Гірський чабер — спеція, що вбиває бактерії та паразитів?

Мета дослідження: Satureja montana (SM) визнана видом, що має велике фармакологічне значення в численній родині губоцвітих (Lamiaceae) і походить із Балканського регіону. Традиційно цю рослину використовують як кулінарну спецію, особливо в болгарській кухні.

Результати: Недавні дослідження свідчать про ефективність цих сполук у боротьбі з деменцією альцгеймерівського типу. Існує помітний зв’язок між депресією, тривожністю та погіршенням когнітивних функцій, зокрема деменцією. Оскільки хвороба Альцгеймера (AD) є багатофакторним станом, для її профілактики та лікування потрібні терапевтичні стратегії, спрямовані на кілька механізмів. Висновки: Satureja montana вважають потенційним засобом для профілактики й лікування різних психічних розладів, зокрема деменції.

Мета дослідження: Види рослин із родин губоцвітих (Lamiaceae) та айстрових (Asteraceae) широко використовували в середземноморській народній медицині при розладах шлунково-кишкового тракту. Відомо також, що вони мають антиоксидантні, протизапальні, антибактеріальні, протипаразитарні та противірусні властивості.

Результати: Виявлено синергічну взаємодію з ліналілацетатом і ліналоолом (наявними в ефірних оліях Lavandula), ліналілацетатом у поєднанні з ρ-цименом або тимолом, а також із комбінаціями ρ-цимену, γ-терпінену, тимолу й карвакролу (наявних в ефірних оліях Satureja). Трансмісійна електронна мікроскопія показала лізис мембран, збільшення периплазматичних вакуоль і втрату цитоплазми у трофозоїтів після 1 години впливу γ-терпінену. Ці результати дають фітотерапевтичні докази на користь ефірних олій Lavandula, Mentha, Thymus і Satureja як перспективних засобів проти лямблій. Їхні основні компоненти — γ-терпінен, оксид каріофілену, карвакрол і тимол — можуть знайти застосування у ветеринарній паразитології.

Мета дослідження: Satureja montana (зимовий чабер) — лікарська рослина, яку традиційно використовують для лікування різних розладів, зокрема сексуальної дисфункції в чоловіків. У цьому дослідженні ми оцінювали вплив водно-спиртового екстракту Satureja montana на статеву поведінку статевозрілих самців щурів.

Результати: За одноразового введення в обох дозах екстракт значно збільшував EL і зменшував частоту інтромісій (IF) порівняно з контрольною групою. Значне збільшення EL спостерігали також після підгострого введення екстракту в дозі 25 mg/kg щодня протягом 8 днів поспіль. У тесті з кількома еякуляціями показники EL у щурів, які отримували екстракт, були значно вищими під час першої та другої послідовностей, ніж у контрольній групі; крім того, лише щури, які отримували екстракт, змогли досягти четвертої еякуляції протягом 30 хвилин. Рівень тестостерону в сироватці крові щурів після одноразового введення Satureja montana в дозі 50 mg/kg був значно вищим, ніж у контрольній групі. Нарешті, одноразове введення рослинного екстракту не вплинуло на рухову активність, виміряну в тесті «відкрите поле».

Мета дослідження: Зимовий чабер Satureja montana — лікарська рослина, яку в традиційній кухні використовують як приправу до м’яса й салатів. У цьому дослідженні порівнювали традиційні методи екстрагування (гідродистиляцію, HD, і екстрагування в апараті Сокслета, SE) з альтернативним методом (екстрагування надкритичною рідиною, SFE), щоб визначити найкращий спосіб отримання біологічно активних сполук.

Результати: Надкритичний екстракт летких сполук S. montana досліджували для контролю росту та знешкодження Bacillus subtilis і Bacillus cereus; він також виявив певну активність проти Botrytis spp. та Pyricularia oryzae. Хоча S. montana вже вивчали в низці досліджень, фітохімічний аналіз разом із біологічними властивостями — зокрема антихолінестеразною та антимікробною дією нелетких і летких надкритичних екстрактів рослини — описано тут уперше.

Мета дослідження: Свіжі листові овочі широко споживають через їхню високу поживну цінність, але вони також є важливим джерелом харчових патогенів. Escherichia coli легко прикріплюється до поверхні салату й утворює біоплівки, що сприяє тривалому збереженню бактерій і знижує ефективність звичайного миття. У цьому дослідженні оцінювали дію ефірних олій кропу, базиліку, зимового чаберу й м’яти перцевої проти біоплівок E.

Результати: Досліджені ізоляти E. coli переважно мали морфотип rdar і утворювали сильніші біоплівки за 25 °C, ніж за 37 °C. Усі досліджені ефірні олії значно зменшували початкове прикріплення бактерій і руйнували вже сформовані біоплівки; ефект залежав від концентрації. Найсильнішу антибактеріальну дію та дію проти біоплівок мала ефірна олія кропу, за нею — олії базиліку, зимового чаберу та м’яти перцевої. У концентрації 2 × MIC досліджені олії зменшували початкове прикріплення бактерій на 74.17-84.63%, а олія кропу зменшувала сформовану біоплівку на полістиролі на 59.90% за 60 хвилин. СЕМ-аналіз підтвердив значне порушення структури біоплівок і виражене пошкодження форми бактеріальних клітин після обробки ефірними оліями. Результати показують, що ефірні олії, особливо олія кропу, ефективно перешкоджають утворенню та збереженню біоплівок E. coli на полістиролі й листі салату, що вказує на їхній потенціал як природних засобів проти біоплівок для підвищення мікробіологічної безпеки свіжих продуктів.

Мета дослідження: Лікарські рослини та їхні екстракти містять значну кількість поліфенолів. Поліфеноли — це метаболічно активні рослинні речовини й компоненти їжі з широким спектром біологічної дії.

Результати: Крім того, екстракт деревію стимулював ріст Lactiplantibacillus plantarum 299v. Додавання будь-якого з екстрактів не стимулювало ріст двох штамів Lacticasibacillus rhamnosus. Наші результати показують, що багаті на поліфеноли рослинні екстракти можуть впливати на ріст мікроорганізмів, які зазвичай населяють кишківник. Ми вперше показали, що екстракти лікарських рослин можуть стимулювати ріст пробіотичних дріжджів. У поєднанні з пригніченням дріжджів Candida це вказує на можливу користь такого лікування при захворюваннях, пов’язаних із грибковим дисбіозом.

Мета дослідження: Гідролати, що є побічними продуктами дистиляції ефірних олій, використовують у натуральній косметиці та біомедицині завдяки їхній корисній дії на шкіру. Однак даних про їхню безпеку для важливих біологічних об’єктів, зокрема клітин шкіри людини, небагато.

Результати: Згідно з базою даних STITCH, підвищення життєздатності може бути пов’язане з наявністю тимолу в гідролатах орегано й чебрецю; у гідролаті меліси цей ефект, найімовірніше, зумовлений нералем і гераніалем. Проліферативну дію шавлії мускатної можна пояснити альфа-терпінеолом, а не ліналоолом. Основними леткими органічними сполуками (VOCs), пов’язаними з цитотоксичною дією на фібробласти, були борнеол, 1,8-цинеол і терпінен-4-ол. Щоб підтвердити роль VOCs у спостережуваних ефектах, важливих для косметики та загоєння ран, потрібні подальші дослідження чистих сполук.

Мета дослідження: У цьому дослідженні вивчали потенціал високовольтного електричного розряду (HVED) як екологічного нетермічного методу вилучення поліфенолів із зимового чаберу (Satureja montana L.). Оптимізували основні параметри процесу, зокрема частоту (40, 70, 100 Hz) і час екстрагування (1, 5, 15, 30, 45 min), використовуючи воду як розчинник і постійне співвідношення сировини до рідини 1:100 g/mL.

Результати: Серед досліджених умов найбільший вихід поліфенолів і найвищу біоактивність забезпечило екстрагування за частоти 70 Hz протягом 45 min. Використання HVED продемонструвало потенціал цього методу як ефективної та екологічно безпечної технології отримання екстрактів, багатих на фенольні сполуки. Крім того, хемометричні методи допомогли оптимізувати умови екстрагування та зрозуміти внесок окремих сполук у біоактивність. Ці результати підтримують майбутнє застосування методу для створення продуктів із чистим складом і сприяють ширшим зусиллям зі сталого виробництва інгредієнтів для харчової, косметичної та нутрицевтичної галузей.