Хашимото і селен — чи пригнічує селен запалення щитоподібної залози?

Мета дослідження: Оцінити клінічну користь добавок із селеном (Se) для пацієнтів із тиреоїдитом Хашимото (HT).

Результати: До аналізу включили 21 дослідження, у яких загалом брали участь 1610 осіб. Рівень TPOAb у сироватці крові істотно знизився після прийому Se через 3 місяці (стандартизована середня різниця [SMD] = -0.46, 95% довірчий інтервал [CI]: від -0.74 до -0.18, P = .001) і через 6 місяців (SMD = -0.80, 95%CI: від -1.38 до -0.21, P = .008). Рівень TgAb у сироватці крові знизився через 3 місяці (SMD = -0.46, 95%CI: від -0.79 до -0.12, P = .007), але не через 6 місяців. Через 6 місяців виявили значний вплив на зниження показників TSH (SMD = -0.18, 95%CI = від -0.35 до -0.01; P = .03). Добавки із Se допомагають знизити рівні TPOAb і TSH у пацієнтів із HT, покращуючи самопочуття або настрій. Селенометіонін ефективніший за NaSe і Se-дріжджі для лікування хвороби Хашимото.

Мета дослідження: Селен (Se) — важливий мікроелемент для людини. Нещодавно опубліковано результати досліджень впливу добавок із Se на тиреоїдит Хашимото (HT), але точна користь, як і механізм імунної дії, залишаються нез’ясованими.

Результати: Результати показали, що лікування SYT значно знизило рівні TPOAb, TGAb і тиреотропного гормону (TSH), а рівні Se, GPx3 і SePP1 зросли порівняно з контрольною групою. Аналіз підгруп за допомогою тесту на взаємодію показав, що пацієнти із субклінічним HT можуть отримати більшу користь від цього лікування у вигляді зниження рівня TSH. Крім того, у групі, що приймала Se, частки aTregs, Helios/Tregs і Helios/aTregs були значно вищими, ніж у контрольній групі. Отже, добавки із Se можуть позитивно впливати на антитіла до щитоподібної залози та її функцію, підвищуючи антиоксидантну активність і збільшуючи кількість активованих клітин Treg.

Мета дослідження: Клініцисти часто розглядають використання харчових добавок, щоб допомогти знизити титри антитіл до щитоподібної залози у пацієнтів із тиреоїдитом Хашимото (HT). Різні добавки мають неоднакову здатність знижувати рівень антитіл.

Результати: Для цього метааналізу відібрали загалом 10 кількісних метааналізів досліджень «випадок — контроль». Порівняно з групою плацебо добавки із селеном змогли істотно знизити рівні автоантитіл до тиреоїдної пероксидази (TPOAb) (SMD: -2.44, 95% CI: від -4.19 до -0.69) та автоантитіл до тиреоглобуліну (TgAb) (SMD: -2.76, 95% CI: від -4.50 до -1.02). За 6 місяців лікування міо-інозитол, лише вітамін D і поєднання селену з міо-інозитолом не забезпечили ефективного зниження рівнів TPOAb (міо-інозитол: SMD:-1.94, 95% CI: від -6.75 до 2.87; вітамін D: SMD: -2.54, 95% CI: від -6.51 до 1.42; Se+міо-інозитол: SMD: -3.01, 95% CI: від -8.96 до 2.93) або TgAb (міо-інозитол: SMD:-2.02, 95% CI: від -6.52 до 2.48; вітамін D: SMD: -2.73, 95% CI: від -6.44 до 0.98; Se+міо-інозитол: SMD: -3.64, 95% CI: від -9.20 до 1.92). Тому ми рекомендуємо призначати пацієнтам із HT (тиреоїдитом Хашимото) належну кількість селену як допоміжне лікування разом зі стандартною терапією.

Мета дослідження: Селен — неметалічний елемент і важливий мікроелемент, необхідний для біосинтезу селенопротеїнів, що містять селенocистеїн. У дорослих щитоподібна залоза містить найбільшу кількість селену на грам тканини.

Результати: Прийом селену при тиреоїдиті Хашимото був пов’язаний зі зниженням рівня антитіл до тиреоїдної пероксидази та поліпшенням структури щитоподібної залози за даними УЗД. При раку щитоподібної залози різні добавки із селеном демонстрували неоднакову протиракову активність. Однак опубліковані результати залишаються суперечливими, і для визначення клінічної значущості селену потрібні додаткові клінічні докази. У цій статті розглянуто тісний зв’язок між селеном і захворюваннями щитоподібної залози, а також запропоновано нові підходи до клінічного застосування селену при цих захворюваннях.

Мета дослідження: Тиреоїдит Хашимото (HT) вважається найпоширенішим автоімунним захворюванням. Нині загальновизнано, що його розвитку сприяють генетична схильність, чинники довкілля та порушення імунної системи. Щодо харчових чинників, дані вказують на можливий зв’язок із надмірним споживанням йоду та дефіцитом селену й заліза, а також із рівнем вітаміну D.

Результати: Клініцистам слід перевіряти рівні заліза (особливо в жінок, які мають менструації) та вітаміну D у пацієнтів, щоб усунути дефіцит. Достатнє надходження селену життєво важливе в регіонах із дефіцитом або надлишком йоду, а в місцевостях із низьким рівнем споживання селену можуть бути доречними добавки з 50–100 μg селену на день.

Мета дослідження: У цій статті оновлено дані про роль важливого мікроелемента селену та його взаємодію з іншими мікроелементами — йодом і залізом, які разом сприяють належному рівню гормонів щитоподібної залози. Синтез, секреція, метаболізм і дія гормонів щитоподібної залози в тканинах-мішенях залежать від збалансованого надходження цих елементів із їжею або добавками.

Результати: Кілька досліджень, більшість із яких поки що охоплюють надто мало випадків, свідчать, що прийом селену при автоімунному тиреоїдиті (тиреоїдиті Хашимото) і легкій формі хвороби Грейвса покращує клінічні показники та самопочуття пацієнтів і знижує титри антитіл до тиреопероксидази. Однак опубліковані результати досі суперечливі й залежать від початкового рівня селену, дози, тривалості та форми селену, яку використовували. Також наведено дані про різну дію селену залежно від статі, відсутність користі під час вагітності та вплив генетичних поліморфізмів (селенопротеїн S).