Кава-кава — острівний напій від тривоги й стресу чи загроза для печінки?

Мета дослідження: Тривожний розлад — поширене психічне захворювання. Лікарські рослини стали предметом інтересу для лікування тривоги. Мета цього дослідження — оцінити й порівняти ефективність і прийнятність усіх можливих лікарських рослин для лікування тривоги.

Результати: Було розглянуто загалом 29 досліджень, у яких порівнювали 12 лікарських рослин. Silexan (середня різниця [MD]: -3.84, 95% достовірний інтервал [CrI]: від -6.31 до -1.34) мав значний вплив на тривогу й, можливо, допомагав у лікуванні депресії (стандартизована середня різниця [SMD]: -0.37, 95% довірчий інтервал [CI]: від -0.53 до -0.20) і безсоння (SMD: -0.48, 95% CI: від -0.76 до -0.21). Кава виявилася ефективним протитривожним засобом (MD: -2.46, 95% CrI: від -4.47 до -0.32), але, можливо, неефективною для пацієнтів із генералізованим тривожним розладом (MD: -0.17, 95% CrI: від -2.55 до -1.97). Ginkgo biloba (MD: -4.63, 95% CrI: від -9.01 до -0.23) і Withania somnifera (MD: -4.90, 95% CrI: від -9.70 до -0.17) були ефективними за показниками HAMA, але дослідження мали обмеження через малу кількість учасників.

Мета дослідження: Синтетичні протитривожні препарати ефективні для лікування тривоги, але мають побічні ефекти. Нестача ресурсів і часу часто робить такі методи лікування, як психологічні втручання, практично нездійсненними.

Результати: Усі сім розглянутих досліджень засвідчили ймовірну перевагу екстракту кави над плацебо. Метааналіз трьох досліджень показав значну різницю на користь екстракту кави у зниженні загального бала за шкалою оцінювання тривоги Гамільтона (середньозважена різниця — 9.69; 95% довірчий інтервал — 3.54–15.83). Ці дані свідчать, що екстракт кави перевершує плацебо як засіб симптоматичного лікування тривоги. Отже, екстракт кави — це рослинний засіб від тривоги, який варто розглянути.

Мета дослідження: Визначити, чи є кава-кава ефективним засобом для боротьби із симптомами тривоги, попри попередження Центрів з контролю та профілактики захворювань (CDC) про її токсичність для печінки.

Результати: У 3 із 7 досліджень кава-кава виявилася ефективнішою за плацебо. За результатами 5 клінічних досліджень (n = 330) розраховано підсумкове співвідношення ризиків 1.50 (95% CI: 1.12, 2.01) на користь лікування. Побічні явища були такими самими, як у разі приймання плацебо (P = 0.574), а лабораторні показники токсичності для печінки не відрізнялися від вихідних, за винятком двох досліджень. Кава-кава може бути засобом короткочасного лікування тривоги, але не заміною тривалого застосування протитривожних препаратів. Хоча в цьому огляді цього не спостерігали, токсичне ураження печінки особливо можливе, якщо приймати її довше ніж 8 тижнів.

Мета дослідження: У цій статті подано оновлений через 10 років систематичний огляд 2007 року лікарських рослин, які вивчали для лікування широкого спектра психічних розладів, зокрема депресії, тривоги, обсесивно-компульсивного, сезонного афективного, біполярного, психотичного, фобічного, соматоформного розладів і синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю.

Результати: До інших перспективних лікарських рослин, щодо яких є попередні докази ефективності, належать Curcuma longa (куркума) при депресії, Withania somnifera (ашваганда) при афективних розладах і Ginkgo biloba (гінкго) як додаткове лікування шизофренії. Хоча депресію та тривогу досліджують часто, багато інших психічних розладів потребують подальших проспективних досліджень. У попередньому огляді пропонували частіше вивчати застосування окремих лікарських рослин разом із фармацевтичними препаратами, але такі дослідження й досі проводилися рідко. Крім того, майбутні дослідження мають більше уваги приділяти аналізу біомаркерів, зокрема фармакогеноміці, щоб визначити генетичні чинники, які впливають на відповідь на лікування лікарськими рослинами.

Мета дослідження: Розлади настрою та тривожні розлади є значним тягарем для здоров’я населення. Кава і звіробій (SJW) — лікарські рослини, які найчастіше застосовують для лікування тривожних і депресивних розладів відповідно.

Результати: Наявні докази підтверджують застосування звіробою (SJW) для лікування легкої та помірної депресії, а кави — для лікування генералізованої тривоги. Щодо інших розладів є лише слабкі попередні докази застосування звіробою при сезонному афективному розладі (SAD). Нині немає опублікованих досліджень за участю людей щодо застосування кави при афективних розладах, обсесивно-компульсивному розладі (OCD), посттравматичному стресовому розладі (PTSD), панічному розладі (PD) або соціальній фобії (SP). Ці розлади можуть стати напрямами для подальших досліджень. Наявні докази щодо застосування лікарських рослин для лікування депресії та тривоги підтримують лише використання Hypericum perforatum при депресії та Piper methysticum при генералізованій тривозі.

Мета дослідження: До заборони кави 2002 року показання для екстрактів кави (Piper methysticum), визначені німецькою Комісією E, звучали як «нервова тривога, напруження та неспокій». У 2000 році в Німеччині розпочали обсерваційне дослідження, щоб визначити, які симптоми з цих показань найкраще піддаються лікуванню екстрактом кави. У 2001 році дослідження перервали й залишили «без оцінювання» через майбутні дискусії щодо безпеки кави.

Результати: Медіанна тривалість лікування становила 28 днів. Усі окремі симптоми помітно й клінічно значуще зменшилися. Найкращі результати спостерігали щодо нервового напруження та неспокою; ефект був кращим у пацієнтів із гострими, а не хронічними скаргами. Профіль безпеки лікування був відмінним, зокрема за результатами лабораторних аналізів. Загалом дослідження підтверджує ефективність і безпеку короткочасного застосування кави при показаннях, визначених Комісією E як «нервова тривога, напруження та неспокій», особливо в пацієнтів без хронічних симптомів. Клінічне застосування кави можна пов’язати з фобіями, зумовленими певними ситуаціями (ICD-10 F40), нервовим напруженням (ICD10 R45.0), неспокоєм і збудженням (ICD-10 R45.1).

Мета дослідження: Генералізований тривожний розлад (GAD) часто починається в підлітковому або ранньому дорослому віці й триває протягом усього життя. Рандомізовані контрольовані дослідження підтверджують ефективність селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну (відповідно SSRIs і SNRIs), а також бензодіазепінів, азапіронів, антиадренергічних препаратів, аналогів мелатоніну, антипсихотиків другого покоління, кави та лавандової олії при GAD.

Результати: Теми огляду: автори аналізують літературу про медикаментозне лікування дітей і дорослих із GAD та окремо коментують ефективність і переносимість вибраних препаратів у цих вікових групах. Вони описують алгоритм лікування дітей і дорослих із GAD та наголошують на особливостях застосування окремих препаратів. Думка експертів: для дорослих із GAD першою лінією психофармакологічного лікування є SSRIs і SNRIs; до препаратів другої лінії належать буспірон, бензодіазепіни, антипсихотики другого покоління (SGAs) і прегабалін. Для дітей із GAD препаратами першої лінії слід вважати SSRIs, а психотерапія посилює відповідь на антидепресанти.

Мета дослідження: Каву-каву (Piper methysticum G. Forster) із давніх часів використовують у суспільному та обрядовому житті островів Тихого океану завдяки її снодійній і наркотичній дії.

Результати: Хоча кава-кава в терапевтичних дозах виявилася дуже ефективною, добре переноситься та не спричиняє залежності, за тривалого приймання дуже високих доз можуть виникати побічні ефекти. Крім того, за останні два роки у двох пацієнтів повідомляли про неочікувану сильну токсичну дію на печінку. Дотепер жодне дослідження не підтвердило токсичність кавалактонів для печінки, і невідомо, яка сполука могла спричинити захворювання печінки. Водночас причиною або одним із чинників токсичної дії на печінку могли бути невідомі чи неочікувані компоненти.

Мета дослідження: Пошук нових препаратів для лікування тривоги є важливим завданням у всьому світі. Лікарські рослини розглядають як потенційне джерело нових засобів від тривожних розладів.

Результати: Valeriana officinalis, Citrus aurantium, Commelina benghalensis, Achyranthes aspera, Mimosa pudica, Achillea millefolium, Nymphaea alba, Leonurus cardiac, Camellia sinensis, Turnera aphrodisiaca, Crataegus oxyacantha та Piper methysticum показали перспективні результати щодо тривоги в дослідженнях на тваринах. У клінічних дослідженнях найкращі результати показали пасифлора, кава, валеріана, звіробій і ашваганда. Для вивчення протитривожної дії лікарських рослин потрібні додаткові дослідження. У препаратах природного походження виявлено багато компонентів, що відіграють важливу роль у лікуванні тривожних розладів і пов’язаних із ними ускладнень.