Вакцина від грипу під час вагітності — чому критики б’ють на сполох?

Мета дослідження: Розуміння безпеки вакцин має вирішальне значення для ухвалення рішень щодо вакцинації. Нашою метою було провести систематичний огляд безпеки вакцин, рекомендованих дітям, дорослим і вагітним жінкам у Сполучених Штатах.

Результати: Із 56 603 опрацьованих посилань критеріям включення відповідали 338 досліджень, результати яких опубліковано у 518 публікаціях. Для дітей рівень переконливості доказів був високим щодо відсутності підвищеного ризику аутизму після вакцинації проти кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК). Рівень переконливості доказів був високим щодо підвищеного ризику фебрильних судом після вакцинації КПК. Не було доказів підвищеного ризику інвагінації кишківника після вакцинації проти ротавірусу на останньому етапі спостереження (помірний рівень переконливості доказів), а також діабету (високий рівень переконливості доказів). Для новіших вакцин, таких як 9-валентна вакцина проти вірусу папіломи людини та вакцина проти менінгокока B, не було доказів підвищеного ризику або доказів щодо важливих побічних явищ було недостатньо. Для дорослих не було доказів підвищеного ризику (різний рівень переконливості доказів) або доказів щодо важливих побічних явищ було недостатньо для нової ад’ювантної інактивованої вакцини проти грипу та рекомбінантної ад’ювантної вакцини проти оперізувального герпесу. Ми не виявили доказів підвищеного ризику (різний рівень переконливості доказів) важливих побічних явищ у вагітних після вакцинації проти правця, дифтерії та кашлюку безклітинною вакциною, зокрема мертвонародження (помірний рівень переконливості доказів).

Мета дослідження: Оцінити ефективність вакцинації проти грипу під час вагітності щодо запобігання грипу в немовлят упродовж перших 6 місяців життя.

Результати: Із 245 498 немовлят, включених у дослідження, 46,0% народилися від вакцинованих матерів. Захворюваність на грип серед немовлят вакцинованих матерів була нижчою, ніж серед немовлят невакцинованих матерів (0,12% проти 0,30%). Після поправки на супутні чинники вакцинація під час вагітності була пов’язана зі зниженням захворюваності немовлят на грип у будь-яких умовах медичної допомоги на 44,4% (95% ДІ, 31,4–54,9%). Вакцинація в першому триместрі була пов’язана зі зниженням захворюваності немовлят на грип на 11,3%, у другому триместрі — на 51,5%, а в третьому — на 59,3%. Відмінності в оцінках ефективності вакцини між першим і другим триместрами (P = .02), а також між першим і третім триместрами (P < .001) були статистично значущими. Вакцинація проти грипу під час вагітності була пов’язана зі зниженням захворюваності немовлят на грип на 44,4%.

Мета дослідження: Грип і кашлюк у немовлят спричиняють значну захворюваність і смертність у всьому світі. Ми вивчили ефективність вакцинації матерів проти грипу та кашлюку для запобігання цим хворобам у немовлят.

Результати: Серед 186 962 вагітних жінок 85 830 (45,9%) і 128 060 (68,5%) були вакциновані відповідно проти грипу та кашлюку. У 175 немовлят було лабораторно підтверджено грип, а у 51 — кашлюк. Ефективність вакцини проти грипу становила 56,1% (95% ДІ, від 23,3% до 74,9%) для немовлят віком <2 місяців і 35,7% (від 2,2% до 57,7%) для немовлят віком від 2 до <6 місяців. Ефективність вакцини проти кашлюку становила 80,1% (95% ДІ, від 37,1% до 93,7%) для немовлят віком <2 місяців і 31,8% (95% ДІ, від -39,1% до 66,6%) для немовлят віком від 2 до <6 місяців. Наше дослідження підтверджує пряму ефективність вакцинації матерів проти грипу та кашлюку для запобігання цим хворобам у немовлят віком <2 місяців. Отримані результати підкреслюють важливість вакцинації матерів для запобігання цим хворобам у немовлят.

Мета дослідження: Вагітних жінок вважають найважливішою групою ризику, якій рекомендовано вакцинацію проти грипу. Попри це, потенційний ризик шкоди від вакцини для плода є важливим чинником низького рівня вакцинації. Метою цього систематичного огляду було узагальнити найкращі доступні докази безпеки вакцинації проти грипу під час вагітності для розвитку плода.

Результати: Пошук літератури охоплював період від початку роботи кожної бази даних до березня 2014 року. Розглядали як обсерваційні дослідження, так і клінічні випробування. Дані про наслідки для плода містилися у 19 обсерваційних дослідженнях, 14 з яких переважно вивчали моновалентну вакцину проти грипу A (H1N1) 2009 року. Між включеними дослідженнями спостерігалася значна методологічна та клінічна неоднорідність, тому результати було узагальнено описово й подано в таблицях. Показники смертності плода на пізніх термінах вагітності становили від OR 0,34 до 2,95, причому 95% довірчі інтервали перетинали нульове значення або були нижчими за нього. Показники самовільного аборту до 24 тижнів становили від HR 0,45 до OR 1,23, причому 95% довірчі інтервали перетинали нульове значення або були нижчими за нього. Показники вроджених вад у жінок, вакцинованих у першому триместрі, становили від OR 0,67 до 2,18, а неточні довірчі інтервали перетинали нульове значення.

Мета дослідження: Попри міжнародні та національні рекомендації щодо вакцинації проти грипу під час вагітності, рівень вакцинації серед цієї групи населення в Китаї залишається низьким, головно через побоювання щодо безпеки плода. У цьому ретроспективному когортному дослідженні взяли участь матері, які зареєструвалися та народили дітей у період із серпня 2020 року до липня 2023 року.

Результати: Скориговані відносні ризики (95% ДІ) становили: SGA — 1,354 (0,842–2,177), LGA — 1,504 (0,808–2,798), PTB — 0,639 (0,257–1,590), LBW — 0,294 (0,072–1,211), низька оцінка за шкалою Апгар — 0,918 (0,213–3,958), вроджена аномалія — 0,676 (0,087–5,247), а госпіталізація або направлення до NICU — 0,151 (0,021–1,089). У цьому дослідженні в невакцинованій групі стався лише один випадок мертвонародження і одна смерть новонародженого, що разом становило кумулятивну частоту 0,1%. У вакцинованій групі не було випадків мертвонародження чи смерті новонароджених. Ці результати підтримують ініціативи громадської охорони здоров’я, спрямовані на підвищення рівня вакцинації серед вагітних жінок.

Мета дослідження: Метою дослідження було оцінити безпеку та вплив вакцинації матерів проти грипу, кашлюку й COVID-19 на перинатальні наслідки, а також визначити чинники, що впливають на охоплення вакцинацією вагітних жінок у Південній Австралії.

Результати: Загалом 64,1% отримали вакцину проти грипу, 74,1% — проти кашлюку, а 29,5% отримали під час вагітності щонайменше одну дозу вакцини проти COVID-19. Вакцинація матерів проти грипу, кашлюку та COVID-19 не була пов’язана з підвищеним ризиком гіпертензивних розладів, хоріоамніоніту, передчасного розриву плодових оболонок, допологової чи післяпологової кровотечі, малої маси тіла для гестаційного віку або низької маси тіла при народженні. Після вакцинації матері проти грипу спостерігався захисний ефект щодо передчасних пологів на рівні 13%; подібне зниження спостерігалося після вакцинації проти кашлюку (на 17%, а випадків мертвонародження було майже на 50% менше) та після вакцинації проти COVID-19 (aHR 0,79, 95% ДІ 0,68–0,92). Вакцинація матері проти грипу (aRR 0,94, 95% ДІ 0,91–0,98) і кашлюку (aRR 0,89, 95% ДІ 0,86–0,92) була пов’язана з меншою ймовірністю виникнення щонайменше одного акушерського ускладнення. Серед жінок, вакцинованих проти грипу або кашлюку, спостерігалося невелике підвищення частоти діагностованого гестаційного діабету.