Цукор живить рак? Що про це пишуть травники й лікарі

Мета дослідження: Оцінити якість доказів, потенційні упередження та достовірність усіх доступних досліджень споживання харчового цукру та його впливу на здоров’я.

Результати: Пошук виявив 73 метааналізи та 83 показники здоров’я у 8601 унікальній статті. Серед них — 74 окремі показники в метааналізах обсерваційних досліджень і дев’ять окремих показників у метааналізах рандомізованих контрольованих досліджень. Виявлено значущі шкідливі зв’язки між споживанням харчового цукру та 18 ендокринними/метаболічними показниками, 10 серцево-судинними показниками, сімома показниками, пов’язаними з раком, і 10 іншими показниками (нейропсихіатричними, стоматологічними, печінковими, кістковими та алергічними). Докази помірної якості свідчили, що найвище споживання харчового цукру порівняно з найнижчим було пов’язане зі збільшенням маси тіла (для підсолоджених цукром напоїв) (докази класу IV) та накопиченням жиру в нетипових місцях (для доданого цукру) (докази класу IV).

Мета дослідження: «Перші 1000 днів» життя — критичний період для метаболічного програмування, тоді як довгострокові онкологічні наслідки харчових впливів у цей період досліджені недостатньо. Ми прагнули за допомогою природного експерименту оцінити, чи зменшує обмеження споживання цукру в утробі матері та в ранньому дитинстві ризик раннього діагностування раку й смерті від нього в дорослому віці.

Результати: Серед 63 819 учасників (56,3% жінок) 40 397 зазнали нормування цукру, а 23 422 — ні. Обмеження цукру в ранньому віці значно знизило ризик раннього виникнення раку (HR: 0,66; 95% довірчий інтервал: 0,53–0,81; P < 0,001). Спостерігався зв’язок «доза—відповідь»: найбільший захисний ефект був у тих, хто зазнав обмежень протягом ≤24 місяців після народження. Цей захист поширювався на солідні пухлини загалом і не залежав від конкретного виду раку. Специфічність результатів підтвердили відсутністю зв’язку з негативними контрольними показниками (оперізувальний лишай і катаракта). Значущої різниці у смертності від раку не виявлено. Обмеження споживання цукру протягом перших 1000 днів пов’язане зі зниженням ризику раннього виникнення раку та довшим періодом життя без хвороби. Розбіжність між зниженням кількості випадків і незмінною смертністю вказує, що метаболічні умови раннього життя насамперед впливають на латентний період пухлин, а не на їхню біологічну агресивність.

Мета дослідження: Надмірне споживання цукру пов’язують із багатьма видами раку через інсулінорезистентність, хронічне запалення та метаболічне перепрограмування. Однак питання про те, чи впливає споживання цукру в ранньому віці на довгостроковий ризик раку, залишається відкритим. Ми використали раптове скасування нормування цукру у Великій Британії у вересні 1953 року як природний експеримент і проаналізували дані 64 761 учасника UK Biobank, народженого у 1951–1956 роках.

Результати: По-перше, поведінковий шлях: люди з груп, які зазнали нормування, споживають менше цукру, їдять менші порції та навіть через п’ять десятиліть мають здоровіший і різноманітніший раціон. Це узгоджується зі стійкими смаковими уподобаннями, сформованими в критичний період розвитку. По-друге, біологічний шлях: у людей з цих груп довші теломери лейкоцитів ([Formula: see text] 0,05 SD, що відповідає приблизно на 2,2 року меншому біологічному віку) та нижчий рівень гранзиму B, що свідчить про меншу хронічну імунну активацію. Ці результати надають причинно-наслідкові докази зв’язку між споживанням цукру в ранньому віці та раком, а також виявляють поведінковий шлях, узгоджений зі стійкими смаковими уподобаннями, через який раннє харчування може впливати на ризик хвороб упродовж життя. Результати мають безпосереднє значення для харчування в ранньому віці та політики щодо доданого цукру.

Мета дослідження: Споживання підсолоджених цукром напоїв (SSB), яких у Мексиці п’ють багато, пов’язували з ризиком раку молочної залози. Ми оцінювали зв’язок між споживанням SSB і ризиком раку молочної залози в жінок до та після менопаузи.

Результати: У жінок до менопаузи після коригування за відповідними характеристиками, загальним споживанням енергії та всіма потенційними чинниками, шанси на рак молочної залози в тих, хто випивав одну або більше порцій SSB на день, були в 1,78 раза вищими, ніж у тих, хто випивав одну або менше порцій SSB на місяць [OR = 1,78; 95% довірчий інтервал (CI), 1,06–3,01]. У жінок після менопаузи відповідна модель не була статистично значущою (OR = 1,38, 95% CI, 0,84–2,25). Також ми спостерігали вище споживання SSB жінками до менопаузи порівняно з жінками після менопаузи (23,3% і 17,4% відповідно серед контрольної групи в категорії найвищого споживання — ≥1 порції на день). Наші результати свідчать, що споживання SSB підвищує ризик розвитку раку молочної залози, особливо в жінок до менопаузи.

Мета дослідження: Споживання підсолоджених цукром напоїв (SSB) може бути пов’язане зі смертністю від раку незалежно від відомого впливу збільшення жирової маси тіла або опосередковано через нього.

Результати: Під час спостереження 135 093 учасники CPS-II померли від раку. Споживання ≥2 напоїв SSB на день порівняно з відсутністю їх споживання не було пов’язане зі смертністю від усіх видів раку, але було пов’язане з підвищеним ризиком раку, пов’язаного з ожирінням [HR, 1,05; 95% довірчий інтервал (CI), 1,01–1,08; Ptrend = 0,057]. Після коригування за ІМТ цей зв’язок зник. SSB були пов’язані з підвищенням смертності від раку прямої кишки (HR, 1,09; 95% CI, 1,02–1,17; Ptrend = 0,011) і нирки (HR, 1,17; 95% CI, 1,03–1,34; Ptrend = 0,056), і ці зв’язки збереглися після коригування за ІМТ. Позитивний зв’язок між споживанням ASB і раком, пов’язаним з ожирінням (HR, 1,05; 95% CI, 1,01–1,08; Ptrend = 0,001), зник після врахування ІМТ. Однак підвищений ризик раку підшлункової залози зберігався після коригування за ІМТ (HR, 1,11; 95% CI, 1,02–1,20; Ptrend &lt; 0,008). Споживання SSB було пов’язане з вищою смертністю від певних видів раку, частково через ожиріння.