Завантажити застосунокБільше можливостей
PisaczekПошук
文AUK
Трави й рослини

Смілка біла — забута трава з придорожніх канав?

Джерел: 2 · Стаття: 7 718 знаків

Раніше смілку білу застосовували від кашлю, катару дихальних шляхів, скрофульозу та набряків.

  • Генрик Ружанський також згадує автоімунні захворювання, ревматизм, запалення лімфатичних вузлів, застій лімфи, лімфатичні набряки та алергію.
  • Він також згадує захворювання шкіри, інфекції та запальні стани дихальних шляхів, а також хвороби селезінки; описує і зовнішнє застосування.
  • Він описує протизапальну, сечогінну, відхаркувальну та жовчогінну дію, а також застосування смілки для руйнування біоплівки в сечовій, травній і дихальній системах.

Що пишуть автори

Henryk Różański

Раніше смілку білу застосовували від катару дихальних шляхів, кашлю, скрофульозу та набряків.

„Її використовували для лікування катару (нежитю) дихальних шляхів, кашлю, скрофульозу (туберкульозу лімфатичних вузлів) і набряків. Крім того, раніше її застосовували при захворюваннях шлунка та хворобах статевих органів (Rembertus Dodonaeus, Oesterlen). Pedanius Dioskurydes (40–90 рр.) також коротко описав смілку під назвою Lychnis sylvestris (Materia Medica).”Używany był w leczeniu nieżytu (katarów) układu oddechowego, kaszlu, skrofulozy (gruźlicy węzłów chłonnych) i obrzękach. Ponadto dawniej w chorobach żołądka i schorzeniach narządów płciowych (Rembertus Dodonaeus, Oesterlen). Pedanius Dioskurydes (40-90 r.) również scharakteryzował krótko bniec pod nazwą Lychnis sylvestris (Materia Medica).
Henryk Różański

У давнину використовували корінь, а в народній медицині смілку застосовували приблизно до XVIII століття.

„У давній медицині (середньовіччя, Відродження) використовували корінь. З проаналізованих мною літературних даних випливає, що смілка втратила значення в медицині вже у XVI столітті, але в народній медицині її застосовували приблизно до XVIII століття. Іноді в літературі можна знайти відомості про можливість вживання трави смілки в їжу або про її отруйні властивості.”W dawnej medycynie (średniowiecze, renesans) był używany korzeń. Z danych literaturowych jakie analizowałem wynika, że bniec stracił znaczenie w medycynie już w XVI wieku, natomiast był stosowany mniej więcej do XVIII wieku w medycynie ludowej. Czasem w literaturze można znaleźć informacje o możliwości zjadania ziela lub o właściwościach trujących ziela bnieca.
Henryk Różański

Генрик Ружанський згадує серед показань автоімунні захворювання, ревматизм, скрофульоз, запалення та застій лімфи, лімфатичні набряки й алергію.

„Сировину зберігають у щільно закритих банках, у темному місці. Фітофармакологічна дія: сильна протизапальна; посилює відновлення тканин (анаболічна); пригнічує автоімунні реакції; сечогінна; зв’язує ксенобіотики та шкідливі метаболіти (детоксикаційна, «очищає кров», depurativum); посилює циркуляцію лімфи, очищує лімфатичні вузли та фолікули від антигенів; протиалергічна; жовчогінна; має легку послаблювальну дію при тривалому застосуванні (понад 2–3 тижні); посилює перистальтику кишечника і шлунка; секретолітична, відхаркувальна, посилює рух війок у дихальних шляхах. Через наявність екдистерону може спричиняти ефекти, типові для стероїдів. Показаннями до застосування смілки є: автоімунні захворювання, ревматизм, скрофульоз, запалення лімфатичних вузлів, застій лімфи, лімфатичні набряки, алергія, хвороба Хашимото, псоріаз, розацеа (зовнішньо — лосьйон, креми, тонік із концентрацією 5–10%), атопічний дерматит (зовнішньо — лосьйон, креми, тонік із концентрацією 5–15%), знижений статевий потяг у чоловіків, сприяння набору маси тіла замість застосування шкідливих стероїдів (альтернатива Cyanotis arachnoides); артрит.”Surowiec przechowuje się w szczelnych słojach, w ciemnym miejscu.Działanie fitofarmakologiczne to działanie: silnie przeciwzapalne, wzmagające odnowę tkanek (anaboliczne), hamujące odczyny autoimmunologiczne, moczopędne, kompleksujące ksenobiotyki i szkodliwe metabolity (odtruwające „czyszczące krew”, depurativum), wzmagające krążenie limfy, oczyszczające węzły i grudki limfatyczne z antygenów; antyalergiczne; żółciopędne; lekko rozwalniające przy dłuższym stosowaniu (ponad 2–3 tygodnie); wzmagające perystaltykę jelit i żołądka; sekretolityczne, wykrztuśne, wzmagające ruchy migawkowe w drogach oddechowych.Z uwagi na obecność ekdysteronu może dawać efekty typowe dla sterydów.Wskazaniami do stosowania bnieca są: choroby autoimmunologiczne, reumatyzm, skrofuloza, stany zapalne węzłów chłonnych, zastoje limfy, obrzęki limfatyczne, alergia, choroba Hashimoto, łuszczyca, trądzik różowaty (zewnętrznie 5–10 proc. lotio, kremy, tonik), atopowe zapalnie skóry (zewnętrznie 5–15 proc. lotio, kremy, tonik), obniżony popęd płciowy u mężczyzn, wspomaganie przyrostu masy ciała zamiast stosowania szkodliwych sterydów (alternatywa dla Cyanotis arachnoides); artretyzm.
Henryk Różański

Генрик Ружанський також згадує запалення легень, плеври, горла, гортані та бронхів, кашель, інфекції дихальних шляхів і хвороби селезінки.

„лосьйон, креми, тонік), знижений статевий потяг у чоловіків, сприяння набору маси тіла замість застосування шкідливих стероїдів (альтернатива Cyanotis arachnoides); артрит. Запалення легень, плеври, горла, гортані, бронхів; кашель, інфекції дихальних шляхів. Хвороби селезінки.”lotio, kremy, tonik), obniżony popęd płciowy u mężczyzn, wspomaganie przyrostu masy ciała zamiast stosowania szkodliwych sterydów (alternatywa dla Cyanotis arachnoides); artretyzm. Zapalenie płuc, opłucnej, gardła, krtani, oskrzeli; kaszel, zakażenia układu oddechowego. Choroby śledziony.
Henryk Różański

Генрик Ружанський описує протизапальну, сечогінну, детоксикаційну, жовчогінну, послаблювальну та відхаркувальну дію смілки.

„Фітофармакологічна дія: сильна протизапальна; посилює відновлення тканин (анаболічна); пригнічує автоімунні реакції; сечогінна; зв’язує ксенобіотики та шкідливі метаболіти (детоксикаційна, «очищає кров», depurativum); посилює циркуляцію лімфи, очищує лімфатичні вузли та фолікули від антигенів; протиалергічна; жовчогінна; має легку послаблювальну дію при тривалому застосуванні (понад 2–3 тижні); посилює перистальтику кишечника і шлунка; секретолітична, відхаркувальна, посилює рух війок у дихальних шляхах.”Działanie fitofarmakologiczne: silnie przeciwzapalne, wzmagające odnowę tkanek (anaboliczne), hamujące odczyny autoimmunologiczne, moczopędne, kompleksujące ksenobiotyki i szkodliwe metabolity (odtruwające, “czyszczące krew”, depurativum), wzmagające krążenie limfy, oczyszczające węzły i grudki limfatyczne z antygenów; antyalergiczne; żółciopędne; lekko rozwalniające przy dłuższym stosowaniu (ponad 2-3 tygodnie); wzmagające perystaltykę jelit i żołądka; sekretolityczne, wykrztuśne, wzmagające ruchy migawkowe w drogach oddechowych.
Henryk Różański

Генрик Ружанський також описує дію, що посилює відновлення тканин і циркуляцію лімфи, а також протиалергічну та відхаркувальну дію.

„Сировину зберігають у щільно закритих банках, у темному місці. Фітофармакологічна дія: сильна протизапальна; посилює відновлення тканин (анаболічна); пригнічує автоімунні реакції; сечогінна; зв’язує ксенобіотики та шкідливі метаболіти (детоксикаційна, «очищає кров», depurativum); посилює циркуляцію лімфи, очищує лімфатичні вузли та фолікули від антигенів; протиалергічна; жовчогінна; має легку послаблювальну дію при тривалому застосуванні (понад 2–3 тижні); посилює перистальтику кишечника і шлунка; секретолітична, відхаркувальна, посилює рух війок у дихальних шляхах. Через наявність екдистерону може спричиняти ефекти, типові для стероїдів. Показаннями до застосування смілки є: автоімунні захворювання, ревматизм, скрофульоз, запалення лімфатичних вузлів, застій лімфи, лімфатичні набряки, алергія, хвороба Хашимото, псоріаз, розацеа (зовнішньо — лосьйон, креми, тонік із концентрацією 5–10%.”Surowiec przechowuje się w szczelnych słojach, w ciemnym miejscu.Działanie fitofarmakologiczne to działanie: silnie przeciwzapalne, wzmagające odnowę tkanek (anaboliczne), hamujące odczyny autoimmunologiczne, moczopędne, kompleksujące ksenobiotyki i szkodliwe metabolity (odtruwające „czyszczące krew”, depurativum), wzmagające krążenie limfy, oczyszczające węzły i grudki limfatyczne z antygenów; antyalergiczne; żółciopędne; lekko rozwalniające przy dłuższym stosowaniu (ponad 2–3 tygodnie); wzmagające perystaltykę jelit i żołądka; sekretolityczne, wykrztuśne, wzmagające ruchy migawkowe w drogach oddechowych.Z uwagi na obecność ekdysteronu może dawać efekty typowe dla sterydów.Wskazaniami do stosowania bnieca są: choroby autoimmunologiczne, reumatyzm, skrofuloza, stany zapalne węzłów chłonnych, zastoje limfy, obrzęki limfatyczne, alergia, choroba Hashimoto, łuszczyca, trądzik różowaty (zewnętrznie 5–10 proc.
Henryk Różański

Генрик Ружанський зазначає, що салати й мацерати зі смілки зв’язують шкідливі продукти обміну речовин і полегшують їх виведення.

„Завдяки вмісту глюкуронатів, уронових кислот і сапонінів салати й мацерати зі смілки зв’язують багато шкідливих продуктів обміну речовин і полегшують їх виведення з організму. Дослідження румунських фахівців: ŢÎRCOMNICU VIORELA, GÎRD CERASELA ELENA та RADU S.”Z uwagi na zawartość glukuronianów, kwasów uronowych, saponin sałatki i maceraty z bnieca wiążą wiele szkodliwych produktów przemiany materii i ułatwiają ich wydalanie z ustroju. Badania rumuńskich specjalistów: ŢÎRCOMNICU VIORELA, GÎRD CERASELA ELENA i RADU S.
Henryk Różański

Генрик Ружанський описує руйнування біоплівки в сечовій, травній і дихальній системах, але завжди в поєднанні з фітонцидними травами або антибіотиками.

„Для руйнування біоплівки в сечовій, травній і дихальній системах, але завжди в поєднанні з фітонцидними травами або антибіотиками. Одночасне застосування стероїдів і смілки може потребувати зменшення дози стероїдів. Препарати та дозування: 1.”Do degradacji biofilmu w układzie moczowym, pokarmowym i oddechowym, ale zawsze w połączeniu z ziołami fitoncydowymi lub antybiotykami.Jednoczesne zażywanie sterydów i bnieca może powodować konieczność zmniejszenia ich dawki.Preparaty i dawkowanie:1.
Henryk Różański

Генрик Ружанський рекомендує сироп зі смілки при катарах та інфекціях дихальних шляхів.

„Сироп — Sirupus Melandrii albi: до 100 мл настоянки або мацерату додати 100 мл меду; варто додати прополіс (1–2%). Приймати при катарах та інфекціях дихальних шляхів 4 рази на день по 10 мл. 4. Настій — Infusum Melandrii albi: 2 столові ложки сухої подрібненої трави або кореня залити 1 склянкою окропу. Настоювати під кришкою.”Syrop – Sirupus Melandrii albi: do 100 ml nalewki lub maceratu wlać 100 ml miodu, warto dodać propolis (1–2 proc.). Zażywać przy nieżytach i zakażeniach układu oddechowego 4 razy dziennie po 10 ml.4. Napar – Infusum Melandrii albi: 2 łyżki ziela lub korzenia suchego i rozdrobnionego zalać 1 szklanką wrzącej wody. Parzyć pod przykryciem.
Henryk Różański

Генрик Ружанський рекомендує відвар при симптомах з боку сечової та дихальної систем, а також при катарах легень і бронхів; він також згадує промивання шкіри.

„Пити до двох склянок відвару на день. При інфекційних захворюваннях із симптомами з боку сечової та дихальної систем, а також при катарах легень і бронхів пити часто, невеликими порціями. Можна підсолодити медом або соком. Крім того, використовувати для промивання шкіри та як складник косметичних засобів.”Pić do dwóch szklanek odwaru dziennie. przy chorobach zakaźnych z objawami ze strony układu moczowego i oddechowego i przy nieżytach płuc oraz oskrzeli pić często, małymi porcjami. można osłodzić miodem, sokiem. Ponadto do przemywania skóry, jako składnik kosmetyków.
Henryk Różański

Генрик Ружанський радив радше лікувальне застосування смілки, а не вживання її як делікатесу.

„З власного досвіду знаю, що смілка має цікавий смак, але до делікатесів їй далеко (смачніші, наприклад: крес-салат, живокіст, медунка, чистяк, костянець, хрестоцвіт, зірочник або гусяча лапка), і її варто застосовувати радше з лікувальною метою — найкраще з додаванням жовчогінних олій (конопляної, лляної, рижієвої, сафлорової, оливкової).”Z własnej praktyki wiem, że bniec jest w smaku ciekawy, ale do delikatesów nie należy (smaczniejsze są np.: rzeżucha, żywokost, miodunka, ziarnopłon, kościenica, krucjata, gwiazdnica czy gęsiówka) i powinien być stosowany raczej w celach leczniczych – najlepiej z dodatkiem olejów żółciopędnych (konopny, lniany, z lnianki, krokoszowy, oliwa z oliwek).

Pisaczek не оцінює, хто має рацію. Він показує, що написано і де це прочитати. Кожне речення вище має своє джерело.