PisaczekПошук
文AUK
Вітаміни й мінерали

Селен — елемент, якого бракує в польському ґрунті?

Джерел: 4 · Стаття: 4 830 знаків

Єжи Зємба зазначає, що низький рівень селену в ґрунтах пов’язаний із поширеним дефіцитом цього елемента.

  • Єжи Зємба описує рівень селену в овочах як катастрофічно низький і стверджує, що більшість орних земель виснажена.
  • Єжи Зємба також наводить дані про те, що більша кількість селену в ґрунті була пов’язана з нижчим ризиком раку простати в певній місцевості.

Що пишуть автори

Jerzy Zięba

Дефіцит селену поширений, і Єжи Зємба пов’язує його з низьким рівнем цього мінералу в ґрунтах.

„Дефіцит селену поширений через низький рівень цього мінералу в ґрунтах, а також тому, що більше селену міститься в рибі та морепродуктах, які нечасто бувають на столах поляків. Важливим джерелом цього мінералу є бразильські горіхи.”Niedobory selenu są powszechne ze względu na niski poziom tego minerału w glebach oraz fakt, iż większe jego ilości występują w rybach oraz owocach morza, a nie goszczą one często na stołach Polaków. Istotnym źródłem tego minerału są orzechy brazylijskie.
Jerzy Zięba

Рівень селену в овочах Єжи Зємба називає катастрофічно низьким.

„Тривожним було й те, що рівень селену також був катастрофічно низьким. Брак достатньої кількості селену означає катастрофу для здоров’я. Це призводить до раку простати, ослаблення імунної системи та появи вкрай небезпечних для життя аневризм.”Zatrważające było to, że również katastrofalnie niskie były poziomy selenu. Brak odpowiedniej ilości selenu oznacza katastrofę zdrowotną. Prowadzi to do nowotworów prostaty, osłabienia układu odpornościowego czy występowania niezwykle groźnych dla życia tętniaków.
Jerzy Zięba

Єжи Зємба стверджує, що більшість орних земель виснажена.

„Більшість наших орних земель виснажена. Тому овочі, вирощені на них, також бідні на поживні речовини. Ми не знаємо, що в переважній більшості випадків споживаємо «овочеву тирсу» з дуже низькою або навіть нульовою поживною цінністю і… хворіємо.”Ziemie uprawne w większości mamy wyjałowione. W związku z tym uprawiane na nich warzywa są równie jałowe. Nie wiemy o tym, że w zdecydowanej większości przypadków spożywamy „warzywne trociny” o bardzo niskiej lub wręcz zerowej wartości odżywczej i… chorujemy.
Jerzy Zięba

Дослідження показали, що вища концентрація селену в ґрунті була пов’язана з нижчим ризиком раку простати в певній місцевості.

„Було помічено, що зі зростанням концентрації селену в ґрунті ризик раку простати в певній місцевості зменшується. Якщо ми споживаємо лише мінімальну рекомендовану добову кількість селену (яка, згідно з установленими для нас нормами, має запобігати «дефіциту»), то використовуємо лише дуже малу частину його повного протиракового потенціалу.”Zaobserwowano, że im wyższe stężenie selenu w glebie tym ryzyko nowotworu prostaty się zmniejsza w danym obszarze. Jeśli spożywamy tylko minimalną, zalecaną ilość selenu na dzień (która w przewidzianych dla nas normach ma zapobiegać ,,niedoborom’’ ), bardzo niewiele wykorzystujemy jego całkowitego przeciwnowotworowego potencjału.

Дослідження з PubMed · Europe PMC

Ми вибрали дослідження з найкращими позитивними результатами (кількість: 1). Це добірка, а не повний огляд усіх досліджень.

Загальна кількість досліджень на цю тему в PubMed: 2 156.

Дослідження показує, що у Східній Азії більшість рисових полів не дають рису з типовим вмістом селену, головним чином через його низьку доступність для рослин.

Мета дослідження: Дефіцит селену (Se) у рисі створює загрозу прихованого голодування через нестачу Se для здоров’я населення, особливо в регіонах із високим споживанням рису. Однак масштаб проблеми та способи її подолання досі не отримали достатньої уваги на світовому рівні.

Результати: Замість зовнішнього внесення Se, імовірно, доцільніше активувати природний Se у рисових ґрунтах — це може бути кращою стратегією біофортифікації рису в Східній Азії. Метааналіз показав, що управління водним режимом мало найбільший вплив на біофортифікацію рису селеном. Ризики, пов’язані з дефіцитом Se у рисі, та способи їх подолання обговорено в нашому дослідженні «від поля до столу», яке стане цінним джерелом інформації для подолання глобальної проблеми прихованого голодування через нестачу Se. Це дослідження також запропонувало нові перспективи та їх обґрунтування, критично проаналізувавши як сучасні, так і майбутні стратегії подолання прихованого голодування через нестачу Se.

Гроші на дослідженнядержава, державні установи · National Natural Science Foundation of China, Natural Science Basic Research Program of Shaanxi Province
Чи мають автори зв’язки з компаніями?не вказано
Чи допомагав виробник у дослідженні?невідомо
Вид дослідженнязведення багатьох досліджень (метааналіз)

«Не вказано» не означає, що ніхто не платив — база не завжди це записує.

Погляди та оглядові матеріали

Наведені нижче матеріали містять думки, тлумачення та гіпотези авторів. Вони не вважаються рівноцінними науковим дослідженням і систематичним оглядам.

Orthomolecular Medicine News Service Оглядовий матеріал
„[19] Нещодавні дослідження показують, що відмінності у вмісті селену в ґрунті можуть спричиняти значні відмінності в концентрації селену в м’ясі. [22] Наприклад, оскільки ґрунт у Фінляндії бідний на селен, на початку 1980-х років влада вирішила додавати селенат до комерційних добрив. Дослідження забезпеченості селеном серед 108 здорових молодих людей показало, що за чотири роки рівень селену в крові зріс приблизно на 50 відсотків. [23] Подібна проблема з рівнем мінералів у ґрунті існує і щодо вмісту магнію.”[19] Recent research shows that differences in the content of the selenium in the soil can cause major differences in the concentration of selenium in meat. [22] For instance, since the soil in Finland is poor in selenium, the authorities decided in the early 1980s to add selenate to commercial fertilizers. A survey of selenium status among 108 healthy young people showed an increase in the blood selenium level of about 50 percent after four years. [23] A similar problem with the level of minerals in the soil exists for the content of magnesium.

Pisaczek не оцінює, хто має рацію. Він показує, що написано і де це прочитати. Кожне речення вище має своє джерело.