Що насправді являє собою овочево-фруктова дієта і чому піст повертає здоров’я?

Мета дослідження: Те, що ми їмо, є основою профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ), однак медичні працівники можуть недостатньо чітко розуміти сучасні наукові дані, на яких мають ґрунтуватися харчові звички та рекомендації.

Результати: Споживання однієї стандартної порції алкоголю на день може сприяти зниженню серцево-судинного ризику, не створюючи несприятливого профілю ризику. Загалом немає доказів, що добавки вітамінів і мінералів знижують ризик ССЗ. Високе споживання калію корисне для здорових людей, добавки кальцію або селену не дають додаткової користі, а надмірне споживання натрію шкідливе. Харчування є важливою складовою профілактики ССЗ, тому медичним працівникам слід оцінювати раціон і надавати пацієнтам рекомендації, засновані на наукових даних.

Мета дослідження: Еректильна дисфункція (ЕД) поширена серед чоловіків, однак її зв’язок із харчовими звичками залишається невизначеним. Метою нашого дослідження було оцінити, чи поліпшують харчові раціони еректильну функцію, проаналізувавши літературу, опубліковану до 1 серпня 2022 року, у базах даних PubMed, Web of Science та EMBASE.

Результати: Раціони з високим вмістом білка та низьким вмістом жиру (відношення ризиків [HR] = 1.38, 95% ДІ: 1.12-1.64; P < 0.00001) і з високим вмістом вуглеводів та низьким вмістом жиру (HR = 0.79, 95% ДІ: 0.55-1.04; P < 0.00001) поліпшували показники IIEF-5. Поєднання дієти та фізичних вправ знижувало ймовірність ЕД (OR = 0.49, 95% ДІ: 0.28-0.85; P = 0.01) і підвищувало показник IIEF-5 (OR = 3.40, 95% ДІ: 1.69-5.11; P < 0.0001). Раціони з великою кількістю фруктів і овочів (OR = 0.97, 95% ДІ: 0.96-0.98; P < 0.00001) та горіхів (OR = 0.54, 95% ДІ: 0.37-0.80; P = 0.002) також були пов’язані з нижчим ризиком ЕД. Наш метааналіз підкреслює тісний зв’язок між харчуванням і ЕД та дає підстави припускати, що дієти з низьким вмістом жиру або середземноморська дієта з великою кількістю овочів, фруктів і горіхів можуть бути корисними для лікування ЕД.

Мета дослідження: Синдром Жильбера є найпоширенішою формою гіпербілірубінемії та пов’язаний із мутацією гена білірубіну UGT1A1, який кодує фермент, що поєднує білірубін із глюкуроновою кислотою. Епізоди жовтяниці при синдромі Жильбера негативно впливають на якість життя пацієнтів.

Результати: У результаті критеріям включення відповідали 19 досліджень. У них переважно вивчали вплив обмеження калорій, різних варіантів раціону, а також овочів і фруктів на гіпербілірубінемію та метаболічне здоров’я. Харчове втручання, що передбачає відмову від надмірного обмеження калорій і споживання жирів та біологічно активних сполук з овочів і фруктів (хрестоцвітих, зонтичних, рутових), може запобігати епізодам жовтяниці. Доцільно провести подальші дослідження, щоб виявити такі сполуки в їжі: впливаючи на експресію гена печінкового ферменту UGT, вони можуть сприяти регуляції концентрації білірубіну в крові людей із синдромом Жильбера.

Мета дослідження: Обмеження калорій, періодичне голодування та фізичні вправи активують клітинні захисні реакції, такі як аутофагія, відновлення ДНК і вироблення антиоксидантних ферментів. Ці процеси поліпшують здоров’я та сприяють довголіттю, захищаючи клітини й органи від пошкоджень, мутацій і активних форм кисню.

Результати: Раціон, багатий на овочі, фрукти та гриби, також може поліпшити здоров’я і сприяти довголіттю. Фітохімічні речовини, зокрема алкалоїди, поліфеноли та терпеноїди, які містяться в рослинах і грибах, активують ті самі клітинні процеси, що й обмеження калорій, піст і фізичні вправи. Отже, багато корисних властивостей овочів і фруктів можуть пояснюватися тим, що фітохімічні речовини активують шляхи стійкості до стресу. Краще розуміння механізмів дії фітохімічних речовин може допомогти відтермінувати старіння та запобігти хронічним захворюванням.

Мета дослідження: Лише в небагатьох дослідженнях оцінювали зв’язок між споживанням фруктів і овочів (ФО) та предіабетом. Однак ці дослідження дуже обмежені й неповні. Тому метою нашого дослідження було порівняти споживання ФО та їхніх підгруп серед людей із предіабетом і контрольної групи.

Результати: Після коригування з урахуванням можливих спотворювальних чинників учасники з нижчих квартилів споживання ФО та фруктів загалом частіше мали предіабет, ніж учасники з вищих квартилів (p тренду < 0.007). Крім того, споживання хрестоцвітих овочів, інших овочів і ягід було обернено пов’язане з предіабетом (p < 0.05), хоча чіткого зв’язку «доза—відповідь» не виявили. Несподівано, більше споживання темно-жовтих овочів було істотно пов’язане з вищою ймовірністю предіабету (p тренду = 0.006). Інші підгрупи овочів і фруктів не мали істотного зв’язку з цим розладом. Наші результати свідчать, що більше споживання ФО загалом і фруктів загалом може бути пов’язане з нижчим відношенням шансів розвитку предіабету.

Мета дослідження: Передумови: Було показано, що споживання апельсинового соку, багатого на флавоноїди, зменшує жирову масу та стеатоз печінки у моделях ожиріння, спричиненого харчуванням, на мишах. Однак мало відомо про вплив споживання цілих апельсинів, незалежно від змін маси тіла, на функцію печінки та її стеатоз у людей із метаболічно асоційованою стеатотичною хворобою печінки (MASLD).

Результати: Аналіз раціону не виявив змін у споживанні калорій, але в групі апельсинів зросло споживання вітамінів C і A, тіаміну та рибофлавіну. Висновки: Наші результати свідчать, що продукти, багаті на фітохімічні речовини, особливо цілі фрукти, як-от апельсини, можуть поліпшувати функцію печінки як додатковий засіб лікування MASLD. Помітне зниження поширеності стеатозу печінки відбулося незалежно від змін маси тіла. Потрібні подальші дослідження, щоб вивчити довгостроковий вплив апельсинів на стеатоз і прогресування фіброзу, а також визначити конкретні біологічно активні сполуки та механізми їхньої дії.

Мета дослідження: Тривалість життя людини насамперед визначають генетичні чинники, довкілля та спосіб життя. Харчування є важливою складовою, що впливає на наше здоров’я, а кілька досліджень, зокрема на модельних організмах і гризунах, показали, що воно також може сприяти збільшенню тривалості життя.

Результати: Основні висновки цього огляду такі: обмеження калорій без недоїдання, обмеження метіоніну, менше споживання білка або приймання спермідину є важливими чинниками продовження життя модельних організмів і гризунів. У людей певні корисні продукти пов’язані з більшою довжиною теломер, а зниження споживання білка — з нижчим рівнем IGF-1; обидва зв’язки асоціюються з більшою тривалістю життя. Крім того, високе споживання цільнозернових продуктів, овочів, фруктів, горіхів, а також кави пов’язане зі зниженим ризиком смерті з будь-якої причини, тоді як високе споживання (червоного) м’яса, особливо обробленого, пов’язане з підвищеним ризиком такої смерті. Середземноморська дієта, а також раціони високої якості пов’язані зі зниженим ризиком смерті з будь-якої причини.

Мета дослідження: Передумови/мета: Попередні дослідження дали суперечливі результати щодо зв’язку між споживанням фруктів і овочів та предіабетом. Тому ми мали на меті дослідити цей зв’язок за допомогою метааналізу, дотримуючись рекомендацій PRISMA (Preferred Reporting Items for Systematic Reviews and Meta-Analyses — бажані параметри звітності для систематичних оглядів і метааналізів).

Результати: Аналіз за підгрупами відповідно до дизайну дослідження виявив істотний зв’язок у поперечних дослідженнях (OR, 0.81; 95% ДІ, 0.70-0.94; I2 = 91.6%; n = 16), тоді як у когортних дослідженнях істотного зв’язку не було (OR, 0.97; 95% ДІ, 0.92-1.02; I2 = 15.1%; n = 3). Аналіз за підгрупами відповідно до статі показав істотний обернений зв’язок серед чоловіків (OR, 0.77; 95% ДІ, 0.61-0.97; I2 = 63.3%; n = 4), але не серед жінок (OR, 0.97; 95% ДІ, 0.69-1.37; I2 = 82.1%; n = 3). Висновки: Загалом цей метааналіз свідчить, що більше споживання фруктів і овочів пов’язане зі зниженим ризиком предіабету. Однак потрібні додаткові проспективні когортні дослідження, щоб з’ясувати можливі чинники, які можуть спотворювати результати, та підтвердити цей зв’язок.