie stosowano wodne i alkoholowo-wodne wyciągi z kory wierzby. Sproszkowana kora działa mało efektywnie, ponieważ jest słabo ekstrahowana w przewodzie pokarmowym. Najwartościowsze są ekstrakty płynne, gęste, suche oraz odwar z kory wierzby.
Henryk Różański
Природний саліцин не подразнює слизову оболонку шлунка й дванадцятипалої кишки так, як синтетичні саліцилати.
„Природний саліцин, на відміну від синтетичних саліцилатів, не подразнює слизову оболонку шлунка й дванадцятипалої кишки.
Верба ламка — Salix fragilis L. — поширена в Польщі, як і верба біла — Salix alba L., верба козяча Salix cuprea L., верба попеляста — Salix cinerea L. та верба вушката — Salix aurita L.”Salicyna naturalna, w przeciwieństwie do syntetycznych salicylanów, nie drażni błony śluzowej żołądka i dwunastnicy.
Wierzba krucha – Salix fragilis L. jest popolita w Polsce, podobnie jak wierzba biała – Salix alba L., wierzba iwa Salix cuprea L., wierzba szara – Salix cinerea L., wierzba uszata – Salix aurita L.
Henryk Różański
За давнім описом, кора верби при внутрішньому вживанні мала допомагати, зокрема, при ревматизмі.
„Наведу також опис лікувальних властивостей верби за доктором Чарновським. Він добре відображає застосування верби в медицині минулого, на початку XX століття: «Відвар кори або порошок уживали всередину проти коклюшу, слизисто-гнійного нежитю, малярії, скупчення слизу в шлунку й кишківнику, гострого або затяжного (хронічного, прим.) ревматизму, порушень травлення внаслідок надмірної праці, кривавої діареї, золотухи, хвороб залоз, набряку селезінки; зовнішньо — для тонізувальних ванн, компресів, полоскання рота й горла, а також для миття голови від лупи».”Podam jeszcze opis właściwości leczniczych wierzby wg dra Czarnowskiego, który dobrze odzwierciedla zastosowanie lecznicze wierzby w dawnej medycynie, z początku XX wieku: „Użytek z kory odważonej lub sproszkowanej wewnętrznie przeciw krztuścowi, śluzowato ropnym katarom, zimnicy, zaflegmieniom żołądka i kiszek, ostremu lub przewłocznemu (przewlekłemu, przyp.) gośćcowi, zaburzeniom w trawieniu skutkiem nadmiernej pracy, krwawej biegunce, zołzom, gruczołom, obrzękowi śledziony; zewnętrznie do krzepiących kąpieli, okładów, wody do ust i płukania gardła, a również do mycia głowy od łupieżu.
Henryk Różański
У фармакопеях зазначено кору верби з гілок кількох видів; вона має містити щонайменше 1,5% похідних саліцилової кислоти в перерахунку на саліцин.
„Відповідно до вимог обох фармакопей кора має містити не менше ніж 1,5% сумарних похідних саліцилової кислоти в перерахунку на саліцин.
Квітки верби (котики, Amentum Salicis) і листя — сировина, яку використовують у народній медицині. Варто, однак, додати, що Паризька фармакопея — Pharmacopoea Parisiensis 1758 року...”Zgodnie z wymogami obu farmakopei kora powinna zawierać nie mniej niż 1,5% sumy pochodnych salicylowych w przeliczeniu na salicynę.
Kwiat (bazie, Amentum Salicis) i liście wierzby to surowce stosowane w medycynie ludowej. Warto jednak dodać, że Farmakopea Paryska – Pharmacopoea Parisiensis z 1758 r.
Henryk Różański
Як офіційну лікарську сировину зазначено кору білої або пурпурової верби.
„Офіційно сировину заготовляють із білої верби Salix alba L. або пурпурової верби Salix purpura L., родини Salicaceae. Сировиною є кора — Salicis Cortex, рідше гілки або саме листя — Turiones et Folium Salicis. Особисто я рекомендую молоді гілки верби разом із молодим листям, адже в них найбільше активних компонентів.”Oficjalnie surowiec pozyskiwany jest z wierzby białej Salix alba L. lub wierzby purpurowej Salix purpura L., z rodziny Salicaceae. Surowcem jest kora – Salicis Cortex, rzadziej gałązki lub same liście – Turiones et Folium Salicis. Osobiście polecam młode gałązki wierzby wraz z młodymi liśćmi, bowiem te są najbardziej zasobne w składniki czynne.
Дослідження з PubMed · Europe PMC
Ми вибрали дослідження з найкращими позитивними результатами (кількість: 3). Це добірка, а не повний огляд усіх досліджень.
Загальна кількість досліджень на цю тему в PubMed: 41.
Огляд свідчить, що невелика кількість клінічних досліджень підтверджує застосування екстракту кори верби при хронічному болю в попереку та суглобах, а також при остеоартрозі.
Мета дослідження: Екстракт кори верби використовують тисячі років як протизапальний, жарознижувальний і знеболювальний засіб. Попри тривалу історію застосування, опубліковано відносно мало досліджень за участю людей і тварин, які підтверджують спостереження, засновані на практичному досвіді.
Результати: Останніми роками різні дослідження in vitro та на тваринах показали, що протизапальна дія екстракту кори верби пов’язана зі зниженням активності медіаторів запалення — фактора некрозу пухлини-α та ядерного фактора каппа B. Хоча екстракти кори верби зазвичай стандартизують за вмістом саліцину, важливу роль у лікувальній дії можуть відігравати й інші компоненти екстрактів, зокрема інші саліцилати, поліфеноли та флавоноїди. Побічні ефекти, схоже, мінімальні порівняно з нестероїдними протизапальними препаратами, зокрема аспірином. Основне занепокоєння можуть викликати алергічні реакції в людей, чутливих до саліцилатів.
Гроші на дослідженняне вказано
Чи мають автори зв’язки з компаніями?не вказано
Чи допомагав виробник у дослідженні?невідомо
Вид дослідженняобговорення інших досліджень
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Огляд описує знеболювальну та протизапальну дію кори верби, яка може бути наслідком поєднаної дії її компонентів, а не лише саліцину.
Мета дослідження: Багато хто вважає вербу природним джерелом аспірину. Однак види верби містять лише невелику кількість саліцину — попередника лікарської речовини, який під час всмоктування перетворюється на різні похідні саліцилатів.
Результати: Багатокомпонентна активна речовина кори верби має ширший механізм дії, ніж аспірин, і не спричиняє серйозних побічних ефектів. На відміну від синтетичного аспірину, кора верби не пошкоджує слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Доза екстракту, що містила 240 мг саліцину, істотно не вплинула на згортання крові. Людям із відомою алергією на аспірин не можна застосовувати препарати кори верби.
Гроші на дослідженняне вказано
Чи мають автори зв’язки з компаніями?не вказано
Чи допомагав виробник у дослідженні?невідомо
Вид дослідженняінше
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
У лабораторному дослідженні екстракт кори верби виявив протизапальну дію в активованих імунних клітинах.
Мета дослідження: Екстракт кори верби часто застосовують для лікування болісних ревматологічних захворювань, як-от артриту та болю в спині. Його дію пов’язували з основним компонентом — саліцином, але фармакологічні дослідження показали, що клінічну ефективність екстракту кори верби не можна пояснити лише вмістом саліцину. Тому для пояснення протизапальної дії екстракту кори верби запропоновано різні механізми.
Результати: STW 33-I і водорозчинна фракція Fr E виявили значну протизапальну дію, залежну від концентрації, у моноцитах, активованих ліпополісахаридом. Обидва засоби пригнічували внутрішньоклітинну експресію білка фактора некрозу пухлини-альфа (TNFα), а також експресію мРНК TNFα і циклооксигенази 2 (COX-2) та вивільнення оксиду азоту (NO). Крім того, вони спричиняли апоптоз моноцитів, активованих із прозапальною дією. Також обробка активованих макрофагів STW 33-I пригнічувала переміщення субодиниці p65 ядерного транскрипційного фактора каппа B (NF-κB p65) до ядра. Це дослідження in vitro свідчить про значну протизапальну дію водного екстракту кори верби STW 33-1 та його водорозчинної фракції: вони пригнічують прозапальні цитокіни (TNFα), COX-2 і переміщення транскрипційного фактора NF-κB до ядра в моноцитах, активованих із прозапальною дією.
Гроші на дослідженнядержава, державні установи
Чи мають автори зв’язки з компаніями?не вказано
Чи допомагав виробник у дослідженні?невідомо
Вид дослідженнялабораторне дослідження (на клітинах)
«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.
Pisaczek не оцінює, хто має рацію. Він показує, що написано і де це прочитати. Кожне речення вище має своє джерело.