Чи є гіпертонія вироком, закладеним у генах, чи наслідком харчування, який можна змінити?

Мета дослідження: Дієту DASH (Dietary Approaches to Stop Hypertension — дієтичні підходи до зупинення гіпертонії) визнано ефективним способом харчування для зниження артеріального тиску (АТ). Однак рандомізовані контрольовані дослідження (РКД), у яких вивчали зниження АТ завдяки дієті DASH, значно відрізняються за методами та клінічними характеристиками.

Результати: Порівняно з контрольною дієтою дієта DASH сильніше знижувала систолічний АТ (САТ) у дослідженнях зі споживанням натрію >2400 мг/день, ніж у дослідженнях зі споживанням натрію ≤2400 мг/день. САТ і діастолічний АТ (ДАТ) знижувалися більше в дослідженнях із середнім віком учасників <50 років, ніж у дослідженнях зі старшими учасниками. За підходом GRADE (оцінювання, розроблення та експертиза рекомендацій) якість доказів для обох показників оцінили як помірну. Дотримання дієти DASH супроводжувалося значним зниженням АТ у дорослих як із гіпертонією, так і без неї, хоча вище щоденне споживання натрію та молодший вік посилювали ефект дієти на зниження тиску. Метааналіз зареєстровано на www.crd.york.ac.uk/prospero під номером CRD42019128120.

Мета дослідження: Метою цього дослідження було оцінити вплив рівня дотримання дієти DASH на ризик гіпертонії шляхом систематичного огляду та метааналізу. Було проведено систематичний пошук літератури.

Результати: Об’єднаний аналіз когортних досліджень, у яких наводили HR, показав, що високе дотримання дієти DASH пов’язане з нижчим ризиком гіпертонії (HR: 0.81, 95% ДІ 0.73–0.90, I2 = 69%, PI 0.61–1.08), ніж низьке дотримання. Об’єднаний аналіз поперечних досліджень, у яких наводили OR, також показав, що високе дотримання дієти DASH пов’язане з нижчим ризиком гіпертонії (OR: 0.80, 95% ДІ 0.70–0.91, I2 = 81%, PI 0.46–1.39). Результати свідчать, що високе дотримання дієти DASH позитивно впливає на зниження ризику гіпертонії порівняно з низьким. Ці дані підтверджують і узгоджуються з усіма рекомендаціями щодо гіпертонії, які вказують, що зміни способу життя слід починати рано, навіть серед людей із нормальним тиском.

Мета дослідження: Метою цього дослідження є визначити вплив змін способу життя у формі моделі безперервного догляду (CCM) на зменшення споживання натрію з їжею та артеріального тиску (АТ) у пацієнтів із гіпертонією.

Результати: Після втручання в експериментальній групі середнє споживання натрію, середній систолічний АТ і середній діастолічний АТ знизилися відповідно до 2.42±0.73 мм рт. ст. (з 3.12±0.79), 128.4±13.04 мм рт. ст. (з 144.20±13.12) і 79.4±8.93 мм рт. ст. (з 89±9.12) (p=0.021, p<0.001 і p=0.011 відповідно). Зміни способу життя у формі CCM можна рекомендувати для зменшення споживання натрію з їжею та середнього систолічного й діастолічного АТ у пацієнтів із гіпертонією. Оскільки зміни способу життя дуже важливі незалежно від приймання препаратів від гіпертонії, для поліпшення дотримання обмежень у харчуванні пацієнтами та, відповідно, результатів лікування рекомендується запроваджувати такі зміни у формі CCM.

Мета дослідження: Метою цього дослідження є визначити ефективність щомісячної програми навчання здорового способу життя, яка включала поради щодо змін у харчуванні та збільшення фізичної активності, для зниження артеріального тиску й окремих біохімічних та антропометричних показників серед учасників із передгіпертонією та гіпертонією 1-го ступеня в Манілі, Філіппіни.

Результати: Однак статистично значущої різниці щодо рівня глюкози натще між двома групами не виявлено (p = 0.740). Дослідження показало, що учасники, які отримали немедикаментозне втручання — програму навчання недорогому здоровому харчуванню та активному способу життя, — досягли більшого зниження артеріального тиску, ІМТ, окружності талії та загального холестерину, ніж група контролю уваги. Навчальні програми на кшталт ENLIGHTEN можуть допомогти країнам, що розвиваються та мають обмежені ресурси, поліпшити показники гіпертонії і, зрештою, здоров’я серцево-судинної системи. Програма ENLIGHTEN потребує подальшого вивчення в рандомізованих дослідженнях.

Мета дослідження: Надмірне споживання харчової солі (хлориду натрію) пов’язане з підвищеним ризиком гіпертонії, яка, своєю чергою, є особливо важливим чинником ризику інсульту та інших серцево-судинних захворювань, а також хвороб нирок. Крім того, високе споживання солі або схильність до солоної їжі, як вважають, позитивно пов’язані з раком шлунка, а згідно з нещодавніми дослідженнями, імовірно, також із ризиком ожиріння.

Результати: Недолік оцінювання раціону полягає в тому, що вміст солі в багатьох продуктах невідомий точно, а інформація в базах даних про поживні речовини обмежена. Одне з обмежень аналізу сечі полягає в тому, що за його допомогою неможливо визначити харчові джерела спожитої солі. Стратегії зменшення споживання солі включають навчання принципам харчування, поліпшення умов довкілля (зміна складу продуктів і вдосконалення громадського харчування), обов’язкове маркування харчової цінності та регулювання заяв про поживні властивості й користь для здоров’я, а також законодавчі зміни, зокрема запровадження податків. Для зниження артеріального тиску за допомогою змін у харчуванні можна рекомендувати дієту DASH (дієтичні підходи до зупинення гіпертонії).

Мета дослідження: Гіпертонія, визначена як артеріальний тиск ≥ 140/90 мм рт. ст. за повторних вимірювань або приймання препаратів від гіпертонії, наявна у 14% дорослих у Нідерландах. Здорове харчування відіграє важливу роль як у профілактиці, так і в лікуванні гіпертонії.

Результати: Одночасне збільшення споживання калію та магнію може мати додатковий корисний ефект. Використання мінеральної солі з низьким вмістом натрію та високим вмістом калію може зробити значний внесок у профілактику та лікування гіпертонії. У разі гіпертонії також рекомендується зменшити споживання лакриці до менш ніж 50 г на день. Ці зміни в харчуванні в поєднанні зі зниженням маси тіла та фізичними вправами можуть допомогти пацієнтам із легкою гіпертонією уникнути медикаментозного лікування.

Мета дослідження: 1. Нові дані рандомізованих контрольованих досліджень харчування показали, що вплив харчових продуктів і моделей харчування на зниження артеріального тиску має практичне значення як для контролю тиску в окремих людей, так і на рівні населення.

Результати: 2. До найважливіших досліджень належать випробування DASH, присвячені комплексним моделям харчування та додатковому ефекту обмеження солі; дослідження немедикаментозних втручань у людей похилого віку (TONE), присвячене контролю ваги та обмеженню натрію як альтернативам медикаментозному лікуванню; а також два австралійські дослідження, які показали додаткові ефекти споживання риби та контролю ваги, а також білка й клітковини в раціоні пацієнтів, які отримували лікування. 3. Регулярне вживання кави підвищувало тиск у літніх людей із гіпертонією, тоді як можливі антигіпертензивні ефекти харчових антиоксидантів потребують подальшої перевірки.

Мета дослідження: У цьому короткому огляді ми не змогли розглянути всі різноманітні харчові чинники, які вважають причинами гіпертонії. Через різнорідність гіпертонії досить складно просто відповісти на запитання, наскільки важливі харчові чинники в її виникненні, а ще складніше — як саме потрібно змінювати раціон для лікування пацієнта з гіпертонією.

Результати: Добавки калію іноді ефективні, але їх складніше рекомендувати всім. Добавки кальцію цілком доречні для жінок; таку терапію слід розглядати як корисну пораду щодо харчування для профілактики остеопорозу. Помірне вживання алкоголю, імовірно, майже не шкодить, тоді як надмірне вживання алкоголю сприяє підвищенню АТ. Знову ж таки, зменшення споживання алкоголю важливе з причин, не пов’язаних із незначним зниженням АТ.