Сон — чи шкодять серцю безсонні ночі більше, ніж холестерин?

Мета дослідження: Коротка тривалість сну пов’язана з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань (ССЗ). Однак невідомо, чи підвищує серцево-судинний ризик дефіцит сну — показник нестачі сну протягом робочого тижня порівняно з вихідними. Оскільки з віком порушення сну стають частішими, особливо в жінок, ми дослідили зв’язок між дефіцитом сну та ідеальним серцево-судинним здоров’ям (ІССЗ) у жінок старшого віку.

Результати: Середній вік становив 72,1 ± 6,0 року. Порівняно з жінками без дефіциту сну жінки з дефіцитом сну частіше мали ожиріння та гіпертонію (pall < .05). Моделі лінійної регресії з поправкою на вік і расу/етнічну належність показали, що дефіцит сну значно пов’язаний із гіршим ІССЗ (B = -0.13 [95% ДІ = від -0.18 до -0.08]). Цей зв’язок послабився, але залишився значущим після поправки на освіту, дохід, депресію/тривожність, накопичений стрес і хропіння. Дефіцит сну був пов’язаний із гіршим ІССЗ навіть з урахуванням соціально-економічного статусу та психосоціальних чинників. Ці результати свідчать, що мінливість тривалості сну протягом тижня, яка, можливо, призводить до порушення циркадних ритмів, може бути пов’язана із серцево-судинним ризиком у жінок старшого віку.

Мета дослідження: Нестача та недостатня тривалість сну є чинниками ризику кардіометаболічних захворювань, але даних про те, як саме недостатній сон сприяє цим хворобам, мало.

Результати: В обох підходах аналізували транскриптом крові та метаболом сироватки. Нестача сну знижувала експресію генів, що кодують транспортери холестерину, і підвищувала експресію генів у шляхах, залучених до запальних реакцій, в обох варіантах дослідження. Метаболомний аналіз показав нижчий рівень великих частинок ЛПВЩ у крові учасників когортних досліджень, які повідомляли про недостатній сон, тоді як у дослідженні експериментального обмеження сну знизився рівень ЛПНЩ у крові. Ці результати свідчать, що тривале позбавлення сну змінює запальні та холестеринові шляхи на рівні експресії генів і ліпопротеїнів сироватки, спричиняючи зміни, які потенційно підвищують ризик кардіометаболічних захворювань.

Мета дослідження: Обструктивне апное сну (ОАС) незалежно пов’язане з дисліпідемією. Попередні дослідження показали, що фрагментація сну може порушувати обмін ліпідів.

Результати: Також за допомогою логістичної регресії оцінили скориговані відношення шансів (ВШ) різних видів дисліпідемії за квартилями MAI. Виявилося, що MAI позитивно пов’язаний із холестерином ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ-х), але не із загальним холестерином (ЗХ), тригліцеридами (ТГ) або холестерином ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ-х). Крім того, скориговані ВШ (95% довірчий інтервал) гіперхолестеринемії ЛПНЩ зростали в міру переходу між квартилями MAI: 1 (референтне значення), 1.3 (1.1-1.7), 1.6 (1.2-2.0) і 1.6 (1.2-2.1) (p = 0.001, лінійний тренд). Фрагментація сну при ОАС незалежно пов’язана з гіперхолестеринемією ЛПНЩ, що може підвищувати ризик серцево-судинних захворювань у пацієнтів з ОАС.

Мета дослідження: Вплив недостатнього сну на обмін речовин у здорових людей поза лабораторними умовами не визначено. Мета цього дослідження — вивчити вплив тривалості сну на п’ять компонентів метаболічного синдрому в когорті здорових дорослих.

Результати: Порівняно з нормальною тривалістю сну короткий сон значно (p < .001) підвищував ризик центрального ожиріння на 12% (скоригований HR 1.12 [1.07-1.17]), підвищеного рівня глюкози натще на 6% (скоригований HR 1.06 [1.03-1.09]), високого артеріального тиску на 8% (скоригований HR 1.08 [1.04-1.13]), низького рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності на 7% (скоригований HR 1.07 [1.03-1.11]), гіпертригліцеридемії на 9% (скоригований HR 1.09 [1.05-1.13]) і метаболічного синдрому на 9% (скоригований HR 1.09 [1.05-1.13]). Тривалий сон знижував ризик гіпертригліцеридемії (скоригований HR 0.89 [0.84-0.94]) і метаболічного синдрому (скоригований HR 0.93 [0.88-0.99]). Симптоми безсоння не змінювали впливу тривалості сну. Тривалість сну може бути важливим чинником метаболічного здоров’я.

Мета дослідження: Мета: визначити зв’язок між поєднанням характеристик сну та виникненням кардіометаболічних захворювань (КМЗ) і мультиморбідності (КММ), а також опосередкований вплив метаболітів плазми. Методи: у цьому проспективному дослідженні взяли участь 190,827 осіб із UK Biobank.

Результати: Виявлено 152 метаболіти, пов’язані з режимом сну; переважною групою серед них були ліпопротеїни. Більшість метаболітів опосередковували зв’язок між сном і наслідками. Висновки: поганий режим сну був пов’язаний із підвищеним ризиком КМЗ і КММ. Відмінності в метаболітах, особливо в ліпопротеїнах, можуть частково пояснювати зв’язок між режимом сну та кардіометаболічним здоров’ям.

Мета дослідження: Узагальнити сучасні дані про те, як позбавлення сну, порушення його структури та розузгодження циркадних ритмів впливають на серцево-судинну й метаболічну регуляцію через автономні, гормональні, запальні та поведінкові шляхи, а також окреслити прогалини в дослідженнях медицини сну й кардіометаболічного здоров’я.

Результати: Експериментальні та епідеміологічні дані послідовно пов’язують короткий або порушений сон із підвищеною частотою гіпертонії, ішемічної хвороби серця, інсульту, ожиріння, діабету 2 типу та метаболічного синдрому. Нестача сну активує симпатичну нервову систему й підвищує рівень кортизолу, водночас пригнічуючи гормон росту. Це сприяє звуженню судин, дисфункції ендотелію та перебудові серця. Одночасні порушення сигналізації лептину, греліну й ендоканабіноїдів підвищують апетит і споживання калорій та посилюють потяг до калорійної їжі, що призводить до збільшення ваги, вісцерального ожиріння та інсулінорезистентності. Розузгодження циркадних ритмів через позмінну роботу та соціальний джетлаг посилює запальні реакції й метаболічний ризик протягом життя. Обмежені дані інтервенційних досліджень свідчать, що збільшення тривалості сну може поліпшити регуляцію апетиту, артеріальний тиск і деякі показники глікемії, однак механізми та довгострокові наслідки досліджені недостатньо.

Мета дослідження: Проспективно дослідити, як поєднання звичок сну впливає на судинні ускладнення при діабеті 2 типу, чи змінює цей зв’язок тяжкість захворювання, а також яку роль відіграють клінічні біомаркери.

Результати: За 13.5 років виникло 1,878 макросудинних і 3,066 мікросудинних ускладнень. Порівняно зі здоровим показником сну 0-1, багатофакторно скориговані HR (95% ДІ) для показника 4-5 становили 0.75 (0.63, 0.89) для макросудинних ускладнень [ішемічна хвороба серця 0.72 (0.57, 0.91), інсульт 0.92 (0.66, 1.28), захворювання периферичних артерій 0.79 (0.56, 1.10)]; 0.86 (0.75, 0.99) для мікросудинних ускладнень [нейропатія 0.62 (0.47, 0.83), нефропатія 1.01 (0.84, 1.21), ретинопатія 0.84 (0.68, 1.03)]. Сукупний показник тяжкості діабету (Pinteraction = 0.037) значно змінював зв’язок із мікросудинними ускладненнями.

Мета дослідження: Робота в нічні зміни пов’язана з вищим ризиком серцево-судинних захворювань (ССЗ) і смертності, але механізми цього зв’язку залишаються нез’ясованими. Спосіб життя, оцінений за показником Life's Essential 8 (LE8) Американської кардіологічної асоціації, може бути змінним посередником. Ми мали на меті вивчити зв’язок роботи в нічні зміни із ССЗ і смертністю та оцінити роль LE8 як посередника.

Результати: За середній період спостереження 13.78 року (міжквартильний діапазон = 13.09-14.42) у 39,115 (29.7%) учасників розвинулося ССЗ, а 5474 (4.2%) померли. Порівняно з тими, хто працював удень, регулярні/постійні нічні зміни були пов’язані з вищим ризиком ССЗ (відношення ризиків (HR) = 1.24; 95% довірчий інтервал (ДІ) = 1.18-1.31), смертності від усіх причин (HR = 1.23; 95% ДІ = 1.07-1.41), ФП (HR = 1.31; 95% ДІ = 1.13-1.51) та ІМ (HR = 1.29; 95% ДІ = 1.09-1.51), але не серцево-судинної смертності. LE8 опосередковував 39.2% зв’язку із ССЗ, 33.1% зв’язку зі смертністю від усіх причин і 40.8% зв’язку з ІМ. Аналіз контрфактичних сценаріїв показав, що поліпшення серцево-судинного здоров’я (ССЗ) могло б запобігти 35.1% випадків ССЗ і 30.2% смертей серед працівників нічних змін. Робота в нічні зміни пов’язана з вищим ризиком ССЗ, ФП, ІМ і смертності від усіх причин. Значну частину цього тягаря можна було б попередити, поліпшивши серцево-судинне здоров’я. Потрібні подальші дослідження, щоб оцінити комплексні втручання у спосіб життя працівників нічних змін.