М’ясна чи веганська дієта — яка насправді корисніша для здоров’я?

Мета дослідження: Високий рівень ліпідів у крові, глюкози в крові або артеріального тиску («три В») є відомими чинниками ризику серцево-судинних захворювань. Однак у попередніх метааналізах вплив вегетаріанських дієт на ці показники був неоднозначним.

Результати: Результати показали, що порівняно з всеїдним раціоном вегетаріанські дієти значно знижували рівень загального холестерину в крові [WMD: -0.54 (95% CI: -0.60, -0.48) ммоль L-1, p < 0.001 для обсерваційних досліджень; WMD: -0.24 (95% CI -0.37, -0.10) ммоль L-1, p < 0.001 для РКД], холестерину ліпопротеїнів низької щільності [WMD: -0.41 (95% CI: -0.48, -0.34) ммоль L-1, p < 0.001 для обсерваційних досліджень; WMD: -0.25 (95% CI: -0.38, -0.12) ммоль L-1, p < 0.001 для РКД] і холестерину ліпопротеїнів високої щільності [WMD: -0.07 (95% CI: -0.09, -0.05) ммоль L-1, p < 0.001 для обсерваційних досліджень; WMD: -0.07 (95% CI: -0.11, -0.04) ммоль L-1, p < 0.001 для РКД] як у здорових людей, так і в людей із хронічними захворюваннями. Водночас впливу на рівень тригліцеридів у крові не виявили.

Мета дослідження: Наше харчування є основою профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ), але медичні працівники можуть недостатньо чітко розуміти сучасні наукові дані, що лежать в основі харчових звичок і рекомендацій.

Результати: Вживання однієї порції алкоголю на день може сприяти зниженню серцево-судинного ризику, не створюючи несприятливого профілю ризику. Загалом немає доказів, що добавки з вітамінами й мінералами знижують ризик ССЗ. Високе споживання калію корисне для здорових людей; добавки кальцію або селену не дають додаткової користі, а високе споживання натрію шкодить. Раціон є важливою складовою профілактики ССЗ, тому медичним працівникам слід оцінювати харчування пацієнтів і надавати їм науково обґрунтовані рекомендації у своїй клінічній практиці.

Мета дослідження: Ішемічна хвороба серця (ІХС), один із головних різновидів серцево-судинних захворювань, є однією з провідних причин смертності у світі. За оцінками, у 2021 році з харчовими чинниками ризику були пов’язані 6.58 мільйона смертей від серцево-судинних захворювань.

Результати: Щоб забезпечити точність і надійність нашого огляду, ми включили до нього 55 повнотекстових рецензованих статей англійською мовою, у яких вивчався вплив рослинних дієт на ІХС. Ми виключили дослідження на тваринах, дослідження in vitro або молекулярні дослідження, а також матеріали, що не містили оригінальних даних, як-от редакційні статті, листи, протоколи й тези конференцій. У цій статті ми наголошуємо на важливості харчових втручань, зокрема дієт на основі рослинних продуктів (PBD), для профілактики ІХС і їхній користі для екологічної сталості. Додавання рослинних продуктів і цільнозернових продуктів до щоденного раціону збільшує споживання поживної їжі. А зменшення споживання оброблених продуктів може не лише запобігти мільйонам передчасних смертей, а й допомогти запобігти багатьом хронічним захворюванням травної та обмінної систем.

Мета дослідження: Веганська дієта, яку часто називають раціоном із великою кількістю рослинних продуктів, складається переважно з рослинної їжі. Такий підхід до харчування може бути корисним для здоров’я людини й довкілля, а також важливим для імунної системи.

Результати: Порівняно зі всеїдними раціонами, у яких таких продуктів часто менше, веганська дієта пов’язана зі сприятливими змінами показників ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ), зокрема зі зниженням індексу маси тіла (ІМТ), рівня загального холестерину в сироватці крові та глюкози в крові, запалення й артеріального тиску. Менше споживання ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), насичених жирів та обробленого м’яса, а також більше споживання клітковини й фітонутрієнтів можуть поліпшити здоров’я серцево-судинної системи. Однак порівняно з невеганами вегани споживають значно менше таких поживних речовин, як ейкозапентаєнова кислота (EPA) і докозагексаєнова кислота (DHA), селен, цинк, йод і вітамін B12, що може негативно впливати на серцево-судинну систему. У цьому огляді розглянуто вплив рослинних дієт (PBD), зокрема веганських, на серцево-судинну систему.

Мета дослідження: Перша згадка про вегетаріанську дієту в Польщі з’явилася в XIX столітті. Відтоді її популярність щороку невпинно зростає.

Результати: Таке харчування, основу якого становлять продукти рослинного походження, може ефективно запобігати хворобам цивілізації, знижувати ризик ожиріння, допомагати підтримувати нормальний рівень холестерину й цукру в крові та знижувати артеріальний тиск. Однак неправильно збалансована вегетаріанська дієта може призвести до нестачі деяких вітамінів і мінералів. У цій статті розглянуто кілька десятків досліджень людей у Польщі, які дотримуються вегетаріанської дієти. Огляд показує, що вегетаріанці в Польщі — недостатньо вивчена група, і потрібні подальші дослідження.

Мета дослідження: Передумови: Цукровий діабет 2-го типу (T2D) — одне з хронічних захворювань, що найшвидше поширюються у світі. У 2024 році на нього хворіли, за оцінками, 589 мільйонів дорослих, а до 2050 року ця кількість, за прогнозами, зросте до 853 мільйонів. Зміна харчування є основою як профілактики T2D, так і лікування цього захворювання.

Результати: Тлумачення наявних даних обмежене переважанням обсерваційних досліджень, різними визначеннями рослинних типів харчування, оцінюванням раціону на основі самозвітів і браком довготривалих рандомізованих контрольованих досліджень. Висновки: наявні дані підтверджують, що здорові рослинні типи харчування є ефективною стратегією профілактики й лікування T2D. Раціони, у яких переважають цільні рослинні продукти, зокрема бобові, цільнозернові продукти, фрукти, овочі, горіхи й насіння, а споживання обробленого та надмірної кількості червоного м’яса обмежене, пов’язані з поліпшенням обміну речовин. Щоб точніше визначити оптимальний склад рослинних дієт для профілактики й лікування діабету, потрібні якісні рандомізовані контрольовані дослідження зі стандартизованими визначеннями раціону.

Мета дослідження: Рослинні типи харчування пов’язані з поліпшенням кардіометаболічного здоров’я, зокрема зі зниженням концентрації холестерину ліпопротеїнів низької щільності в сироватці крові, артеріального тиску, надмірної жирової маси й запалення, а також із нижчим ризиком серцево-судинних захворювань.

Результати: Ми описуємо ймовірні механізми, зокрема менше споживання насичених жирів і холестерину, зниження секреції аполіпопротеїну A-I та вироблення ЛПВЩ, а також утворення дрібніших частинок ЛПВЩ, які швидше виводяться з організму. Ми вважаємо, що незначне зниження холестерину ЛПВЩ, яке спостерігається за здорового й належно спланованого рослинного харчування, слід оцінювати в ширшому контексті загальної користі для кардіометаболічного здоров’я, а не розглядати окремо як привід для занепокоєння. Однак значні відмінності між дослідженнями — як у результатах, так і в методах, зокрема у визначеннях рослинних дієт, — ускладнюють встановлення причинно-наслідкових зв’язків і тлумачення повідомлених зв’язків між раціоном і захворюваннями. У майбутніх аналізах слід покращити класифікацію раціонів і вибір груп порівняння, а також враховувати зміни ваги й склад макронутрієнтів, щоб виокремити можливий вплив рослинних дієт на показники, пов’язані з ЛПВЩ.