Коров’яче молоко та алергія у дітей — винуватець, якого ми не підозрюємо?

Мета дослідження: Алергія на коров’яче молоко (CMA) є однією з найпоширеніших причин харчової алергії (FA) у дітей. Було проведено дослідження застосування імунотерапії при алергії на білок коров’ячого молока; найбільше досліджували пероральну імунотерапію (OIT). Ми провели комплексний аналіз рандомізованих контрольованих досліджень (RCT), щоб оцінити ефективність і безпеку OIT для лікування алергії на коров’яче молоко в дітей.

Результати: До аналізу включили 19 статей з RCT (815 учасників). Метааналіз показав, що пероральна імунотерапія значно сприяла десенсибілізації дітей з алергією на коров’яче молоко (відносний ризик [RR] 2.51, 95% ДІ: 1.54–4.09, I²=84.4%). Після пероральної імунотерапії поріг переносимості під час харчових провокаційних проб (OFC) зріс: стандартизована різниця середніх (SMD) становила 3.58 (2.82–4.33). Після пероральної імунотерапії знизилися титри антитіл sIgE до білка коров’ячого молока (SMD -0.42, 95% ДІ: -0.72 до -0.11, I²=28.8%) і sIgE до казеїну (SMD -0.54, 95% ДІ: -0.97 до -0.11, I²=0%). Ризик побічних реакцій під час імунотерапії не був вищим, ніж у контрольній групі: RR становив 2.05 (95% ДІ 0.96–4.37, I²=81.5%). Пероральна імунотерапія пов’язана з десенсибілізацією до коров’ячого молока в дітей без підвищення ризику короткострокових побічних явищ, але потрібна обережність через пізні ускладнення, такі як еозинофільний езофагіт.

Мета дослідження: Обмежені дані свідчать, що споживання запеченого молока (BM) прискорює зникнення алергії на коров’яче молоко (CMA) або змінює імунну відповідь у тих, хто переносить запечене молоко (BMT), і тих, хто має на нього алергію (BMA). У цьому дослідженні оцінюють ефективність, безпеку та імунологічні наслідки введення запеченого молока, зосереджуючись на регулярному споживанні в групі BMT і малих дозах у групі BMA, а також на їхньому впливі на формування толерантності.

Результати: Загалом у дослідження включили 50 учасників із підтвердженою CMA: 32 належали до групи BMT, а 18 — до BMA. Щоденне споживання запеченого молока в групі B2 значно підвищило переносимість коров’ячого молока (CM) (77.2% проти 40% у групі C2, P < .05), а також поліпшило безпеку й помітно знизило показники SPT та sIgE. Пороги реактивності зросли в 9 разів (0.9 г проти 0.05 г). У групі B1 значного підвищення переносимості не спостерігалося. Легкі реакції вдома виникли у 9.3% учасників. До чинників, що прогнозували розвиток толерантності, належали ранній вік (<24 місяців), споживання запеченого молока, відсутність астми, імунологічні маркери (sIgE, SPT і sIgG4/sIgE), а також знижена реактивність BAT. Раннє введення запеченого молока, схоже, сприяє зникненню CMA у дітей з групи BMT і може підвищувати безпеку, особливо в малих дітей. Регулярне споживання запеченого молока може сприяти кращим результатам, а біомаркери допомагають обирати індивідуальний підхід до лікування.

Мета дослідження: Втручання, спрямовані на мікробіоту кишківника для лікування харчової алергії (FA), привертають дедалі більше уваги. Хоча кілька досліджень розглядали вплив пробіотиків, лише деякі перевіряли вплив пребіотиків на FA у людей.

Результати: Лікування кестозою значно підвищило порогову дозу білка молока й знизило рівень специфічних до молока та казеїну IgE у сироватці крові. У тих, хто отримував кестозу, кількість Fusicatenibacter spp. у випорожненнях значно зросла; також виявили значний зворотний зв’язок між кількістю Fusicatenibacter spp. і рівнями специфічних до молока та казеїну IgE. Лікування кестозою сприяло формуванню певної толерантності до білка молока через зміни складу мікробіоти кишківника в дітей з FA.

Мета дослідження: Оглядова робота щодо профілактики IgE-опосередкованої алергії на коров’яче молоко.

Результати: Дедалі більше публікацій підтверджують роль раннього й постійного споживання коров’ячого молока у профілактиці алергії на нього. Дослідження, які свідчать про профілактичну роль раннього споживання коров’ячого молока, вказують на його введення в дуже ранньому віці (здебільшого протягом першого місяця життя). Це дає підстави припускати, що механізм сенсибілізації може відрізнятися від механізмів для інших поширених алергенів. Можливо, колонізація кишківника, а також різноманітність і інтенсивність впливу мікроорганізмів сприяють формуванню толерантності до коров’ячого молока. Також можливо, що певну роль у регулюванні цих імунних функцій відіграє вітамін D. Потрібні подальші дослідження ролі раннього споживання коров’ячого молока у профілактиці алергії на нього; відкритими залишаються низка питань. Неясно, яка саме кількість потрібна для формування толерантності. Потрібні дослідження серед груп із підвищеним ризиком.

Мета дослідження: Визначити, чи впливають час початку й безперервність контакту з дитячою сумішшю на основі коров’ячого молока (CMF) у період новонародженості на ризик IgE-опосередкованої алергії на білок коров’ячого молока (CMPA).

Результати: У немовлят, які отримували суміш на основі коров’ячого молока протягом перших 72 годин життя, припинення її вживання протягом 14 днів було пов’язане з вищими шансами CMPA, ніж її подальше вживання протягом ≥15 днів (скориговане відношення шансів [aOR]: 8.07; 95% ДІ: 3.20–20.36; p < .001). Натомість безперервне вживання (≥15 днів) було пов’язане зі значно нижчими шансами CMPA незалежно від способу пологів. Схоже, сенсибілізацію спричиняє не сам ранній контакт, а короткочасний і переривчастий контакт. Ці результати вказують на критичне «вікно вразливості» на початку життя: слід уникати непотрібного короткочасного догодовування сумішшю, тоді як безперервне її вживання, якщо його розпочали, може сприяти формуванню пероральної толерантності. Це може мати безпосереднє значення для практики годування новонароджених і стратегій профілактики алергії.