Одна вправа для схуднення та крихких кісток — невже все так просто?

Мета дослідження: Цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) пов’язаний із підвищеним ризиком переломів. Схуднення під час лікування ЦД2 може призвести до зменшення кісткової маси. У цьому систематичному огляді літератури ми прагнули з’ясувати, як фізичні вправи впливають на здоров’я кісток людей із ЦД2. Крім того, ми дослідили види вправ, які потенційно можуть запобігати крихкості кісток у людей із ЦД2 і допомагати її лікувати.

Результати: Вправи різняться за типом, механічним навантаженням та інтенсивністю, як і вплив вправ на утворення кісткової тканини. Аеробні вправи покращують метаболічне здоров’я людей із ЦД2. Однак навантаження на кістки під час вправ має вирішальне значення для їхнього здоров’я. Програми схуднення при ЦД2 призводять до втрати кісткової маси, яку можна зменшити, якщо додати силові вправи або вправи з навантаженням на кістки. Поєднання аеробних вправ із навантаженням на кістки та силових вправ, схоже, допомагає запобігти надмірній втраті кісткової маси в людей із ЦД2. Однак доказів небагато, тому потрібні клінічні дослідження впливу фізичних вправ на здоров’я кісток людей із ЦД2.

Мета дослідження: Остеопороз — серйозна проблема громадського здоров’я. Для нього характерні низька кісткова маса та підвищена схильність до переломів, насамперед стегна, хребта й зап’ястка. За оцінками, щороку він призводить до 1,5 мільйона переломів у США серед людей віком від 50 років.

Результати: За останні 10 років майже два десятки поперечних і довготривалих досліджень показали прямий позитивний зв’язок між силовими тренуваннями та щільністю кісток. Водночас кілька інших досліджень виявили незначний вплив або його відсутність. Однак ці результати частково можуть пояснюватися дизайном досліджень, інтенсивністю та тривалістю програми вправ, а також методами вимірювання щільності кісток. На відміну від традиційних фармакологічних і дієтичних підходів до поліпшення здоров’я кісток у літніх людей, високоінтенсивні силові тренування додатково впливають на численні чинники ризику остеопорозу: покращують силу й рівновагу та збільшують м’язову масу.

Мета дослідження: Атеросклероз — це хронічне запальне захворювання, пов’язане з підвищенням рівня маркерів запалення, зокрема С-реактивного білка (СРБ), який є надійним показником ризику серцево-судинних подій. Запалення також відіграє ключову роль у розвитку остеопорозу.

Результати: Різні складові метаболічного синдрому водночас є добре відомими чинниками ризику остеопорозу. Фізичні тренування, схуднення та середземноморський тип харчування мають доведений ефект зниження рівня цитокінів. На відміну від м’язової маси, жирова тканина, якщо й допомагає зберігати кістки, то лише незначною мірою. Тому збільшення безжирової маси тіла зі зменшенням жирової маси видається найефективнішим способом запобігти і атеросклерозу, і остеопорозу.

Мета дослідження: Загальна роль фізичних вправ як невід’ємної частини профілактики та лікування остеопорозу залишається нез’ясованою і суперечливою.

Результати: Загальна роль фізичних вправ як невід’ємної частини профілактики та лікування остеопорозу залишається нез’ясованою і суперечливою. Водночас досить загальновизнано, що бездіяльність призводить до втрати кісткової маси, малорухливі люди загалом мають меншу кісткову масу, ніж ті, хто тренується (за даними поперечних досліджень), фізичні вправи можуть дещо збільшити кісткову масу (за даними довготривалих досліджень), а вправи не можуть компенсувати втрату естрогену. Однак чимало питань щодо впливу вправ на скелет досі потребують відповіді: наприклад, як саме здійснюється їхній очевидний вплив на утворення кісткової тканини, як вправи допомагають зменшити кількість переломів і як пояснити різницю між меншим збільшенням кісткової маси внаслідок вправ і більшою її втратою через бездіяльність.

Мета дослідження: Фізична активність широко визнана важливою складовою зміцнення здоров’я та профілактики хронічних захворювань. Традиційно основну увагу приділяли аеробним вправам, тоді як силові тренування отримували порівняно менше уваги.

Результати: Однак цим рекомендаціям відповідає лише приблизно чверть дорослих у США, хоча майже половина виконує рекомендації лише щодо аеробної активності. Будь-який вид фізичної активності може бути корисним для здоров’я, але поєднання аеробних вправ і вправ для зміцнення м’язів, зокрема силових тренувань, дає ширшу й відчутнішу користь для здоров’я. У міру розвитку досліджень силових тренувань, які вийшли за межі традиційної уваги до спортивних результатів, дедалі більше доказів свідчать про їхню ефективність у профілактиці та лікуванні багатьох хронічних захворювань. У цьому огляді описано роль силових тренувань у профілактиці та лікуванні кількох поширених хронічних захворювань, пов’язаних зі способом життя: діабету 2-го типу, ожиріння, гіпертонії, серцево-судинних захворювань, дисліпідемії та остеопорозу.