Келих вина для серця — корисна звичка чи зручний міф?

Мета дослідження: Передумови: Метою цього систематичного огляду й метааналізу було: (i) дослідити зв’язок між споживанням вина та смертністю від серцево-судинних захворювань, серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) та ішемічною хворобою серця (ІХС), а також (ii) проаналізувати, чи можуть на цей зв’язок впливати особисті характеристики та чинники дослідження, зокрема середній вік учасників, частка жінок, тривалість спостереження та частка тих, хто курить нині.

Результати: Об’єднаний ВР для зв’язку між споживанням вина та ризиком ІХС за методом ДерСімоняна—Лерда становив 0.76 (95% ДІ: 0.69, 0.84), для ризику ССЗ — 0.83 (95% ДІ: 0.70, 0.98), а для смертності від серцево-судинних причин — 0.73 (95% ДІ: 0.59, 0.90). Висновки: дослідження виявило обернений зв’язок між споживанням вина та смертністю від серцево-судинних причин, ССЗ та ІХС. Вік, частка жінок у вибірках і тривалість спостереження не впливали на цей зв’язок. Ці результати слід тлумачити обережно, оскільки збільшення споживання вина може зашкодити людям, чутливим до алкоголю через вік, приймання ліків або захворювання.

Мета дослідження: Вино — це складна суміш, що складається переважно з води (86%) та етилового спирту (12%), а також інших молекул, таких як поліфеноли, органічні кислоти, таніни, мінеральні сполуки, вітаміни та біологічно активні речовини, які відіграють важливу роль у формуванні особливих властивостей кожного вина.

Результати: Згідно з епідеміологічними даними, помірне вживання червоного вина знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань і діабету. Червоне вино містить як алкогольні, так і безалкогольні компоненти, однак поки що незрозуміло, які саме з них зумовлюють ці ефекти. Додавання вина до раціону здорових людей може принести додаткову користь. Нові дослідження мають приділяти більше уваги характеристикам окремих компонентів вина, щоб можна було проаналізувати й вивчити вплив кожного з них на профілактику та лікування певних захворювань.

Мета дослідження: Дослідження, що оцінюють споживання алкоголю та серцево-судинні захворювання, дали суперечливі результати.

Результати: До досліджуваної популяції увійшло загалом 1,579,435 осіб із 56 когорт у кількох країнах. Ми виявили, що помірне споживання вина, визначене як 1–4 порції на тиждень, було пов’язане зі зниженням ризику смерті від серцево-судинних причин порівняно зі споживанням пива чи міцних напоїв. Однак вищий ризик смерті від серцево-судинних захворювань зазвичай спостерігався за інтенсивнішого щоденного або щотижневого вживання всіх видів алкогольних напоїв. Імовірно, спостережні дослідження можуть переоцінювати користь алкоголю для наслідків серцево-судинних захворювань. Хоча помірне споживання вина, ймовірно, пов’язане з низькою частотою серцево-судинних подій, існує багато чинників, що можуть спотворювати результати, зокрема спосіб життя, генетичні та соціально-економічні зв’язки зі споживанням вина, які, ймовірно, значною мірою пояснюють зв’язок між вином і зниженням частоти серцево-судинних подій. Потрібні подальші проспективні дослідження алкоголю та смертності від усіх причин, зокрема від раку.

Мета дослідження: Метою європейського проєкту FAIR CT 97 3261 «Вино та серцево-судинні захворювання» було дослідити біологічні ефекти та механізми дії компонентів вина як чинників захисту від серцево-судинних захворювань, а також оцінити їхню клінічну значущість у контексті регулярного помірного споживання вина (1, 2).

Результати: Після вживання червоного вина у добровольців спостерігалося значне зниження рівня кількох маркерів серцево-судинного ризику, виміряних на поверхні циркулюючих клітин або в плазмі. Нарешті, метааналіз усіх доступних епідеміологічних досліджень засвідчив значний обернений зв’язок між помірним споживанням вина (150–300 мл щодня) та ризиком основних серцево-судинних подій. Отже, цей проєкт FAIR допоміг обґрунтувати біологічну правдоподібність епідеміологічного зв’язку помірного споживання вина з профілактикою серцево-судинних захворювань. Червоне вино та RWPE загалом можуть виявитися корисними у боротьбі з головною причиною смерті громадян Європи.

Мета дослідження: Мета дослідження — з’ясувати, як споживання вина, пива та міцних напоїв — окремо й у поєднанні — пов’язане зі смертністю. Також оцінювали зв’язок між загальним споживанням алкоголю та смертністю від серцево-судинних захворювань, ішемічної хвороби серця, раку та захворювань, пов’язаних з алкоголем.

Результати: Для смерті від усіх причин у чоловіків і жінок разом відношення ризиків становило 0.91 (95% довірчий інтервал: 0.88–0.94) для 1–9 келихів алкоголю за 14 днів, 1.01 (0.96–1.07) для 10–19 келихів і 1.44 (1.32–1.57) для 20 і більше келихів порівняно з тими, хто не вживав алкоголь. Відповідні відношення ризиків смерті від ішемічної хвороби серця становили 0.86 (0.77–0.97), 0.82 (0.68–0.98) і 1.09 (0.83–1.43), а смерті від причин, пов’язаних з алкоголем, — 1.63 (1.07–2.49), 4.47 (2.85–7.02) і 13.0 (8.11–20.8). Низьке споживання лише вина або вина разом із невеликою кількістю пива чи міцних напоїв було пов’язане з відношеннями ризиків від 0.84 (0.78–0.89) до 0.90 (0.84–0.97). Поєднання напоїв без вина показало відношення ризиків від 1.00 (0.95–1.06) до 1.06 (1.00–1.13). Низьке споживання вина було пов’язане з нижчою смертністю, ніж повна відмова від алкоголю, незалежно від того, чи вживали люди небагато пива або міцних напоїв.

Мета дослідження: Епідеміологічні дослідження свідчать, що, попри шкідливі наслідки надмірного вживання алкоголю, низьке та помірне споживання вина пов’язане зі сприятливими наслідками для серцево-судинної системи. Біологічні ефекти багатого на поліфеноли червоного вина досліджували широко, але про вплив білого вина на роботу клітин міокарда та механізми цього впливу відомо менше.

Результати: Однак вироблення мітохондріальних АФК у дихальному комплексі I було значно знижене, особливо під час зворотного перенесення електронів, що імітує ішемію/реперфузію. Транскриптомний аналіз виявив незначні зміни; жоден ген не досяг порогового значення частоти хибних відкриттів. Аналізи на основі номінальної значущості виявили зміни, пов’язані з перенесенням електронів у мітохондріях, контролем якості білків, апоптозом і запальною сигналізацією. Отже, чотиритижневе споживання білого вина було пов’язане зі зниженням мітохондріальних АФК без погіршення біоенергетики серця, а також із незначними змінами транскрипції.

Мета дослідження: Діабет 2-го типу (Д2Т) — поширене в усьому світі захворювання, що підвищує ризик серцево-судинних (СС) ускладнень, інвалідності та смерті. Надмірне вживання алкоголю шкідливе, але вплив помірного споживання вина досі є предметом дискусій.

Результати: Його слід уникати людям із підвищеною вразливістю, а також тим, хто має супутні захворювання, як-от MASLD та інші значні захворювання печінки, периферичну нейропатію або інші тяжкі стани. Отже, помірне споживання вина може бути пов’язане зі зниженням ризику розвитку Д2Т і з певними перевагами для серцево-судинної системи в пацієнтів із Д2Т. Вразливим пацієнтам слід утримуватися від алкоголю, а людям, які зараз його не вживають, не слід починати. Якщо людина вживає вино, кількість має залишатися помірною (якомога меншою), вино слід пити під час здорової їжі й лише після індивідуальної клінічної оцінки.

Мета дослідження: Зв’язок між споживанням алкоголю та частотою інфаркту міокарда (ІМ), інсульту й смертністю від усіх причин суттєво різниться залежно від регіону. У цьому проспективному дослідженні цей зв’язок вивчали на основі даних когорти шведських чоловіків віком 45–50 років на початку спостереження, оцінюючи підгрупи за різні часові проміжки та збираючи дані про серцево-судинні наслідки.

Результати: Статистично значущого зв’язку між споживанням алкоголю та інсультом не виявлено (p > 0.05). Однак споживання алкоголю було пов’язане з нижчими шансами ІМ (OR = 0.57, 95% CI: 0.41–0.79) і невеликим збільшенням тривалості виживання (HR = 0.997, 95% CI: 0.995–1.000). Медіанна перевага в тривалості життя споживачів алкоголю порівняно з тими, хто його не вживав, становила 1.3 року. Усі види алкогольних напоїв були обернено пов’язані зі смертністю від усіх причин (загальне споживання алкоголю: OR = 0.57; пиво: OR = 0.68, 95% CI: 0.50–0.92; вино: OR = 0.55, 95% CI: 0.41–0.75). Натомість споживання пива було пов’язане з вищими шансами ІМ (OR = 1.70, 95% CI: 1.05–2.75). Отже, споживання алкоголю чоловіками середнього віку було пов’язане з довшим виживанням за 30 років спостереження, тоді як пиво корелювало з вищою ймовірністю ІМ.