Хвороби цивілізації: чи визначає те, що ми їмо, на що ми хворіємо?

Мета дослідження: Рослинні моделі харчування привертають дедалі більше уваги через їхній потенціал знижувати ризик основних хронічних хвороб, зокрема діабету 2 типу (T2D), серцево-судинних захворювань (CVD), раку та смерті. Водночас досі бракує актуального комплексного кількісного огляду.

Результати: Загалом було виявлено 76 публікацій, до яких увійшли 2,230,443 учасники: 60,718 випадків діабету 2 типу, 157,335 випадків серцево-судинних захворювань, 57,759 випадків раку та 174,435 смертей. Виявлено зворотний зв’язок між кращим дотриманням рослинної моделі харчування та ризиком діабету 2 типу (RR, 0.82 [95% CI: 0.77-0.86]), серцево-судинних захворювань (0.90 [0.85-0.94]), раку (0.91 [0.87-0.96]) і смерті з усіх причин (0.84 [0.78-0.92]). У дослідженнях спостерігалася помірна або значна неоднорідність (I2 становив від 47.8 до 95.4%). Зворотний зв’язок із діабетом 2 типу, серцево-судинними захворюваннями та раком був сильнішим, коли визначення рослинної моделі харчування особливо наголошувало на корисних рослинних продуктах, таких як овочі, фрукти, цільні зерна та бобові (діабет 2 типу: 0.79 [0.72-0.87]; серцево-судинні захворювання: 0.85 [0.80-0.92]; рак: 0.86 [0.80-0.92]; I2 становив від 53.1 до 84.1%). Зв’язок зі смертністю був загалом подібним, коли аналіз обмежили здоровими рослинними раціонами (0.86 [0.80-0.92], I2 = 91.9%).

Мета дослідження: Ми мали на меті провести систематичний огляд і метааналізи, щоб оцінити вплив рослинного раціону (PBD) на хронічну хворобу нирок (CKD).

Результати: До аналізу увійшли загалом 121,927 учасників віком від 18 до 74 років, за якими спостерігали в середньому 11.2 року з урахуванням вагових коефіцієнтів. Дотримання рослинного раціону пов’язане зі значним зниженням ризику розвитку хронічної хвороби нирок: OR = 0.75, 95% CI (0.65-0.86), P < .0001] серед 93,857 учасників. Подібні результати отримали в підгрупах, де порівнювали вищі квінтилі/квартилі (Q2-Q5) і тертилі (T2-T3) рослинного раціону з Q1/T1: загальні показники ефекту становили відповідно 0.92 (95% CI; 0.86-0.98) і 0.88 (95% CI; 0.82-0.93). Після врахування супутніх хвороб, пов’язаних із хронічною хворобою нирок, у пацієнтів, які дотримувалися рослинного раціону (скориговані моделі M1, M2 і M3), також отримали значущі результати: загальний OR становив 0.86 (95% CI; 0.79-0.93). Дотримання рослинного раціону було пов’язане зі значним зниженням частоти хронічної хвороби нирок на 26%. Більше споживання рослинної їжі було пов’язане з дозозалежним зниженням ризику виникнення хвороби та повільнішим її прогресуванням. Нездоровий рослинний раціон може не мати таких захисних властивостей для нирок, як здоровий.

Мета дослідження: Мета огляду — систематично розглянути всі проспективні когортні дослідження, у яких аналізували зв’язок між дотриманням середземноморського раціону, смертністю та частотою хронічних хвороб у контексті первинної профілактики.

Результати: Об’єднаний аналіз восьми когорт (514,816 учасників і 33,576 смертей), у якому оцінювали загальну смертність залежно від дотримання середземноморського раціону, показав: збільшення показника дотримання раціону на два бали було значно пов’язане зі зниженням ризику смерті (об’єднаний відносний ризик 0.91, 95% довірчий інтервал від 0.89 до 0.94). Так само аналізи показали, що краще дотримання середземноморського раціону позитивно впливало на смертність від серцево-судинних захворювань (об’єднаний відносний ризик 0.91, від 0.87 до 0.95), частоту раку або смертність від нього (0.94, від 0.92 до 0.96), а також частоту хвороби Паркінсона й хвороби Альцгеймера (0.87, від 0.80 до 0.96). Краще дотримання середземноморського раціону пов’язане зі значним поліпшенням стану здоров’я: загальна смертність зменшилася на 9%, смертність від серцево-судинних захворювань — на 9%, частота раку або смертність від нього — на 6%, а частота хвороби Паркінсона й хвороби Альцгеймера — на 13%.

Мета дослідження: Нинішня епідемія ожиріння є серйозною глобальною проблемою громадського здоров’я, головним чином через її зв’язок із хронічними неінфекційними хворобами, що спричиняють інвалідність, і підвищеною смертністю. Старіння населення збільшує ймовірність хронічних неінфекційних хвороб, адже люди довше зазнають впливу чинників ризику, що спричиняють ці захворювання та інвалідність.

Результати: Найбільше доказів користі для здоров’я має модель харчування, якої традиційно дотримуються жителі деяких країн Середземномор’я. Є дані, що підтверджують зворотний зв’язок між дотриманням середземноморського раціону та надмірною вагою й ожирінням. Чотири метааналізи рандомізованих контрольованих досліджень, до яких увійшло до 16 випробувань, показали більше зниження маси тіла та індексу маси тіла при середземноморському раціоні порівняно з іншими раціонами. Водночас метааналіз семи проспективних когортних досліджень виявив, що краще дотримання середземноморського раціону пов’язане зі зниженням ризику ожиріння та набору ваги з часом. У цьому огляді розглянуто дослідження, які повідомляють про зворотний зв’язок між кращим дотриманням середземноморського раціону та надмірною вагою/ожирінням, а також хронічними хворобами, пов’язаними з ожирінням і віком.

Мета дослідження: Академія харчування та дієтології дотримується позиції, що належно сплановані вегетаріанські раціони, зокрема веганські, є здоровими, повноцінними за поживним складом і можуть приносити користь для профілактики та лікування деяких хвороб. Такі раціони підходять для всіх етапів життя, зокрема під час вагітності й годування грудьми, у немовлячому, дитячому та підлітковому віці, у старшому віці, а також для спортсменів.

Результати: Вегетаріанці та вегани мають нижчий ризик певних хвороб, зокрема ішемічної хвороби серця, діабету 2 типу, гіпертонії, деяких видів раку та ожиріння. Вегетаріанський і веганський раціони характеризуються низьким споживанням насичених жирів і високим споживанням овочів, фруктів, цільних зерен, бобових, соєвих продуктів, горіхів і насіння, багатих на клітковину та фітохімічні речовини. Такий раціон знижує рівень загального холестерину й холестерину ліпопротеїнів низької щільності та поліпшує контроль рівня глюкози в крові. Ці чинники сприяють зниженню ризику хронічних хвороб. Веганам потрібні надійні джерела вітаміну B-12, наприклад збагачені продукти або добавки.

Мета дослідження: Середземноморський раціон (MedDiet) — одна з найбільш досліджених і відомих у світі моделей харчування, яку пов’язують із широким спектром переваг для здоров’я. Мета цього огляду — надати повний огляд сучасних знань про зв’язок середземноморського раціону з важливими показниками здоров’я, враховуючи як спостережні дослідження, так і дослідження втручань, а також чинники ризику й клінічні хвороби.

Результати: Проспективні дослідження показують, що дотримання середземноморського раціону знижує смертність, особливо смертність від серцево-судинних захворювань, і таким чином сприяє довшому життю. Крім того, його пов’язують із меншим віковим погіршенням когнітивних функцій і нижчою частотою нейродегенеративних захворювань, зокрема хвороби Альцгеймера. Відносно невеликий вплив середземноморського раціону на довкілля (водний, азотний і вуглецевий слід) — ще одна його перевага. Імовірно, поєднання здорового харчування із суспільною поведінкою та способом життя в середземноморських регіонах робить цей раціон сталою моделлю способу життя, якої можна дотримуватися й в інших регіонах, пристосувавши її до особливостей країни та культури.

Мета дослідження: Традиційні рекомендації щодо харчування пацієнтів із хронічною хворобою нирок (CKD) зосереджені на кількості споживаних поживних речовин. Без належної дієтологічної консультації ці обмеження можуть призвести до низького споживання овочів і фруктів та недостатнього різноманіття раціону.

Результати: Сучасні дані свідчать, що заохочення до рослинного харчування пов’язане з невеликими ризиками, але потенційно може приносити користь для первинної профілактики хронічної хвороби нирок, а також сповільнювати її прогресування в пацієнтів зі стадіями CKD G3-5. Такі раціони також можуть допомагати контролювати й запобігати деяким симптомам і метаболічним ускладненням хронічної хвороби нирок. Ми пропонуємо індивідуально підходити до обмеження рослинних продуктів як способу запобігання гіперкаліємії або недостатньому харчуванню, щоб не позбавляти пацієнтів із хронічною хворобою нирок потенційної користі рослинного раціону. Однак потрібні подальші дослідження, щоб заповнити прогалини в знаннях, особливо щодо значущості й масштабів спричиненої раціоном гіперкаліємії в пацієнтів на діалізі.

Мета дослідження: На неінфекційні захворювання (NCDs) припадає понад 74% смертей у світі. Найбільшу частку становлять серцево-судинні захворювання, діабет 2 типу, рак і хронічні респіраторні хвороби. Ці захворювання створюють значний тягар для здоров’я, суспільства й економіки в усьому світі, особливо в країнах із низьким і середнім рівнем доходу.

Результати: Досягнення у сфері цифрової охорони здоров’я, носимих пристроїв і персоналізованих стратегій поліпшують індивідуальний підхід, моніторинг і дотримання заходів зі зміни способу життя. Серед проблем, які залишаються, — брак даних про довгострокове дотримання рекомендацій, недостатнє представлення різноманітних груп населення в клінічних дослідженнях, недостатнє врахування соціокультурних чинників і відсутність стандартизованих підходів до впровадження в системах охорони здоров’я. Медицина способу життя пропонує комплексний і економічно ефективний підхід до профілактики та контролю неінфекційних хвороб. Щоб профілактика на основі способу життя стала світовим стандартом у боротьбі зі зростанням епідемії неінфекційних хвороб, важливо масштабувати культурно адаптовані стратегії, що використовують технології та спрямовані на рівність.

Мета дослідження: Харчування є основним чинником, що визначає здоров’я серцево-судинної системи, і важливою складовою профілактики та лікування серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу, ожиріння, хронічної хвороби нирок і кардіоренально-метаболічного синдрому. Неоптимальні моделі харчування залишаються серед провідних чинників захворюваності та смертності у світі, на які можна впливати.

Результати: Дані рандомізованих контрольованих досліджень, проспективних когортних досліджень і механістичних досліджень послідовно підтверджують, що заміна насичених жирів ненасиченими, збільшення споживання клітковини й цільних зерен, зменшення споживання натрію та ультраоброблених продуктів (особливо підсолоджених цукром напоїв і обробленого м’яса), а також краще дотримання здорових моделей харчування знижують серцево-судинний ризик. Середземноморський раціон, DASH (дієтичний підхід до зупинення гіпертонії), вегетаріанський та інші раціони з великою часткою рослинних продуктів позитивно впливають на артеріальний тиск, рівні ліпідів, контроль глюкози й масу тіла та послідовно пов’язуються з нижчою частотою серцево-судинних захворювань і смертності. Перенесення знань про харчування в клінічну практику потребує поєднання дієтичного консультування, лікувальної дієтотерапії, програм «Їжа як ліки», державних ініціатив і навчання медичних працівників.

Мета дослідження: Передумови: Діабет 2 типу (T2D) — одна з хронічних хвороб, що найшвидше поширюються у світі. За оцінками, у 2024 році на нього страждали 589 мільйонів дорослих, а до 2050 року їхня кількість може зрости до 853 мільйонів. Зміна раціону є основою профілактики й лікування діабету 2 типу.

Результати: Тлумачення наявних даних обмежують переважання спостережних досліджень, неоднакові визначення рослинних моделей харчування, оцінювання раціону на основі самозвітів і брак довгострокових рандомізованих контрольованих досліджень. Висновки: Наявні дані підтверджують, що здорові рослинні моделі харчування є ефективним способом профілактики й лікування діабету 2 типу. Моделі харчування, що віддають перевагу цільним рослинним продуктам, зокрема бобовим, цільним зернам, фруктам, овочам, горіхам і насінню, та обмежують оброблене й надмірне споживання червоного м’яса, пов’язані з поліпшенням метаболічного здоров’я. Щоб точніше визначити оптимальний склад рослинного раціону для профілактики й лікування діабету, потрібні якісніші рандомізовані контрольовані дослідження зі стандартизованими визначеннями раціону.