Кровоточивість ясен — тривожний сигнал для всього організму?

Мета дослідження: Хвороба фон Віллебранда (VWD) — не рідкісне спадкове порушення згортання крові. Однак її часто не діагностують, оскільки ранні кровотечі зі шкіри та слизових оболонок часто пояснюють місцевими причинами, такими як запалення або анатомічні особливості. Через це розпізнавання основного системного захворювання затримується.

Результати: Цей випадок підкреслює два важливі клінічні висновки. По-перше, медичні працівники, зокрема стоматологи, можуть відігравати ключову роль у ранньому виявленні системних порушень, якщо ретельно з’ясовують історію кровотеч і сімейний анамнез, а не зосереджуються лише на місцевих проблемах ротової порожнини. По-друге, для запобігання затримці діагностики спадкових порушень згортання крові, таких як VWD, необхідний комплексний підхід із урахуванням потреб пацієнта. Цей опис випадку підкреслює важливу роль лікарів, які не спеціалізуються на гематології, у ранній діагностиці рідкісних підтипів VWD.

Мета дослідження: Під час огляду в ротовій порожнині можуть виявлятися ознаки основного системного захворювання; вона також може бути показником загального стану здоров’я. Системні захворювання з проявами в ротовій порожнині охоплюють автоімунні, гематологічні, ендокринні та неопластичні процеси.

Результати: У пацієнтів із хронічними захворюваннями, такими як гастроезофагеальна рефлюксна хвороба та розлади харчової поведінки, можуть бути ерозії зубів, що спричиняють біль у роті або неприємний запах із рота. У дітей зміни в ротовій порожнині можуть бути пов’язані з рідкісними онкологічними захворюваннями, такими як гістіоцитоз із клітин Лангерганса, або з інфекціями, наприклад хворобою Кавасакі. І в дорослих, і в дітей поганий стан ротової порожнини пов’язаний із гіршими загальними показниками здоров’я. Ретельне збирання анамнезу та фізичне обстеження стоматологом можуть допомогти визначити причину змін у ротовій порожнині й дати змогу лікарям раніше розпочати лікування.

Мета дослідження: Мета. У вечірній і нічний час до амбулаторних відділень щелепно-лицевої хірургії звертається більше пацієнтів із тривалою кровоточивістю ясен (PGB), пов’язаною із захворюванням пародонту (PD) (PD-PGB). Оскільки повідомлень про PD-PGB небагато, у цьому дослідженні було проведено докладну характеристику цього стану.

Результати: У групі PGB-RPD частка пацієнтів, які приймали антикоагулянти та/або антиагреганти, була значно вищою (57.1%), ніж у контрольній групі (24.2%) (P < 0.001). Частота гіпертонії в групі PGB-RPD також була значно вищою (68.1%), ніж у контрольній групі (34.1%) (P < 0.001). Найчастіше кровотеча виникала в ділянці молярів, де глибина кишень перевищувала 4 мм. Висновок: PD-PGB із глибокими кишенями частіше траплявся в пацієнтів старшого віку, а приймання антикоагулянтів та/або антиагрегантів і антигіпертензивних препаратів посилювало кровотечу. PD-PGB — не рідкісний стан, а підтримувальний догляд за пародонтом, зокрема регулярні стоматологічні огляди, є важливим профілактичним заходом.

Мета дослідження: Мета цього дослідження — перевірити, чи був артеріальний тиск вищим у пацієнтів, які звернулися до стоматологічної невідкладної клініки з кровотечею після видалення зуба (PEB) і кровоточивістю ясен, пов’язаною із захворюванням пародонту (PDB), порівняно з пацієнтами, які звернулися з інших причин (контрольна група (C)). Крім того, ми дослідили відмінності в поширеності гіпертонії, прийманні антитромботичних препаратів і цукровому діабеті в групах PEB, PDB і C.

Результати: Загалом у дослідження включили 416 пацієнтів із кровотечами: 216 пацієнтів із PEB, 119 із PDB і 81 з іншими кровотечами. Через невелику кількість випадків у групах Y і M багатофакторний логістичний регресійний аналіз проводили лише в групі O (≥ 60 років). За його результатами, приймання антитромботичних препаратів було незалежно пов’язане як із PDB, так і з PEB у чоловіків і жінок. Підвищений SBP був незалежно пов’язаний із PDB в обох статей і з PEB у чоловіків. Гіпертонія залишалася незалежно пов’язаною з PDB лише в жінок, тоді як цукровий діабет не був незалежно пов’язаний із жодним із цих видів кровотечі. Особливо в групі O (≥ 60 років) приймання антитромботичних препаратів було незалежно пов’язане як із PDB, так і з PEB, тоді як підвищений систолічний артеріальний тиск був незалежно пов’язаний із PDB і меншою мірою з PEB.

Мета дослідження: Метою цього метааналізу було кількісно оцінити сучасні наукові дані про зв’язок між обструктивним апное сну (OSA) і пародонтитом.

Результати: До аналізу включили тринадцять відповідних досліджень загалом із 31,800 пацієнтами. Метааналіз показав, що пародонтит поширеніший серед людей з OSA, ніж у контрольних групах. Показники PD і CAL також були вищими серед людей з OSA, ніж у контрольних групах. (Поширеність пародонтиту: OR 2.348; 95%CI 2.221-2.482; PD: SMD = 0.681, 95% CI: 0.062-1.301, Z = 2.61, P = 0.031; CAL: SMD = 0.694, 95% CI: 0.167-1.22, Z = 2.58, P = 0.01). Також після з’ясування причин неоднорідності досліджень виявили значно вищий показник BOP у пацієнтів з OSA. (SMD = 0.357, 95% CI: 0.079-0.635, Z = 2.52, P = 0.012). Результати свідчать, що OSA пов’язане з вищою поширеністю пародонтиту.

Мета дослідження: Хвороба Крона (CD) — це хронічне запальне захворювання із системними проявами, яке може впливати, зокрема, на здоров’я ротової порожнини. Дані про її зв’язок із захворюваннями пародонту залишаються неоднозначними.

Результати: Було проаналізовано 34 дослідження, до яких увійшли 6482 пацієнти з CD і 9137 осіб контрольних груп. CD була пов’язана з вищим ризиком пародонтиту (OR = 2.14, 95% довірчий інтервал [CI]: 1.65-2.77). Клінічні показники стану пародонту також були значно гіршими в пацієнтів із CD: глибина зондування (SMD = 0.42), клінічна втрата прикріплення (CAL) (SMD = 0.50), кровоточивість під час зондування (SMD = 0.47), індекс нальоту (SMD = 0.39) та індекс гінгівіту (SMD = 0.31). Зв’язки були сильнішими серед європейських груп населення та в дослідженнях, де використовували критерії CAL. Аналізи чутливості підтвердили надійність результатів. CD пов’язана з вищою поширеністю та тяжчим перебігом захворювань пародонту. Ці результати свідчать на користь регулярного обстеження пародонту та комплексного міждисциплінарного ведення пацієнтів із CD і вказують на спільні запальні механізми як потенційні мішені для лікування.

Мета дослідження: Під час огляду ротової порожнини можна виявити клінічні ознаки основного системного захворювання. Серед важливих ознак, на які слід звернути увагу, — загальний вигляд і кількість зубів, ознаки запалення слизової оболонки або тканин ясен, зокрема кровоточивість ясен, почервоніння, набряк або гіперплазія.

Результати: Мета цього оглядового дослідження — описати як вплив пародонтиту та ксеростомії на кардіометаболічні захворювання, так і вплив кардіометаболічного здоров’я на ці стани ротової порожнини. У ньому розглядаються основні особливості пародонтиту й ксеростомії, а також коротко обговорюються сучасні підходи до ранньої профілактики та лікування цих станів. Буде описано біологічні механізми зв’язку між кардіометаболічними захворюваннями та пародонтитом, наведено докази зв’язку між кардіометаболічним здоров’ям і станом ротової порожнини, а також визначено питання, які потребують подальших досліджень. Насамкінець буде подано рекомендації для лікарів загальної практики щодо оцінювання стану, підтримки ранньої діагностики й лікування проблем ротової порожнини: шляхом підвищення обізнаності про зв’язок між здоров’ям ротової порожнини та кардіометаболічними захворюваннями, надання простих рекомендацій із догляду за ротовою порожниною та скерування до стоматолога.

Мета дослідження: Оцінювання ризику пародонтиту все ще перебуває на початковому етапі. Однак уже є достатньо надійної інформації, щоб почати використовувати оцінювання ризику в повсякденній стоматологічній практиці.

Результати: Деякі чинники ризику, наприклад патогенні бактерії в під’ясенній мікрофлорі, тісно пов’язані з виникненням захворювання. Інші, як-от кровоточивість під час зондування, можуть свідчити про підвищений ризик майбутнього захворювання, але, наскільки відомо, не беруть участі в його виникненні. А ще інші чинники, як-от старший вік, можуть підвищувати схильність до захворювання. Деякі чинники ризику, наприклад куріння сигарет, можна змінити, щоб знизити рівень ризику. Інші, як-от старіння, змінити неможливо, але їх потрібно враховувати під час загального оцінювання ризику. Мета діагностики захворювань пародонту, планування лікування та терапії — максимально знизити ризик подальшого погіршення стану пародонту. Описано один із підходів до досягнення цієї мети.

Мета дослідження: Синдром полікістозних яєчників (PCOS) — поширене ендокринне захворювання, що вражає жінок репродуктивного віку. Воно характеризується порушеннями обміну речовин, полікістозом яєчників, гіперандрогенією та хронічною ановуляцією. Цю патологію пов’язують із гормональним дисбалансом, зокрема з підвищеним рівнем інсуліну, гормону росту (GH), греліну, LEAP-2, GnRH, співвідношення LH/FSH (>2:1), андрогенних гормонів та естрогену.

Результати: Цей випадок показує, що PCOS може сприяти розростанню ясен або посилювати його через гормональні та запальні зміни, а не бути прямою причиною. Для оптимального стану пародонту й загального здоров’я підлітків важливі рання міждисциплінарна діагностика та спільне ведення пацієнтів стоматологами й медичними працівниками.

Мета дослідження: Вагітність підвищує схильність до запалення ясен, а слина може допомогти охарактеризувати пов’язані з ним особливості відповіді організму. У цьому поперечному дослідженні порівняли дев’ять білків слини та медіаторів запалення у вагітних із високим і низьким рівнем кровоточивості ясен.

Результати: Основні порівняння проводили за допомогою ANCOVA з поправкою на вік матері та загальну концентрацію білка; в аналізах чутливості додатково враховували видимий біоплівковий наліт. В основному скоригованому аналізі в групі G1 були вищі рівні RBP4 (p із поправкою FDR = 0.004; часткова η2 = 0.466) і кластерину (p із поправкою FDR = 0.006; часткова η2 = 0.413), а рівень IL-10 був нижчим (p із поправкою FDR = 0.032; часткова η2 = 0.285). В аналізах чутливості виявили значущі міжгрупові відмінності для RBP4 (p із поправкою FDR = 0.026; часткова η2 = 0.381) та IL-8 (p із поправкою FDR = 0.044; часткова η2 = 0.303). Ці результати свідчать про зв’язок між значною кровоточивістю ясен і профілем слини, що охоплює сигнали запалення/хемотаксису, регуляції та відповіді на стрес.