Дитяче ожиріння — хто винен і що робити?

Мета дослідження: Поширеність дитячого ожиріння зростає в усьому світі, що має довгострокові наслідки для здоров’я. Потрібні ефективні стратегії для стримування зростання рівня дитячого ожиріння, однак систематичні огляди втручань повідомляють про неоднозначні результати.

Результати: Тринадцять втручань (46%) сприяли покращенню показників дитячого ожиріння, зокрема z-показника індексу маси тіла та відсотка жиру в організмі. Дванадцять із них включали втручання за участю батьків або сім’ї, поєднані зі змінами в харчуванні та фізичній активності дитини. Найефективнішим виявилося проведення втручань удома: у чотирьох із п’яти досліджень повідомлялося про значущі зміни показників ваги дитини. Втручання, що проводилися вдома й залучали батьків або сім’ї, були ефективними для запобігання дитячому ожирінню. Ці результати слід враховувати під час розробки оптимальних стратегій профілактики дитячого ожиріння.

Мета дослідження: Раннє дитинство — важливий період для профілактики ожиріння. У цьому рандомізованому контрольованому дослідженні оцінювали ефективність освітнього втручання для запобігання ожирінню в дітей дошкільного віку.

Результати: Початкові показники ІМТ, ваги, зросту відповідно до віку та поширеності надмірної ваги й ожиріння були подібними в обох групах. Після першого року втручання zBMI у групі втручання значуще знизився з 0.23 до 0.10 (p = 0.002), а в підгрупі пацієнтів, у яких початковий zBMI був вищим за медіану, — з 1 до 0.72 (p = 0.001); на другому році — з 1.01 до 0.73 (p = 0.002). Сукупна поширеність надмірної ваги й ожиріння зросла в контрольній групі (з 12.2% до 20.1%; p = 0.027), тоді як у групі втручання значущих змін не було. Ця дошкільна освітня програма за участю батьків покращила ІМТ дітей, особливо тих, у кого ІМТ був вищим для їхнього віку, і сприяла запобіганню надмірній вазі або ожирінню.

Мета дослідження: Контроль надмірної ваги/ожиріння в дітей сприяв би ранній профілактиці хронічних неінфекційних захворювань. Тривале перебування перед екраном може підвищити ризик надмірної ваги/ожиріння через брак фізичної активності та схильність споживати надто багато енергії, хоча зв’язок між часом перед екраном і надмірною вагою/ожирінням не є однозначним.

Результати: Загалом критеріям відповідали 16 досліджень, які включили до метааналізу. Порівняно з часом перед екраном <2 годин на день, у дітей, які проводили перед екраном ≥2 годин на день, виявили підвищений ризик надмірної ваги/ожиріння (OR = 1.67; 95% CI [1.48, 1.88], P < .0001). Аналіз підгруп показав позитивний зв’язок між різними видами часу перед екраном і надмірною вагою/ожирінням у дітей. За результатами нашого дослідження, збільшення часу перед екраном може бути чинником ризику надмірної ваги/ожиріння в дітей і підлітків.

Мета дослідження: Несприятливий дитячий досвід (ACEs) пов’язаний із численними проблемами фізичного та психічного здоров’я в дітей і дорослих. Вплив ACEs на розвиток дитячого ожиріння вивчений менше.

Результати: Результати свідчать про зв’язок між ACEs і дитячим ожирінням. Дівчата можуть бути чутливішими до пов’язаного з ожирінням впливу ACEs, ніж хлопці; сексуальне насильство, схоже, впливає на дитяче ожиріння сильніше, ніж інші ACEs; а поєднання кількох ACEs може бути пов’язане з вищим ризиком дитячого ожиріння. Крім того, вплив ACEs на розвиток дитячого ожиріння може проявитися через 2–5 років. Загалом результати свідчать про потребу приділяти більше уваги ACEs у профілактиці та лікуванні дитячого ожиріння.

Мета дослідження: Дитяче ожиріння — серйозне випробування для системи охорони здоров’я. Проблема починається рано: більшість надлишкової ваги в дитинстві набирається до вступу до школи.

Результати: Одразу після завершення програми TrimTots ІМТ дітей був нижчим, ніж у дітей контрольної групи зі списку очікування, і цей ефект зберігся під час тривалого спостереження через 2 роки після завершення програми. Розробка й оцінювання комплексних заходів для профілактики ожиріння — складне завдання для лікарів і дослідників. Крім того, батьки стикаються з перешкодами, які заважають їм долучатися до таких програм. У цьому огляді розглянуто чинники ризику ожиріння на ранніх етапах життя, наведено докази ефективності профілактичних заходів і обговорено перешкоди та умови, що сприяють їхньому успіху.