Меліса замість снодійних таблеток — чи перемагають трави аптеку?

Мета дослідження: Сон є важливою складовою фізичного й емоційного добробуту, а його нестача або порушення через безсоння — дуже поширена проблема. Останнім часом зріс інтерес до комплементарної та альтернативної медицини для лікування або профілактики безсоння.

Результати: Гамма-аміномасляна кислота (ГАМК) — це гальмівний нейромедіатор, який відіграє важливу роль у контролі різних станів бадьорості. Рецептори ГАМК є мішенями багатьох фармакологічних засобів для лікування безсоння, зокрема бензодіазепінів. У цій роботі ми систематично проаналізували дослідження механізмів дії різних рослинних препаратів на різні підтипи рецепторів ГАМК у контексті контролю сну. Наявні дані свідчать, що рослинні екстракти можуть виявляти певну снодійну та протитривожну дію через взаємодію з рецепторами ГАМК і регуляцію ГАМК-ергічної передачі сигналів у мозку, однак механізм їхньої дії при лікуванні безсоння повністю не з’ясований.

Мета дослідження: Процес старіння тісно пов’язаний зі зниженням когнітивних функцій, а численні дослідження засвідчили погіршення якості та скорочення тривалості сну в загальній популяції. Melissa officinalis (меліса лікарська) — рослина, багата на біологічно активні сполуки, зокрема флавоноїди, фенольні кислоти та ефірні олії, які зумовлюють її нейропротекторні й антидепресивні властивості.

Результати: Що стосується сну, поєднання меліси з валеріаною значно поліпшило якість сну в жінок після менопаузи. Окремі екстракти меліси також зменшили порушення сну в пацієнтів із захворюваннями серця. Порівняно з циталопрамом меліса поліпшила якість життя, зокрема якість сну. Зроблено висновок, що меліса може поліпшувати когнітивні функції та якість сну, однак для отримання надійних доказів потрібні ретельніші дослідження.

Мета дослідження: Експериментально показано, що стандартизовані екстракти Melissa officinalis, які містять гідроксикоричні кислоти, мають протитривожну та протибезсонну фармакологічну дію. Ці ефекти, ймовірно, частково зумовлені впливом розмаринової кислоти на ГАМК-Т, однак у людей їх не завжди вдавалося відтворити — можливо, через низьку біодоступність цих сполук.

Результати: Результати показали значне зниження показника ISI у групі, яка отримувала лікування: у середньому 6,8 ± 4,1 бала проти 9,7 ± 3,7 у групі плацебо, що відповідає значному зниженню на 2,9 бала (p = 0,003). Тривалість фази SWS збільшилася в середньому на 15%, тоді як фаза REM скоротилася на 10%. Крім того, про поліпшення якості сну повідомили 87% учасників групи лікування порівняно з 30% у групі плацебо; значущі відмінності підтверджено критерієм хі-квадрат (χ2(4) = 21.01, p = 0.0003), що вказує на ефект Melissa officinalis L. Значних змін фізичної активності чи рівня тривожності не спостерігали. Ці результати свідчать, що MOP може бути природною та безпечною альтернативою традиційним фармакологічним засобам для лікування безсоння.

Мета дослідження: На безсоння страждають мільйони людей у всьому світі, що зумовлює значний інтерес до рослинних засобів для його лікування. Мета цього огляду — оцінити терапевтичний потенціал таких засобів при безсонні на основі аналізу сучасних наукових даних.

Результати: Однак для повного розуміння механізмів їхньої дії, оптимальних дозувань і схем лікування потрібні подальші дослідження. Поєднання рослинних засобів зі стандартним лікуванням може стати ефективною природною альтернативою для тих, хто шукає медикаментозне лікування. Водночас перед використанням рослинних засобів від безсоння слід проконсультуватися з медичним працівником. Хоча цей огляд наводить докази на користь їх застосування, для остаточного підтвердження клінічної ефективності потрібні додаткові високоякісні дослідження.