Молочний жир — чи захищають масло та вершки від раку?

Мета дослідження: Зв’язок між споживанням молока й молочних продуктів та ризиком смерті викликає значні суперечки. Цей систематичний огляд і метааналіз проспективних досліджень було проведено, щоб дослідити зв’язок між високим і низьким споживанням…

Результати: Аналіз залежності «доза—відповідь» виявив значущий нелінійний зв’язок між загальним споживанням молочних продуктів і смертністю від усіх причин та серцево-судинних захворювань. Крім того, споживання молока з високим вмістом жиру було значуще пов’язане з ризиком смерті від раку як у лінійному, так і в нелінійному аналізі залежності «доза—відповідь». Отже, ми виявили, що споживання молока з високим вмістом жиру пов’язане з вищим ризиком смерті від усіх причин, серцево-судинних захворювань і раку. Водночас загальне споживання молочних продуктів було пов’язане з нижчим ризиком смерті від серцево-судинних захворювань.

Мета дослідження: Серед численних макро- та мікроелементів у коров’ячому молоці одне з найважливіших місць посідає жирова фракція. Хоча користь для харчування та фізіології від споживання молока після перших років життя є предметом дискусій, існують також суперечливі погляди щодо впливу молочних ліпідів на здоров’я, зокрема їхньої ролі в розвитку раку.

Результати: З іншого боку, є дані про зв’язок між підвищеною смертністю від раку та споживанням молока з високим вмістом жиру, що суперечить спостережуваному в лабораторних і доклінічних дослідженнях захисному впливу від пухлин. Споживання молочних продуктів із високим вмістом жиру, схоже, пов’язане з підвищеним ризиком деяких видів раку порівняно з нежирними молочними продуктами або іншими відповідними альтернативами на основі сої. Дані щодо антиканцерогенної дії різних ліпідних компонентів коров’ячого молока, а також щодо зв’язку загального споживання молочного жиру з виникненням передусім раку молочної залози, товстої кишки та простати неоднозначні. Наразі залишається незрозумілим, чи можна пов’язати результати епідеміологічних досліджень із молочними ліпідами і чи можна перенести на людей багатообіцяльні доклінічні дані про їхню протиракову дію. Тому в цьому огляді підсумовано найновіші результати.

Мета дослідження: Протягом багатьох років молочний жир несправедливо недооцінювали через його зв’язок, зокрема, з вищим рівнем серцево-судинних захворювань, дисліпідемії та ожиріння. Однак нині цей зв’язок переоцінюють, оскільки деяким компонентам молочних ліпідів приписують потенційну користь для здоров’я.

Результати: Однак нині цей зв’язок переоцінюють, оскільки деяким компонентам молочних ліпідів приписують потенційну користь для здоров’я. З огляду на це, а також на зростання захворюваності на рак у нашому суспільстві, цей огляд має на меті обговорити сучасний стан наукових даних про компоненти молочних ліпідів і їхні описані протиракові властивості. Результати експериментів in vitro та in vivo свідчать, що окремі жирні кислоти (ЖК), зокрема масляна кислота та кон’югована лінолева кислота (CLA), а також фосфоліпіди й сфінголіпіди мембрани жирових кульок молока можуть бути потенційними антиканцерогенними речовинами. Однак механізм їхньої дії досі незрозумілий через обмежені й непослідовні результати досліджень за участю людей.

Мета дослідження: Нещодавні дослідження типу «випадок—контроль» дали підстави припускати, що споживання молочних продуктів є важливим фактором ризику раку яєчка. У популяційному дослідженні типу «випадок—контроль» за участю 269 хворих і 797 осіб контрольної групи (частка відповідей становила 76% і 46% відповідно) ми вивчили зв’язок між споживанням молочних продуктів, особливо молока, молочного жиру та галактози, і раком яєчка.

Результати: Відносний ризик раку яєчка становив 1.37 (95% ДІ, 1.12–1.68) на кожні додаткові 20 порцій молока на місяць (по 200 мл кожна) у підлітковому віці. Це загальне підвищення ризику було зумовлене переважно зростанням ризику семіноми: відносний ризик становив 1.66 (95% ДІ, 1.30–2.12) на кожні додаткові 20 порцій молока на місяць. Відносний ризик семіноми становив 1.30 (95% ДІ, 1.15–1.48) на кожні додаткові 200 г молочного жиру на місяць і 2.01 (95% ДІ, 1.41–2.86) на кожні додаткові 200 г галактози на місяць у підлітковому віці. Наші результати свідчать, що молочний жир та/або галактоза можуть пояснювати зв’язок між споживанням молока й молочних продуктів та семіномою.

Мета дослідження: Вплив споживання молочних продуктів на рак молочної залози (РМЗ) є предметом гострих суперечок. Мета цього дослідження — вивчити зв’язок між споживанням молочних продуктів і захворюваністю на РМЗ.

Результати: Метааналіз охопив 36 статей із даними 1,019,232 учасниць. Молочні продукти загалом мають захисний ефект для жінок (відношення ризиків (HR) = 0.95, 95% довірчий інтервал (ДІ) = 0.91–0.99, p = 0.019), особливо щодо РМЗ із позитивними рецепторами естрогену (ER+) (HR = 0.79, p = 0.002) і прогестерону (PR+) (HR = 0.75, p = 0.027). Для РМЗ із позитивними рецепторами ER+/PR+ спостерігається тенденція до захисного ефекту, але вона не досягла статистичної значущості (HR = 0.92, p = 0.075). Ферментовані молочні продукти можуть знижувати ризик РМЗ у жінок після менопаузи (HR = 0.96, 95% ДІ = 0.93–0.99, p = 0.021), але не мають захисного ефекту в жінок до менопаузи (HR = 0.98, 95% ДІ = 0.94–1.03, p = 0.52). Неферментовані молочні продукти не мають значущого впливу на виникнення РМЗ (p > 0.05). Молочні продукти з високим вмістом жиру можуть шкодити жінкам, але різниця не є статистично значущою (HR = 1.06, 95% ДІ = 1.00–1.13, p = 0.066).

Мета дослідження: Дані спостережних досліджень свідчать, що харчові чинники зумовлюють значну частку випадків раку, а молоко містить численні біоактивні речовини, які можуть впливати на ризик і розвиток раку. Рак виникає внаслідок багатьох генетичних та епігенетичних змін, що накопичуються з часом, тому довести конкретний вплив поживних речовин або інших біоактивних компонентів їжі на рак у людей складно.

Результати: Високе споживання кальцію як із їжі, так і з добавок пов’язане з підвищеним ризиком поширеного або смертельного раку простати. Результати епідеміологічних досліджень зв’язку між споживанням молочних продуктів і ризиком раку молочної залози чи яєчників непослідовні. Дослідження на тваринах дають підстави припускати, що галактоза може бути токсичною для клітин яєчників, але результати епідеміологічних досліджень раку яєчників і споживання молока та/або лактози неоднозначні. Рекомендації з харчування для профілактики раку радять отримувати рекомендовану кількість кальцію переважно з їжі, а не з добавок, і обирати нежирні або знежирені молочні продукти.

Мета дослідження: Молочні продукти можуть впливати на стан здоров’я, але вплив їх споживання після встановлення діагнозу на прогноз перебігу раку незрозумілий. У цьому дослідженні вивчали зв’язок між споживанням різних видів молока та йогурту після встановлення діагнозу і смертністю від усіх причин та раку, а також очікуваною тривалістю життя онкохворих.

Результати: За медіанного періоду спостереження 13.3 року сталося 3685 смертей від усіх причин і 1715 смертей від раку. Кожне збільшення споживання незбираного молока на 200 г було пов’язане з вищою смертністю від усіх причин (HR 1.10, 95% ДІ 1.03–1.16, p = 0.001); молоко з жирністю 2% було пов’язане зі зростанням смертності від усіх причин (HR 1.06, 95% ДІ 1.03–1.10, p < 0.001) і від раку (HR 1.07, 95% ДІ 1.01–1.12, p = 0.012). Знежирене молоко було пов’язане зі зниженням смертності від усіх причин (HR 0.95, 95% ДІ 0.92–0.99, p = 0.007) і від раку (HR 0.94, 95% ДІ 0.89–1.00, p = 0.040). Заміна незбираного молока або молока з жирністю 2% на знежирене молоко чи молоко з жирністю 1% знижувала ризик смерті. Більше споживання незбираного молока та молока з жирністю 2% у віці 55 років було пов’язане зі скороченням тривалості життя відповідно на 2.15 і 2.01 року, тоді як помірне споживання знежиреного молока — з її збільшенням на 2.09 року. Споживання знежиреного молока після встановлення діагнозу може знизити смертність і подовжити очікувану тривалість життя онкохворих, тоді як незбиране молоко та молоко з жирністю 2% можуть мати несприятливий вплив.

Мета дослідження: Зв’язок між споживанням молочних продуктів і ризиком раку молочної залози залишається складним і неоднозначним: епідеміологічні дослідження показують різні зв’язки залежно від виду молочного продукту та ступеня його обробки. Хоча традиційно головним поясненням вважали харчовий склад, нові дані свідчать, що технологічна обробка також може впливати на біологічні властивості молочних продуктів.

Результати: Останні дослідження показують, що обробка продуктів може утворювати широкий спектр біоактивних молекул, окрім звичайних поживних речовин. Деякі з них можуть діяти навіть у низьких концентраціях і впливати на важливі регуляторні шляхи. До них належать як потенційно шкідливі, так і захисні метаболіти, похідні стеролів; їхнє співвідношення може залежати від технологічної обробки. Виявлення таких сполук, оцінювання їхнього надходження з їжею та розуміння їхньої біологічної дії є важливими завданнями майбутніх досліджень. Хоча наявних даних недостатньо, щоб установити причинно-наслідкові зв’язки, ця концепція підтримує припущення, що молекулярні зміни під час обробки можуть бути однією з причин відмінностей в епідеміологічних результатах.

Мета дослідження: Рак молочної залози — найчастіше діагностований рак у жінок у світі, а широке споживання молочних продуктів робить вивчення цього зв’язку важливим для громадського здоров’я. Результати епідеміологічних досліджень неоднозначні: одні свідчать про зворотний або прямий зв’язок, інші не виявляють чіткого зв’язку. Вплив може відрізнятися залежно від виду молочного продукту, особливостей споживання протягом життя та підтипу пухлини.

Результати: Молоко й молочні продукти пов’язували як зі сприянням розвитку раку молочної залози, так і з його пригніченням через різні сигнальні шляхи. Результати, схоже, залежать від генетичних особливостей, підтипу пухлини та конкретних споживаних компонентів. Деякі молочні білки, зокрема α-казеїн, продемонстрували потенційну захисну дію і можуть стати основою нових терапевтичних стратегій. Водночас можлива наявність у молочних продуктах канцерогенних сполук указує на потребу в подальших дослідженнях, щоб з’ясувати ці зв’язки й обґрунтувати рекомендації щодо харчування. Зв’язок між молочними продуктами та раком молочної залози є багатогранним, тому потрібні індивідуальні рекомендації щодо харчування й подальше вивчення механізмів. Непослідовність наявних результатів підкреслює потребу в стандартизованих підходах до досліджень, які враховуватимуть особливості харчування, генетичну схильність і споживання на різних етапах життя.