Псиліум — ложка насіння, що знижує холестерин і рятує кишківник?

Мета дослідження: Деякі дослідження свідчать, що добавки псиліуму можуть змінювати показники ліпідного профілю. У цьому дослідженні оцінювали вплив споживання псиліуму на ліпідний профіль (холестерин ліпопротеїнів низької щільності, тригліцериди, холестерин ліпопротеїнів високої щільності та загальний холестерин).

Результати: Результати показали, що вживання псиліуму може значуще знижувати рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності та загального холестерину, незначуще знижувати рівень тригліцеридів і незначуще підвищувати рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності.

Мета дослідження: Порівняти вплив добавки з псиліумом у випеченому продукті з плацебо на симптоми закрепу, масу тіла, контроль глікемії та рівнів ліпідів у пацієнтів із діабетом 2-го типу (T2D) і хронічними закрепами.

Результати: У групі псиліуму спостерігалося поліпшення симптомів закрепу, маси тіла, рівнів глюкози та ліпідів порівняно з вихідними показниками та групою плацебо. Маса тіла й рівень глюкози плазми натще (FPG) знизилися від вихідного рівня в групі псиліуму (P < 0.001 і P = 0.056 відповідно). Відмінності (95% ДІ) абсолютних змін маси тіла (-2.0 (-3.0, -1.0) кг; P < 0.001), FPG (-13.6 (-24.3, -2.9) мг/дл; P = .040) і HbA1c (-1.7 (-2.9, -0.5); P = 0.002) між групами були статистично значущими. У групі псиліуму знизилися рівні холестерину (-21.5 (-25.6, -14.4); P < 0.001), тригліцеридів (-20.0 (-32.3, -7.7); P = 0.021) і симптоми закрепу (1.5 (0.4, 2.3); P < 0.001). Прихильність до лікування була доброю, побічних ефектів не спостерігали. У пацієнтів із T2D і хронічними закрепами добавка псиліуму зменшила симптоми закрепу, масу тіла, рівні глюкози й холестерину, а також підвищила рівень ЛПВЩ.

Мета дослідження: Раніше було показано, що і насіння льону, і псиліум зменшують симптоми закрепу, масу тіла, рівні глюкози та ліпідів; ми припускаємо, що лікування насінням льону та псиліумом може мати подібні переваги. Порівняти симптоми закрепу, масу тіла, рівень глюкози та ліпідів у пацієнтів із діабетом 2-го типу (T2D) і закрепами, які отримували випечений продукт із насінням льону або псиліумом, із тими, хто отримував плацебо.

Результати: Насіння льону, схоже, ефективніше за псиліум для поліпшення симптомів закрепу, маси тіла, контролю рівнів глюкози та ліпідів. Порівняно з групою плацебо вихідні зміни симптомів закрепу (P = 0.002), консистенції калу (P < 0.001), маси тіла (P < 0.001), ІМТ (P < 0.001), FPG (P = 0.004), холестерину (P = 0.010), ЛПНЩ (P = 0.031) і співвідношення холестерин/ЛПВЩ (P = 0.019) значуще поліпшилися в обох групах — насіння льону та псиліуму. Прихильність до лікування була доброю, побічних ефектів не спостерігали. Хоча і насіння льону, і псиліум можуть зменшувати симптоми закрепу, масу тіла та рівні глюкози й ліпідів, лікування насінням льону, схоже, ефективніше за псиліум.

Мета дослідження: Оцінити клінічну ефективність проносних засобів із різними фармакологічними діями в комбінованій терапії пацієнтів із хронічними закрепами (CC), що супроводжуються ожирінням, гіпертонічною хворобою та цукровим діабетом 2-го типу (DM).

Результати: У пацієнтів, які приймали псиліум для лікування закрепу, зросла частота дефекації та нормалізувалася консистенція калу. Включення псиліуму до комбінованої терапії супроводжувалося значним зниженням рівнів загального холестерину й холестерину ліпопротеїнів низької щільності. Подібну тенденцію спостерігали щодо тригліцеридів у сироватці крові. У пацієнтів, які отримували комбіновану терапію з іншими проносними засобами, не було істотних відмінностей показників ліпідного обміну до та після лікування. У пацієнтів із супутніми захворюваннями та хронічними закрепами весь комплекс властивостей псиліуму (Mucofalk) може проявлятися повною мірою: не лише нормалізувати випорожнення кишківника, а й помітно поліпшувати основні показники ліпідного обміну та зменшувати надмірну масу тіла.

Мета дослідження: Попри відомий вплив на зниження рівня холестерину, у Німеччині лушпиння псиліуму (Plantaginis ovatae testa) при гіперхолестеринемії застосовують обмежено порівняно з використанням як проносного засобу. Щоб з’ясувати, чи обмежене його застосування при гіперхолестеринемії через побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту, провели проспективне обсерваційне дослідження.

Результати: Із 62 пацієнтів, залучених до дослідження, 54 завершили його за протоколом; 4 учасники припинили участь через побічні реакції, пов’язані з лушпинням псиліуму. Загальний холестерин значуще знизився з 252+/-39 мг/дл до лікування до 239+/-37 мг/дл після 3 тижнів лікування. Так само рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) знизився з 174+/-34 до 162+/-31 мг/дл протягом дослідження. Рівні тригліцеридів і ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) не змінилися. Наприкінці дослідження шлунково-кишкові симптоми були слабшими, ніж на його початку. На першому тижні більшість пацієнтів повідомляли про шлунково-кишкові симптоми та побічні реакції, однак за щоденниками їхня частота зменшилася від першого до другого й третього тижнів. Пацієнти, які завершили дослідження, позитивно оцінили препарат. Препарати лушпиння псиліуму можуть бути варіантом лікування для пацієнтів із легким або помірним підвищенням рівня холестерину.

Мета дослідження: Усталені хибні уявлення про фізичний вплив клітковини в кишківнику призвели до непорозумінь щодо користі для здоров’я, пов’язаної з нерозчинною та розчинною клітковиною. Цей огляд зосередиться на окремих функціональних видах клітковини (наприклад, добавках клітковини), вплив яких на клінічні результати оцінювали в добре контрольованих клінічних дослідженнях.

Результати: У товстій кишці є лише два механізми, що спричиняють проносну дію: великі/грубі частинки нерозчинної клітковини (наприклад, пшеничних висівок) механічно подразнюють слизову кишківника, стимулюючи виділення води та слизу, а висока здатність гелеутворювальної розчинної клітковини (наприклад, псиліуму) утримувати воду запобігає її втраті. Обидва механізми потребують, щоб клітковина не піддавалася ферментації та залишалася відносно неушкодженою впродовж товстої кишки (тобто була присутня в калі); обидва збільшують вміст води в калі, унаслідок чого він стає об’ємним, м’яким і легко виходить. Розчинна клітковина, що ферментується (наприклад, інулін, фруктоолігосахариди й пшеничний декстрин), не має проносної дії; деякі види клітковини можуть спричиняти закреп (наприклад, пшеничний декстрин і дрібні/гладкі частинки нерозчинних пшеничних висівок).

Мета дослідження: Цей огляд було проведено, щоб розглянути перспективну користь псиліуму для здоров’я, його терапевтичний потенціал щодо різних хронічних захворювань, механізми дії та можливі побічні ефекти або токсичність; дослідити застосування псиліуму у харчових продуктах; визначити позитивні й негативні наслідки його вживання; а також окреслити перспективи майбутніх досліджень і розробок.

Результати: Псиліум, також відомий як іспагула, — це харчова клітковина, яку отримують із оболонок насіння Plantago ovata. Найбільше в його складі моносахаридів ксилози й арабінози. Псиліум є природною альтернативою таким харчовим добавкам, як камедь і гідроколоїди, для збільшення вмісту клітковини у збагачених продуктах. Псиліум може мати терапевтичну дію при різних захворюваннях. Останніми роками наголошують на його потенціалі для контролю таких станів, як гіпертонія, діабет і захворювання печінки, а також описують різні терапевтичні застосування. Псиліум може допомагати регулювати рівні глюкози, артеріального тиску та холестерину. Він також може посилювати відчуття ситості й зменшувати споживання їжі. Крім того, псиліум може сприяти регулярним випорожненням і поліпшувати склад мікробіоти кишківника. Повідомлялося, що псиліум має антиоксидантні й антимікробні властивості, а також знижує рівні медіаторів запалення, таких як TNF-α і оксид азоту.